Страховий ринок України сьогодні перебуває в умовах одночасного відновлення, регуляторної трансформації та адаптації до стандартів Європейського Союзу. У цих умовах страхове шахрайство перестає бути виключно внутрішньою операційною проблемою окремих компаній і набуває значення системного ризику, оскільки безпосередньо впливає на достовірність страхових резервів, платоспроможність страховиків і стабільність фінансового сектору в цілому.
Сегмент транспортного страхування залишається основним драйвером ринку, формуючи найбільшу частку страхових премій і виплат.Національний банк України, Огляд небанківського фінансового сектору, 2025
Висока концентрація операцій у сегменті автострахування формує середовище підвищеної системної чутливості: будь-які викривлення - від шахрайських вимог до маніпуляцій з оцінкою розміру збитків - швидко набувають мультиплікативного ефекту та відбиваються на фінансовій стійкості страховиків у цілому. За значних обсягів масових виплат навіть поодинокі збої в контролі призводять до перекосу збитковості портфеля, тиску на резерви та погіршення показників платоспроможності.
Ця проблема загострюється в умовах воєнних ризиків, коли різко зростає частота страхових подій, а сам характер пошкоджень ускладнює об’єктивну оцінку збитків. У таких обставинах класичні підходи до врегулювання виявляються недостатніми, а ризик завищених або недобросовісних вимог зростає.
Саме тому для ринку критично важливими стають централізовані цифрові реєстри, автоматизовані моделі оцінки збитків і аналітика в режимі реального часу, які дозволяють мінімізувати викривлення та зберегти фінансову рівновагу страхових компаній навіть за підвищеної турбулентності.
Зростання страхових премій було зумовлено насамперед коригуванням тарифів та регуляторними змінами.Національний банк України, Огляд небанківського фінансового сектору, 2025
Це означає, що поліпшення фінансових показників страховиків не завжди свідчить про реальне зниження ризиків у портфелі, а нерідко є наслідком структурних змін регуляторного середовища, зміни методології обліку або посилення формальних вимог до звітності.
У таких умовах вирішального значення набуває не номінальний обсяг сформованих резервів, а їх економічна обґрунтованість, відповідність реальному профілю ризиків і підтвердження на основі професійної актуарної оцінки, доповненої ефективною системою внутрішнього контролю.
Наукові дослідження у сфері бухгалтерського обліку страхових резервів і внутрішнього контролю переконливо доводять, що страхове шахрайство впливає не лише на фактичний рівень страхових виплат.
Воно спотворює базові припущення актуарних моделей, знижує точність оцінки зобов’язань і, як наслідок, погіршує якість фінансової звітності.
Такі викривлення резервів часто мають прихований характер і можуть залишатися непомітними протягом тривалого часу, формуючи латентний ризик неплатоспроможності. Цей ризик, як правило, проявляється лише в умовах стресу або кризових подій, коли страховик стикається з різким зростанням виплат і браком достатніх, економічно підтверджених резервів.
Водночас міжнародна практика підтверджує, що формальна відповідність нормативним вимогам сама по собі не гарантує стійкості страховика, якщо страхові резерви сформовані на основі неточних, застарілих або викривлених даних. Досвід фінансових криз у різних юрисдикціях показує, що саме «паперова» відповідність регуляторним коефіцієнтам нерідко приховує накопичені внутрішні дисбаланси, які стають очевидними лише в момент різкого погіршення зовнішніх умов.
У відповідь на ці виклики сучасна модель нагляду еволюціонує у бік ризик-орієнтованого підходу, який розглядає фінансову стійкість страховика не як статичний набір показників, а як динамічну систему.
У цій системі актуарна оцінка, бухгалтерський облік і внутрішній аудит перестають існувати ізольовано та формують єдиний контур фінансового контролю.
Актуарні моделі визначають економічну сутність зобов’язань, облікові процедури забезпечують коректне відображення цих оцінок у фінансовій звітності, а внутрішній аудит виконує роль незалежного механізму перевірки якості даних, припущень і управлінських рішень. Саме така інтегрована архітектура дозволяє своєчасно виявляти приховані ризики та знижувати ймовірність системних збоїв у страховому секторі.
Цей процес включає впровадження принципів Best Estimate, актуарної верифікації резервів і посилення ролі внутрішнього аудиту як інструменту підтвердження достовірності фінансової інформації. Такі підходи відповідають сучасній міжнародній практиці та спрямовані на підвищення прозорості страхового ринку.
З наукової та практичної точки зору ефективне запобігання шахрайству можливе лише за умови інтегрованого підходу, який включає:
- актуарну оцінку страхових зобов’язань на основі економічно обґрунтованих моделей;
- контроль якості активів, що покривають страхові резерви;
- внутрішній аудит як доказовий механізм перевірки фінансових показників;
- використання аналітичних інструментів для раннього виявлення фінансових дисбалансів.
Такі підходи вже отримали нормативне закріплення у сучасному регуляторному середовищі України, що підтверджує перехід від формального до ризик-орієнтованого нагляду.
У довгостроковій перспективі саме здатність страховиків забезпечити достовірність страхових резервів та вибудувати ефективну систему контролю ризиків визначатиме не лише їхню поточну платоспроможність, а й стратегічну фінансову стійкість та конкурентоспроможність на ринку.
В умовах зростання складності страхових продуктів і підвищеної волатильності ризиків, особливо воєнних і катастрофічних, помилки в оцінці резервів або свідомі викривлення даних можуть мати системний ефект і швидко трансформуватися у кризу ліквідності.
У цьому контексті система виявлення та запобігання шахрайству перестає бути допоміжною функцією внутрішнього контролю. Вона стає одним із ключових елементів фінансової стабільності страхового сектору, безпосередньо впливаючи на якість актуарних припущень, коректність фінансової звітності та реалістичність оцінки зобов’язань.
Ефективні антифрод-механізми дозволяють не лише зменшувати обсяг необґрунтованих виплат, а й підвищують точність прогнозування грошових потоків та потреби в капіталі.
Для українського страхового ринку, який поступово інтегрується до міжнародного фінансового простору та працює в умовах підвищеної уваги з боку іноземних інвесторів і міжнародних партнерів, розвиток доказових, прозорих механізмів контролю резервів і управління ризиками є критично важливим фактором довіри.
Саме наявність зрілих систем внутрішнього контролю, актуарної оцінки та протидії шахрайству формує репутацію ринку як надійного та передбачуваного, що є необхідною умовою для залучення капіталу, розширення страхового покриття та сталого розвитку галузі.
.......................
Жанна Дрига - доктор економічних наук, професор, експерт у сфері фінансового регулювання, страхового нагляду, бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту та актуарно-орієнтованої оцінки страхових резервів. Її наукові дослідження присвячені розробленню ризик-орієнтованих методологій оцінки страхових зобов’язань, інтеграції актуарних підходів у систему бухгалтерського обліку та використанню внутрішнього аудиту як доказового інструменту фінансового нагляду.
