Рейтинг надійних банків України 2024 (листопад)

Рейтинг надійних банків України у листопаді 2024 року складено Форіншурером на базі офіційної статистики українських банків, наданої НБУ за участю експертів банківського ринку.

При складанні рейтингу найбільших українських банків враховувалася здатність банку без затримки повернути депозити, якщо у нього з'являться фінансові проблеми або проблеми погашення кредитів та зростання заборгованості клієнтів, а також рівень підтримки акціонерів та держави.

Важливу роль відіграє фактор власника з погляду поповнення капіталу та ліквідних ресурсів, що є основою стійкості у стресових умовах. Жоден банк, який належить державі чи міжнародним фінансовим холдінгам, не був визнаний неплатоспроможним.

Рейтинг надійних банків України у 2024 році

ТОП-15 українських та іноземних банків: жовтень

_{* Системні державні банки. Основними критеріями системної важливості є загальний обсяг активів, зобов'язань, системні взаємозв'язки у банківській системі та обсяг кредитування найважливіших секторів экономики.}

Під надійністю банку слід розуміти здатність фінансового інституту чинити опір несприятливим факторам, проте надійність і ймовірність дефолту - поняття різні. Банк, який має високий рівень надійності, може зіткнутися з сильним впливом негативних та малопередбачуваних факторів, які здатні призвести до його банкрутства, тоді як банк із задовільним рейтингом продовжить працювати, оскільки в результаті збігу обставин уникне негативного впливу таких факторів. Також необхідно враховувати політичні ризики.

Банківський сектор України пройшов перші місяці війни з помірними втратами завдяки своєчасним діям Національного банку та банків для забезпечення безперебійної роботи фінустанов.

Після початку повномасштабної війни росії в Україні попит на кредитні ресурси з боку населення знизився. Кредитування корпорацій підтримувалося удосконаленими державними програмами. Попри воєнні ризики, рівень ліквідності є стабільно високим. Обсяг коштів клієнтів у банках зріс переважно за рахунок гривневих коштів населення на вимогу. Обсяг коштів корпорацій під час війни зменшувався, найбільше в іноземній валюті.

Банківський сектор України у 2024 адаптувався до кризових умов. Банки підтримували роботу мережі та відновлювали діяльність відділень у звільнених регіонах.

Ліквідність системи зростала завдяки подальшому припливу коштів клієнтів. Вперше з початку повномасштабної війни почали збільшуватися строкові вклади у гривні, а строкові вклади в іноземній валюті відновили зростання вперше з часів коронакризи.

Чистий кредитний портфель загалом скорочувався, лише в державних банках обсяг корпоративних кредитів зріс за підтримки державних програм. Очікувано зросла частка непрацюючих кредитів, найпомітніше в роздрібному сегменті.

Попри значні відрахування в резерви, сектор отримав квартальний прибуток після збиткового першого півріччя. Цьому сприяло збереження операційної ефективності.

Чистий прибуток банків (після оподаткування) за січень-серпень 2024 року склав 106,1 млрд грн, що на 11,6% більше за аналогічний період минулого року. Чистий фінансовий результат збільшився незважаючи на підвищення ставки оподаткування банків з 18% до 25%.

Чисті процентні доходи банків за вісім місяців становлять 152,78 млрд грн, що на 18,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Рентабільність банківського капіталу станом на 1 вересня 2024 року зросла до 47,2% порівняно з 32,3% з вереснем 2021 року.

Нарахований податок на прибуток – 30,7 млрд. грн, що на 80,1% більше, ніж торік. За вказаний період банкам нараховано податку на прибуток майже стільки ж, як за 2017-2022 рр. разом узяті.

За даними НБУ, банки зберігають двократний запас достатності капіталу всіх рівнів. Норматив достатності регулятивного капіталу становить 16,15% (при нормі не менше 8,5% до кінця 2024 року), капіталу першого рівня – 15,72% (норма не менше 7,5%), основного капіталу першого рівня – 15,71% (норма 5,625%).

Упродовж ІІ кварталу дохідність основних видів активів банків надалі знижувалася. Найшвидше спадала дохідність депозитних сертифікатів НБУ, водночас банки зменшували обсяги цих вкладень. Ринкові ставки за ОВДП та кредитами також знизилися, водночас їхні обсяги зростали. Саме за рахунок нарощення активів банки зберегли достатньо високу чисту процентну маржу та наростили доходи.

Операційні прибутки банків зросли помірно: операційний дохід за рік зріс на 15% порівняно з попереднім роком, чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви – на 19%. Рушієм зростання доходів сектору залишається збільшення процентних доходів як від високоліквідних активів, так і кредитування.

Чинником значної різниці прибутковості, якщо порівняти з попереднім роком, були значно менші відрахування в резерви під збитки від активних операцій, які за рік скоротилися на 86%. Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви в розмірі 133 млрд грн, з яких у 2024 році – лише 17 млрд грн.

Список 10 надійних банків для фізичних осіб

Список 10 надійних банків для юридичних осіб

Розмір депозитів страховиків у держбанках скоротився із 4,34 млрд грн. до 4,21 млрд грн., депозити у банках з іноземним капіталом зросли з 4,64 млрд грн. до 4,85 млрд грн., депозити в банках з приватним вітчизняним капіталом зменшилися з 3,91 млрд грн. до 3,61 млрд грн. Тобто депозитний портфель страхових компаній диверсифікований у різних категоріях власності банків.

Страховики життя збільшили обсяг депозитів трохи (+1,9%) до 3,48 млрд грн. (35,5% від загального обсягу активів, якими надано резерви зі страхування життя). При цьому обсяг депозитів у валюті зменшився на 41,9% - до 860 млн грн.

Список державних банків, в яких розміщені депозити страховиків

ТОП-10 іноземних банків, у яких розміщено депозити страховиків

Кількість банків, що діють в Україні

В Україні працює 66 банків, з яких 30 було з іноземним капіталом.

Перелік системно важливих банків України: з 15 банків 4 працюють в росії

• АТ “А-БАНК”
• АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” (є дочірній банк в росії)
• АТ “КРЕДОБАНК”
• АТ “ОТП БАНК” (є дочірній банк в росії)
• АТ “Ощадбанк”
• АБ “Південний”
• АТ КБ “ПриватБанк”
• АТ “ПУМБ”
• АТ “Райффайзен Банк” (є дочірній банк в росії)
• АТ “СЕНС БАНК”
• АТ “ТАСКОМБАНК”
• АБ “УКРГАЗБАНК”
• АТ “Укрексімбанк”
• АТ “УКРСИББАНК” (є дочірній банк в росії)
• АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”

Депозити в банках України

Червневе підвищення облікової ставки НБУ стимулювало банки впродовж кварталу піднімати ставки за вкладами як фізичних осіб, так і бізнесу. Разом із вартістю залучень йшли догори і ставки за кредитами.

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб збільшився на 2.7%, переважно за рахунок зростання залишків на рахунках у державних банках. Обсяг валютних роздрібних депозитів майже не змінився.

Підвищення депозитних ставок сприяло відновленню приросту строкових коштів населення, їх обсяг зріс на 2.2% вперше з початку війни. Дозвіл НБУ купувати валюту для відкриття строкових валютних вкладів сприяв їх зростанню на 5.9% у доларовому еквіваленті.

Кошти суб’єктів господарювання у гривні збільшилися за квартал на 3.7%, у валюті – зменшилися майже на 2% у доларовому еквіваленті. Кошти клієнтів домінують у зобов’язаннях банків, їхня частка становить 86.8%.

Доларові вклади максимально подешевшали на 0,35 п.п. для термінів понад рік, їхня середня дохідність становить 1,24% річних. Терміни до року втратили менше, але й прибутковість у них нижча – менше ніж 1%.

Середні ставки за вкладами у євро не досягають і 1%. Максимальну середню прибутковість пропонують вклади терміном до півроку – 0,76% річних. У 2022 році ставки для вкладів у євро максимально впали на термін понад рік (на 0,42 в.п. до 0,59% річних).

Вартість валютних депозитів та кредитів продовжує перебувати на низьких рівнях. Завдяки зміцненню гривні рівень доларизації депозитів знизився до 40,7%.

ТОП-5 рейтинг найбільших банків: депозити фізичних осіб

ТОП-5 рейтинг найбільших банків: депозити юридичних осіб

Приріст депозитів корпоративного сектора збільшився на 22,8% (або 93,2 млрд грн.), до 501,5 млрд. грн. Депозити корпоративного сектору зросли як у національній валюті (на 18,6%, або 50,5 млрд грн.), так і в іноземній (на 31,3%, або 42,7 млрд грн.).

Кредити в банках України

Банківський сектор залишався операційно прибутковим, попри воєнні дії, зокрема завдяки скороченню витрат. Складові операційного доходу повільно відновлюються. Втрати від реалізації кредитного ризику зростатимуть і надалі. Фінустанови поступово визнають кредитні збитки та відображають вплив негативних подій – втрату доходів, руйнування активів та заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників – на якість портфеля.

Національний банк спонукає банки оцінювати кредитні збитки своєчасно, повною мірою відображати вплив негативних подій на якість активів і за можливості проводити виважені реструктуризації, які сприятимуть нормалізації боргового навантаження позичальників та підвищать стійкість банківського сектору.

Після проведення стрес-тестів НБУ виявилося, що банкам України потрібне збільшення капіталу більш ніж на 100 млрд грн. Рівень проблемних кредитів у банківській системі перевищив 50%. Банки зіштовхнулися з курсовою проблемою – вони змушені повертати термінові валютні депозити, тоді як платоспроможність клієнтів за валютними кредитами стрімко знижується. У результаті банки змушені піднімати ставки за валютними кредитами, на міжбанківський ринок або залучати кошти у материнських структур.

Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель у жовтні зростав четвертий місяць поспіль після спаду, спричиненого повномасштабним вторгненням рф. Частка малих та середніх підприємств у цьому портфелі зросла до 55%.

Обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля продовжили зростати передусім завдяки відновленню карткового кредитування. Також у ІІІ кварталі зросли обсяги чистих іпотечних кредитів – на 18.7% завдяки видачі позик за програмою “єОселя”.

Банки третій квартал поспіль майже не зазнали кредитних втрат. Частка непрацюючих кредитів знизилася завдяки списанню таких кредитів фізичним особам і перекласифікації окремих великих корпоративних кредитів у працюючі.

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі становила 36,1%, що на 1,3 відсоткових пункта нижче показника на 1 січня 2024 року. Ключовий фактор скорочення частки NPL – зростання працюючого кредитного портфеля, який протягом І кварталу зріс на 34,6 млрд грн, або на 3,1%.

Обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 2 млрд грн – до 420,3 млрд грн переважно внаслідок списання непрацюючих роздрібних кредитів банками з українським приватним капіталом. Витрати банків на відрахування в резерви під кредити залишаються низькими, а рівень дефолтів – знижується.

Портфель чистих гривневих корпоративних кредитів зростає три квартали поспіль, зокрема поза межами державних програм, завдяки пожвавленню попиту на гривневі кредити внаслідок відновлення бізнес-активності. Зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стало скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року).

Частка коштів клієнтів як головного джерела фондування банків зростає четвертий квартал поспіль. Загалом усі банки дедалі інтенсивніше нарощували гривневі кошти. Все ще привабливі депозитні ставки сприяли подальшому приросту строкових коштів населення у гривні, хоча й дедалі меншими темпами.

Попри зниження облікової ставки, вищі ставки за тримісячними депозитними сертифікатами Національного банку та підвищені резервні вимоги за поточними коштами і надалі мотивували банки залучати строкові депозити населення. Тож зниження ставок за вкладами внаслідок зниження облікової ставки відбувалося повільно.

Операційна ефективність банків залишалася високою, а витрати на резервування – мінімальними, тому сектор надалі нарощував прибуток. Збитковими за квартал було лише сім, переважно малих, банків (у попередньому кварталі – 15).

Чисті активи банків зросли на 7.5% і перевищили довоєнний рівень. Переважно нарощувалися обсяги депозитних сертифікатів НБУ.

Водночас відбулося скорочення чистого кредитного портфеля: гривневого передусім внаслідок дорезервування, валютного – більшою мірою через погашення позик. Чисті гривневі корпоративні кредити за квартал зменшилися на 2.2%, валютні – на 10% у доларовому еквіваленті. Лише державні банки наростили гривневе кредитування бізнесу – на 4.3% за квартал.

Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився на 13.8% як за рахунок зменшення обсягів кредитування, так і через зростання резервів.

ТОП-5 рейтинг найбільших банків: кредити фізособам

ТОП-5 рейтинг найбільших банків: кредити юрособам

Головні чинники прибутковості сектору – зростання доходів в результаті поступового відновлення банківської діяльності та порівняно несуттєві обсяги доформування резервів. Банки збільшили операційний дохід на 48% у річному вимірі.

Чистий процентний дохід у річному обчисленні збільшився на 41%. Попри значне збільшення процентних витрат внаслідок підвищення процентних ставок за депозитами, процентні доходи зросли ще суттєвіше. Чистий комісійний дохід зріс на 20% порівняно з результатом року.

Обсяги банківських послуг відновлюються з поступовим відновленням економічної активності, у тому числі і після обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці минулого – початку поточного року.

Підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у 2,3 раза вищим у річному вимірі. Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви збільшився у річному вимірі вдвічі – до 45,9 млрд грн.

Темпи відрахувань у резерви під збитки від активних операцій знизилися порівняно з показниками попереднього року на 82%, зокрема, в резерви під кредити – на 90%. Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви під кредитні втрати на 108 млрд грн.

Рентабельність капіталу сектору становила 58% порівняно з –0,25% рік тому. Нарахований за квартал податок на прибуток перевищив відповідний річний показник історично найприбутковішого 2021 року.

Причиною прибутковості стало збереження високої операційної ефективності. Процентні доходи банків надалі зростали, комісійні доходи поступово відновлюються, позитивні результати від переоцінок валюти та цінних паперів суттєво збільшили сукупний фінансовий результат. Співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) у І кварталі становило 36.5% порівняно з 44.6% у відповідному періоді минулого року.

Водночас фінустанови вимушені робити значні відрахування до резервів під збитки, спричинені війною. За ІІІ квартал відрахування в резерви під кредити становили 33.5 млрд грн, під цінні папери – 7.1 млрд грн. Визнання справжньої якості активів триватиме, тож резерви надалі зростатимуть.

Національний банк спонукає банки до виваженого підходу до оцінки кредитного ризику, проведення раціональних реструктуризацій, належної оцінки вартості заставного майна. Наступного року буде проведено оцінку якості активів банків, яка надасть можливість переконатися в коректності підходів до оцінки кредитного ризику.

Найприбутковіші та збиткові банки України

Найбільший прибуток отримали ПриватБанк (54,46 млрд грн), Ощадбанк (11,56 млрд грн), Райффайзен банк (7,4 млрд грн), Укрсиббанк (6,86 млрд грн), ПУМБ (6,69 млрд грн), ОТП банк (5,44 млрд грн), Сітібанк (5,37 млрд грн), Сенс банк (5,25 млрд грн), Укрексімбанк (4,9 млрд грн) та Універсалбанк (4,95 млрд грн).

До збиткових банків увійшли Правекс банк (-17 млн грн), Мотор банк (-45,7 млн грн), Оксі банк (-22,39 млн грн) та Альпарі банк (-4,69 млн грн).

Результати оцінки свідчать, що банки в цілому адекватно оцінюють кредитний ризик. Коригування пруденційних резервів за результатами AQR становили лише близько 1%, за результатами верифікації вартості заставного майна – 0,5%, унаслідок екстраполяції результатів AQR на весь кредитний портфель деяких банків – менше ніж 0,5%. Всі ці коригування не мали значного негативного впливу на капітал банків.

Активи банків України

Чисті активи банків за ІІІ квартал зросли на 7.5% і перевищили довоєнний рівень. Переважно нарощувалися обсяги депозитних сертифікатів НБУ. Рівень ліквідності залишався високим, попри війну. Обсяг коштів клієнтів у банках зріс передусім за рахунок гривневих коштів населення та вкладів бізнесу в іноземній валюті. Формування резервів зумовило зростання збитків банківського сектору.

Активи банківського сектора зросли на 5% до 1,56 трлн. грн., порівняно з аналогічним періодом минулого року. Активи працюючих банків скоротилися на 1,8%. При цьому загальні активи банків (не скориговані на резерви активних операцій) склали 2 трлн грн.

Доходи банків зросли на 10,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 88,608 млрд грн, зокрема процентний дохід – на 18,9%, до 61,142 млрд грн, тоді як комісійний знизився на 8 ,9% до 24,465 млрд грн.

Витрати банків зросли на 53% до 96,034 млрд грн, зокрема відсоткові витрати - на 4,9%, до 17,735 млрд грн, комісійні витрати - на 12,8%, до 11,3 млрд грн та витрати від відрахувань до резервів - у 6,8 раза до 32,725 млрд грн.

5 найбільших банків за величиною активів

Загалом, формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату. Ряд банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників.

За оцінками Національного банку, ураховуючи попередні результати оцінки стійкості банків і поточний стан системи, наявний запас капіталу більшості банків є достатнім для комфортного виконання перелічених вимог, незважаючи на очікуване запровадження тимчасового додаткового податку на прибутки банків. До виконання банками зазначених вимог обмеження на розподіл прибутків зберігатимуться.

Унаслідок оцінки якості активів сукупне коригування кредитного ризику становило близько 1% від його обсягу за даними банків. Отже, більшість банків адекватно оцінюють потенційні втрати кредитного портфеля та відображають пруденційні і фінансові резерви під знецінення кредитів.

Неплатоспроможні банки з тимчасовою адміністрацією або у стадії ліквідації: 2016-2024 роки

Через банкрутство 50 банків у 2014-2015 роках банківська система України втратила 230 млрд грн. чи 9% ВВП України. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до правоохоронних органів подано 2149 претензій щодо відшкодування збитків фонду на 132,7 млрд грн. внаслідок протиправних дій посадових осіб неплатоспроможних банків, з них 250 заяв на 99,86 млрд грн., у яких фігурантами є власники та топ-менеджери банків.