«Національний банк України виступає партнером страхового ринку та підтримує формування нової індустрії, здатної створювати додану вартість для економіки. Серед ключових пріоритетів - підвищення конкуренції, покращення якості послуг та залучення міжнародних гравців. Важливу роль відіграє розвиток професійних об’єднань страховиків, які вже формують консолідовану позицію галузі, зокрема на європейському рівні», зазначив Голова НБУ Андрій Пишний під час панельної дискусії на Ukraine National Insurance Conference (UNIC), яка була організована Федерацією страхових об’єднань України за участю держави та страховиків. Модератором виступив Володимир Федорин, редактор-засновник Forbes Ukraine.
Форіншурер вибрав ключові моменти виступу.
Андрій Пишний окреслив якісну трансформацію страхового ринку України, який сьогодні характеризується як очищений, прозорий і прибутковий, а також інвестиційно привабливий та перспективний. За останні роки кількість страховиків скоротилась більш ніж утричі, водночас їхні активи зросли, що свідчить про консолідацію та оздоровлення сектору.
Окремий акцент він зробив на євроінтеграції: впровадження стандартів Solvency II, директив ЄС та принципів смарт-регуляції. НБУ, за його словами, прагне адаптувати європейські норми з урахуванням українських реалій, водночас зберігаючи баланс між регуляцією та розвитком ринку.
Суттєвим драйвером зростання, на думку пана Пишного, може стати розвиток страхування воєнних ризиків, однак НБУ робить ставку на ринкові механізми та партнерство з державою. Також розглядається передача частини функцій обов’язкового соціального страхування приватному сектору.
«Серед перспектив», - каже Голова НБУ, - «розвиток медичного страхування, валютна лібералізація для підтримки перестрахування та формування інклюзивної фінансової системи, орієнтованої зокрема на ветеранів». За словами Андрія Пишного, страховий ринок України вже сьогодні формує основу нової економіки України і має потенціал суттєвого зростання у ВВП.
Сьогодні ми розпочнемо розмову навколо дуже важливого питання - розбудови страхового сектору України у 2026 році. Якими трьома словами ви б описали стан страхового ринку в Україні?
- Національний страховий ринок сьогодні можна охарактеризувати трьома словами – «очищений», «майже прозорий», «прибутковий». Але я додам ще декілька: «інвестиційно провабливий» і «дуже перспективний». Той, який бажає насправді побачити свою роль в розвитку економіки, а не лише в обслуговуванні відповідних схем, які працювали раніше та давали відповідний прибуток, але «такий ринок раніше не створював доданої вартості». А це якраз розмова про майбутнє.
На страховому ринку, коли Національний банк став страховим регулятором, працювало 215 страхових компаній. Зараз 57. Але активи цих 57 страховиків майже на 30% більше, ніж були у 2015 році. Рівень проникнення страхування в Україні вперше з початку повномасштабної війни почав зростати, і ми це бачимо.
Страховики розуміють, наскільки важливо об'єднуватися. Вони починають створювати дуже суб'єктні асоціації. Ці асоціації починають говорити голосом не окремих компаній чи обслуговувати якісь кептивні інтереси, а голосом усієї галузі. І цей голос сьогодні звучить в Брюсселі. Сьогодні нам є про що говорити, і це про майбутнє. Про відповідні цілі та напрямки розвитку.
Регулятор - це партнер страхового ринку. І саме через це ми сьогодні представлені тут майже повним складом правління, Ми дуже хочемо підтриматися цей імпульс. Ми дуже хочемо, насправді, бути партнерами і створити цю галузь, яку потребує українська економіка.
Особливо в умовах і повномасштабного вторгнення. А головне, ваша виключна роль повинна бути на етапі відновлення нашої країни.
Я хотів би, щоб конкуренція наступного року, яку треба максимально підживлювати, створювала відповідні фактори для покращення якості страхових послуг та їх доступності. Для цього страховий ринок повинен бути таким, щоб сюди хотіли прийти великі міжнародні гравці, а національні страховики тягнулися до рівня Європейського Союзу, який сьогодні кожен із нас хотів би бачити.
Той факт, що в ринку з'явилася професійна асоціація страховиків, яка об'єднує декілька відповідних представників ринку, це також гарна історія. Тому що ми дуже чіткі в артикуляції тих питань, які ми бачимо. І ми хочемо, щоб з того боку столу сиділи люди, які можуть консолідувати позицію всього ринку і вийти і з глибокою експертністю, і розумінням цінностей, які поділяє Національний банк.
Зараз, я бачу, це відбувається, і це потрібно максимально підтримати.
Сьогодні одним із джерел зростання страхового ринку України має бути позиція держави щодо медичного страхування та аргументів для роботодавців, чи через обов'язковість системи страхування, чи через якісь інші схеми, більше витрачати на страхування своїх робітників. Яка позиція НБУ та держави з цього приводу?
- Зараз ми говоримо про медичне страхування як певний соціальний пакет, який роботодавці пропонують своєму персоналу. Ми, до речі, теж страхуємо своїх 4500 працівників за програмами ДМС. Але коли говорити про ринок медичного страхування як напрямок, який має дуже гарну перспективу для масштабного розвитку сектору, то для цього треба, в першу чергу, подивитися уважно на законодавчу базу.
На наше переконання, законодавство, яке регулює оплату послуг, пов'язаних із охороною здоров'я, фінансування цієї сфери, потребує докорінного перегляду і реформування в Україні. І я знову ж таки хочу сказати, що позиція ринку, яка консолідується на рівні страхових асоціацій та федерацій, це дуже корисна експертиза.
Це ваша суб'єктність, яка дозволяє сидіти вже тепер не лише за столом з регуляторами, а й з законодавцями, та формувати позицію і вибудовувати перспективний трек. Цей напрямок важливий, коли ми говоримо про можливість розбудови в даному випадку медичного страхування, я все ж таки розглядаю комплекси з точки зору тих напрямків, які зараз у нас на порядку денному для розвитку.
Зараз на порядку денному – стандарти ЄС Solvency II для страховиків, у нас зараз дистрибуційна директива, моторна директива. Це питання, які потребують відповідних дуже глибоких внутрішніх консультацій і опрацювання. Це теж є частиною нашої європейської інтеграційної програми.
Ми так чи інакше розуміємо виклики, які стоять перед страховим ринком з огляду на впровадження цих директив, але ми повинні усвідомлювати, що вони безальтернативні. Однак Національний банк так само, як і в банківській сфері, на страховому ринку, завжди буде відстоювати позицію смарт-регуляції.
Саме смарт-регуляція, і я це відкрито комунікую на рівні Європейської комісії, коли ми ведемо відповідні дискусії з їхньою бюрократією, тому що ми хотіли б, щоб Європейський Союз, який зараз веде активну дискусію щодо дерегуляції чи спрощення регуляцій щодо страховиків, брав до уваги той факт, що НБУ (власне Україна) впроваджує зараз в прискореному темпі їхні відповідні здобутки.
Чи зможе страхування воєнних ризиків стати ключовим драйвером зростання страхового ринку в Україні?
- Я вважаю, що це буде комплекс дій [та державних програм]. У нас зараз знаходиться на етапі активного обговорення і навіть переосмислення важлива тема - убезпечення воєнних ризиків.
Зверніть увагу, я використав формулювання не страхування, а убезпечення. Це також результат діалогу, який у нас відбувся. Ми два роки в Національному банку були сконцентровані на тому, щоб підготувати відповідний закон, який передбачає (фактично) обов'язкове страхування воєнних ризиків.
За ці два роки страховий ринок України активно почав очищуватися, відновлюватися, ставати прозорим та більш конкурентним. І в якийсь момент часу з'ясувалося, що страховики готові запропонувати ринку ринкові страхові продукти. Вони готові зараз бути партнером з державою по покриттю цих ризиків.
Насправді цей ринок сьогодні може убезпечити страхові ризики з чітким розумінням їх диференціації і пріоритетності. Що я маю на увазі? Території стійкості, об'єкти підвищеного ризику, нові напрямки для наших міжнародних партнерів, які займаються страховим та перестраховим бізнесом.
Внутрішній ринок готовий ці речі сьогодні пропонувати дедалі більше. Ми бачимо, як зростає показник конверсії, заявок, відповідні страхові угоди, але нам потрібно цей шлях пройти.
Чи зможе в даному випадку якась обов'язковість спонукати до цього?
- Звісно, так. Будь-яка обов'язкова ініціатива так чи інакше вимагатиме від індустрії запуску нового страхового покриття попиту, сформованого обов'язковістю. Але Національний банк залишається прихильником саме ринкових механізмів.
Друга важлива теза: одним із дуже перспективних напрямків розвитку ринку є той факт, що він би міг взяти на себе функцію обслуговування тих напрямків, які сьогодні покриті фондами обов'язкового страхування соціальної відповідальності.
Чому не передати це ринку? Ми говоримо на цю тему абсолютно відкрито з Урядом. Регулятор підготував відповідні пропозиції, і ці пропозиції вже зараз знаходяться на рівні міністерства.
Ми хочемо цього обговорення, і я вважаю, що страховий ринок повинен бути зацікавлений в тому, щоб отримати цю можливість для реалізації. Ті фонди, які сьогодні є обов'язковими в плані страхування соціальної відповідальності, можуть бути передані страховому ринку.
Для цього потрібна відповідна інституційна законодавча база, головне – спроможність ринку.
НБУ думає про те, щоб «роздержавити» частину страхового ринку, коли частина «обов'язкового» може дістатися приватному страховому сектору? Де ще ви бачите роль страхового сектору в державних програмах – соціальних чи інших?
Регулятором за останні два роки було проведено величезну роботу, а страховий ринок сьогодні дійсно готовий зняти з держави частину навантаження з передачею його ринку та дати можливість державі сконцентруватися на тих напрямках, де субсидіювання дає найбільший ефект, де страховий ринок не може покрити ті ризики внаслідок обмежень через воєнні дії.
Якщо ми говоримо про територію стійкості, комплексну програму економічної підтримки, туди треба направляти ресурс кредитування, який субсидіюється за рахунок держави, і ресурс страхування, який також підтримується державою. Але я, спілкуючись з учасниками страхового ринку, часто чую про готовність також приймати участь і розділяти цей ризик. Ми бачимо цю перспективу, ми бачимо ту економічну ефективність, але це вже зовсім інша розмова між державою і ринком.
Для того, щоб ця розмова відбулася, страховий ринок повинен був починати довіряти сам собі. Дивлячись на якісні зміни на ринку, які відбулись, можна констатувати, що ми зараз створюємо нову страхову індустрію в Україні. Це відбувається вже на наших очах. Раніше, коли ми дивились на ринок з точки зору прозорості структури володіння, він виглядав як електрична схема телевізору «Рекорд» - величезна та складна, на ній було багато схем та різних ліній.
Так раніше виглядала, насправді, структура володіння багатьох страхових компаній. Крайнього знайти було неможливо, відповідальності не було, інституту репутації теж. Загалі, зараз ця ситуація кардинально змінюється. Як я сказав, страховий ринок сьогодні майже прозорий.
Команда НБУ каже, що ринок прозорий, але я завжди залишаю певний лаг для того, щоб не бути таким категоричним, тому що розумію, що ця ситуація не є статичною. І рівень регуляцій з нашого боку, і ваше розуміння відповідальності за прозору систему також повинні бути враховані.
Тобто йдеться про можливість розширення страхового сектору в межах 1-1,5% ВВП. Це величезна цифра. Чи готовий ринок страхування до цього в тому стані, в якому він зараз є?
- Сьогодні проникнення сектору страхування на рівні 0,7-0,84% ВВП. Я бачу, що у нас є гарна перспектива до зростання. Взагалі, ми цей показник зараз відслідковуємо і по банківському сектору, по кредитуванню. Так, вперше за останні 5 років в Україні відбувається органічне, якісне зростання кредитування у ВВП.
Це завжди баланс між тим, до чого готові наші партнери, і те, що ми вважаємо чесним. Як ви бачите цю ділему? Наскільки швидко ми маємо запроваджувати все те, що ми ще не запровадили?
- Ви знаєте, на жаль, цей баланс дуже обмежений, тому що в нас, насправді, оперативний простір для того, щоб враховувати нашу специфіку, коли мова йде про провадження європейських новацій і адаптацію, майже відсутній. Через це я особисто, розуміючи цю концепцію, часто спілкуюсь з європейськими партнерами щоб вони говорили з українським ринком.
ЄС зараз знаходиться в стадії дерегуляції. Вони, до речі, терпіти не можуть це слово, вони використовують формулювання «спрощення регуляції». В Європейській комісії навіть ціла дискусія ведеться щодо того, яку термінологію вживати.
Але подивіться, український страховий ринок попри війну реформується, зростає, стає ринковим, запроваджує кращі практики, стає фінансово-інклюзивним. Це всі ті речі, які ви зараз хочете в себе впровадити. Більш того, він стає операційно-стійким.
Ми можемо запропонувати ЄС наш досвід, який підтвердили лабораторні дослідження, що саме, які саме регуляції, вимоги та буфери стійкості дають найкращі ефекти. Тобто ми не теоретики, ми - практики.
Ми за два роки пройшли шлях, який в деяких країнах проходять десятиліттями. І це попри війну. Тому, паралельно впроваджуючи реформи, і дійсно весь страховий ринок знаходиться під тиском цієї динаміки, ми ведемо роботу з Єврокомісією на предмет діалогу з точки зору чутливих питань євроінтеграції на імплементації нових норм.
Європейська інтеграція – це пріоритет нашої держави та НБУ. Він безальтернативний. Там, де критично, ми дійсно будемо комунікувати. Але ця історія про те, що треба діяти, в тому числі, превентивно, у страховій галузі повинен бути власний авторитетний голос на тому майданчику, на якому ми хотіли би ввести перемовини.
Стати частиною Європи – це означає відкритись для конкуренції.
У нас є можливість зробити наш ринок інвестиційно привабливим для європейських компаній вже зараз. Мені дуже приємно, що міжнародні партнери розглядають інвестиції в наш ринок.
Я мав консультації з представниками штаб-квартир міжнародних страхових компаній. Вони бачать, що у страхового ринку України є динаміка та перспектива. А головне, ми всі працюємо над тим, щоб ця глибина зростала, конкурентне середовище ставало якісним, принципи функціонування відповідали європейським стандартам. Конкуренція завжди працює на розвиток.
Чи бачите ви ситуацію, в якій українські компанії будуть достатньо спроможними для того, щоб використати обсяги європейського ринку для власного зростання?
- Власне, заради цього ми і працюємо. Тому що український бізнес продемонстрував, і це визнають всі, абсолютно неймовірну адаптивність, стійкість та жагу до конкуренції.
Так, ці ринки не є простими, але їх треба в першу чергу зрозуміти. Осягнути. Треба туди заходити з чітким розумінням стандартів, в яких працюють у Європі.
Вони не ідеальні, але це дуже комерційне, глибоке середовище, де якщо ми з вами виконуємо якісну домашню роботу, українські страхові компанії можуть з'явитися і повинна з'явитися перспектива по той бік європейського кордону, який повинен стати в тому числі нашим.
Як страховиків, так і експортерів цікавить тема валютних обмежень, контролю капіталу та проблем з перестрахуванням. Страховики не можуть брати на себе всі ризики, і мають використовувати перестрахування для мінімізації своїх ризиків. Як НБУ бачить рух в напрямку спрощення та послаблення обмежень для перестрахування?
- Це питання треба розглядати в комплексі питань валютної лібералізації. Якщо казати виключно про страховий ринок, то НБУ лібералізував відповідні платежі для забезпечення умов перестрахування.
Зараз команда Нацбанку працює над тим, щоб спростити звітність страховиків, яка відповідним чином давала доступ до ринку перестрахування. Для Національного банку питання валютної лібералізації залишається пріоритетом. Воно завжди є питанням балансу. Балансу ризиків.
Ми знаходимося в умовах, коли приватний сектор з огляду на те, що війна генерує додаткові витрати і створила величезні структурні дисбаланси. Також на ринку існує на ринку колосальний дефіцит валюти, який генерується першу чергу потребами приватного сектору.
Національний банк покриває його за рахунок відповідної політики інтервенції. Інтервенції – це те, що ми витрачаємо з золотовалютних резервів, які наповнюються за рахунок працюючої економіки і експорту. І тут, насправді, варто сказати, що політика Нацбанку у розбудові валютної лібералізації в першу чергу несе в собі повідомлення до бізнесу, стимулюючи валютну лібералізацію.
Нові гроші – нові умови. Зараз, інвестуючи в українську економіку, ви отримуєте додаткові ліміти на репатріацію доходів, які формуєте.
Під час спілкування з кожною асоціацією, бізнесом та країнами про це говоримо. Тому валютна лібералізація від Національного банку дозволила створити керовану ситуацію, але вона не є нормальною. Я хочу, щоб ви почули, ми не щасливі від наявності цих валютних обмежень.
Більш того, вільний рух капіталу є також частиною наших європейських зобов'язань. Ми повинні йти в цьому напрямку, але ми не повинні втрачати керованість, ми не повинні зміщувати і без того складний баланс ризиків ще далі вгору.
Тому, працюючи над лібералізацією, ми кожного разу думаємо, де, в яких напрямках, в яких пріоритетах ми можемо додати тієї чи іншої можливості і додаткового простору в першу чергу для бізнесу.
І фіналізуючи, якщо ми побачимо, що критично необхідно розширювати від цього відповідну індустрію, яка грає велику роль в українській економіці, отримує стимулюючі ефекти. Я вас запевняю, що затримки за рішенням НБУ не буде.
Питати Голову НБУ про курс національної валюти або про дату якогось рішення – це табу, але все ж таки, який наступний крок щодо валютної лібералізації буде, що дозволить страховому ринку краще та надійніше перестраховувати свої ризики за кордоном?
- Ми розуміємо, що обмеження, які були накладені в момент повномасштабного вторгнення протягом чотирьох років, не переглядалися. Дискутуємо, аналізуємо, дивимося тому числі на ситуацію в широкому контексті. Ви також бачите, що відбувається в нас на Близькому Сході.
Всі ці речі так чи інакше впливають на нас, впливають на динаміку, впливають на попит, створюють відповідні речі, які НБУ зобов'язані брати до уваги, аналізуючи.
І останній момент. Щоб зрозуміти нашу логіку, варто подивитися на стратегію валютної лібералізації, яка є публічним документом.
Ця стратегія містить дорожню карту, сформовану за принципом етапів. Як я вже сказав, це не календарні дати, це передумови. Національний банк підтримує цю дорожню карту в актуальному стані. Чітко слідує за стратегією валютної лібералізації.
Підкреслює, вона свідомо створена як публічний документ, щоб дати вам можливість зменшити зону невизначеності та отримати більше розуміння про економічну перспективу і наступні кроки.
Які ви бачите задачі для страхового ринку для створення нових соціальних продуктів та сервісів для військових та учасників бойових дій, як дуже важливої категорії клієнтів страхових компаній?
- Це складна тема, велика. Ви знаєте, в неї є два виміри. І я мушу про це сказати, бо я її дуже глибоко, внутрішньо, на особистому рівні відчуваю. Питання фінансової інклюзії, безбар'єярності та доступності - це мій особистий вимір.
Можна говорити про фінансову інклюзію - дуже популярна тема сьогодні. А можна насправді на практиці намагатися усвідомити, що іншого шляху розвитку не існує. Фінансова інклюзія – це безбар'єрність та можливість вільного доступу для усіх категорій населення.
Фінансова інклюзія – це електронні сервіси, які враховують, що в країні з'явились молоді люди, які не чують, не бачать, не мають можливості навіть скористатися клавіатурою, це також наші воїни, які повертаються без рук, без ніг. Це питання онбордінгу. Це питання насправді того, як повинна бути побудована ваша страхова продуктова лінійка з огляду на те, що з цієї війни не усі повернуться.
Вона буде з нами завжди. З вами, з кожним, зі мною, з нашими дітьми - ця війна буде. Проєкт «Страховий ринок» так чи інакше повинен забезпечити доступність тих послуг, які до певної міри компенсують наслідки, які дають можливість відновитися якнайшвидше.
Це не стандартна абсолютна історія, це глибоке усвідомлення речей. Починаючи від приміщень, електронних сервісів, продуктової лінійки, комплексними програмами турботи, повагою до ветеранів, розумінням того, ким вони є для вас і ким ви повинні стати для них.
У нас в Національному банку цей процес триває і зараз ми на етапі реформації одного із ключових підрозділів.
Тепер там є стратегія розвитку, який включатиме в себе комплексний підхід до супроводження стратегії фінансової інклюзії фінансового страхового ринку. Там і про ветеранів, там про все, там про кожного з вас, про кожного з нас. Тому це набагато складніша тема. Національний банк взяв на себе дуже амбітне зобов'язання - побудувати найбільш інклюзивну фінансову страхову систему в світі.
Тепер ми розкладаємо це на етапи, молекули, розуміння, задачі. 35 страхових компаній підписали цю Хартію, в Україні зараз 57 страховиків.
Якщо є питання, а вони є, ми будемо на них відповідати і ми будемо шукати разом з вами відповіді на них. Можливо в структурі Федерації страховиків створити окремий Комітет, де ми почали б діалог на цю тему.
Що би ви, як Голова НБУ, особисто хотіли б сказати страховому ринку, які найважливіші на вашу боку?
- Не зупиняйтесь! Буде важко, але вже точно не буде соромно.
.....................................
Інтерв'ю підготовлено та відредактовано: Олег Паращак, Головний редактор Форіншурер / Insurance TOP
