Страховики до кінця 2024 року повноцінно приведуть свою діяльність до вимог нового законодавства, насамперед у питаннях платоспроможності, розкриття інформації та належного функціонування системи управління, очікує голова Національного банку України Андрій Пишний.
Як ви оцінюєте роботу страхового ринку в умовах військового стану?
– Ми позитивно оцінюємо роботу учасників страхового ринку України, який виконує свої зобов’язання перед споживачами, попри військовий стан і всі пов’язані з цим складнощі. По завершенню трансформації страховий ринок може бути дуже цікавим для залучення приватного капіталу. Ми чітко бачимо таку перспективу, можливо навіть вже наступного року.
Чи всі страхові компанії виконали нові вимоги щодо фінансового стану?
До 1 липня 2024 року страхові компанії повинні були виконати вимоги щодо фінансового стану. Більшість їх виконала, і на сьогодні вони є прозорими та платоспроможними. Частина страховиків, яка ще не привела свою діяльність у відповідність, йде цим шляхом.
Низка компаній зараз виконує узгоджені з Національним банком плани відновлення діяльності та фінансування. Деякі вирішили вийти з ринку. Це свідчить про зрілість ринку і усвідомлення того, що бізнес-модель і здатність конкурувати ефективно в цьому сегменті потребують або більших інвестицій, або відповідальних рішень.
Ми бачимо, що ефективність тих суб’єктів ринку, які зробили ставку на прозорість, конкурентність і побудову ринкової моделі, зростає.
Як ви оцінюєте скорочення кількості учасників небанківського фінансового ринку?
Незважаючи на скорочення кількості учасників, активи фінансових компаній і страхового ринку зросли. Проте активи ломбардів і кредитних спілок зменшилися. Небанківський фінансовий ринок проходить зараз етап оздоровлення, який свого часу пройшов банківський сектор. Це включає розкриття структури власності, нові вимоги щодо капіталу, звітності, фінансового моніторингу, та побудову систем внутрішнього контролю і корпоративного управління.
Кількість учасників небанківського фінансово-страхового ринку України за два роки скоротилася з 1614 до 946, у тому числі фінансових та лізингових компаній – з 968 до 525, страхових – зі 127 до 75, ломбардів – зі 192 до 114, кредитних союзів – із 185 до 111, внутрішніх платіжних систем – із 38 до 15. Зросла лише кількість колекторських компаній – з 67 до 75.
В чому причина: війна, консолідація ринку, посилення контролю та боротьба з тіньовим ринком? Якою ви бачите подальшу динаміку?
– Небанківський фінансовий ринок проходить зараз той етап оздоровлення, який пройшов свого часу банківський сектор: розкриття структури власності, застосування нових вимог щодо капіталу, звітності, фінансового моніторингу, формування системи внутрішнього контролю, побудови обліково-реєструючих систем, системи корпоративного управління.
Чотири роки Національний банк виконує функцію регулятора цієї сфери. За цей час було ухвалено комплекс законів та нормативно-правових актів НБУ, які регулюють діяльність ринку небанківських фінпослуг.
Ми поставили за мету розкрити структури власності, викорінити явище номінальної власності, дослідити джерела, за рахунок яких учасники створили компанію та підтримують її капітал.
З урахуванням початкових обсягів ринку – близько 2 тисяч учасників – це непрості виклики, але ми не маємо іншого варіанту окультурення цього "дикого поля" до міжнародних стандартів.
Окремі фінансові установи самі вирішують піти з ринку, усвідомивши неспроможність виконати посилені регуляторні вимоги. Я називаю це еволюційним процесом. А отже, ми повинні його пройти.
Але разом зі скороченням кількості компаній я бачу, що активи фінансових компаній та страхового ринку зросли. Зменшились активи ломбардів і кредитних спілок.
Цей еволюційний процес повинен зробити ринок більш стійким, привабливим, прозорим, зрозумілим, безпечним. Він не має бути інфраструктурою для обслуговування тіньового обороту і системи оптимізації оподаткування.
Чому питання, пов’язані зі структурою власності, є важливими?
– Ми системно працюємо над реалізацією бачення концепції нульової толерантності до присутності російського впливу в фінансовому секторі. Це логічне продовження секторальних санкцій до російського фінансового сектору.
Для цього ми повинні розуміти, хто є реальним власником фінансової компанії. Це питання не тільки прозорості ринку, а й національної безпеки. Відповідна робота нами вже ведеться.
Скільки часу ще займе така робота?
– Робота доволі кропітка і вимагає чималих зусиль. До того ж в деяких речах маємо обмеження з точки зору повноважень Національного банку.
Але минулого року ми пройшли цей шлях зі страховими компаніями. До 1 липня 2024 року вони повинні були виконати вимоги щодо фінансового стану. Більшість компаній страхового ринку їх виконали і на сьогодні є прозорими та платоспроможними. Частина страховиків, яка ще не привела свою діяльність у відповідність – йде цим шляхом. Ми очікуємо, що до кінця 2024 року відбудеться повноцінне приведення страховиками своєї діяльності до вимог нового законодавства, насамперед в питаннях платоспроможності, розкриття інформації та належного функціонування системи управління.
Ряд компаній зараз виконує погоджені з Національним банком плани відновлення діяльності та фінансування, а деякі – вирішили вийти з ринку. Це, знову ж таки, про зрілість ринку і усвідомлення, що бізнес-модель та спроможність конкурувати ефективно в цьому сегменті потребують або більших інвестицій, або відповідальних рішень.
Водночас ми бачимо, як зростає ефективність тих суб’єктів ринку, які зробили ставку на прозорість, конкурентність, побудову ринкової моделі. Ми позитивно оцінюємо роботу страхового ринку, який виконує свої зобов’язання перед споживачами, попри військовий стан і всі пов’язані з цим складнощі. По завершенню трансформації страховий ринок може бути дуже цікавим для залучення приватного капіталу. Ми чітко бачимо таку перспективу, можливо навіть вже наступного року.
..................
За матеріалами інтерв'ю Андрія Пишного агенції Інтерфакс-Україна
