Як в НБУ оцінюють втрати економіки від війни? Як змінилися ціни в перший місяць активних бойових дій? Які санкції проти РФ завдали б агресору найбільшої шкоди розповів в своєму інтерв`ю виданню «Економічна правда» голова НБУ Кирило Шевченко.
У перші ж години масштабного вторгнення НБУ запровадив низку заходів, завдяки яким вдалося не просто заспокоїти панічні настрої українців, а й повернути довіру до банків та збільшити залишки коштів на рахунках.
Зрештою, за 44 дні війни в українців не залишилося приводів не довіряти банкам: безготівкові розрахунки працюють, а черги до банкоматів зникли.
"У більшості країн, які зіткнулися з війною, банківська система йшла на банківські канікули. Тобто банки припиняли роботу максимум через два дні після початку бойових дій", – не без гордості говорить Кирило Шевченко.
Та все ж війна суттєво вплинула на роботу фінансової системи. В умовах воєнного стану НБУ погодився тимчасово пожертвувати принципами, порушення яких недопустиме в мирний час. Наприклад, український центральний банк пішов на пряме фінансування бюджету через купівлю держоблігацій.
Ділова активність сильно знизилася. Особливо це стосується частини регіонів, це територія десяти областей, які більшою або меншою мірою уражені війною.
Коли ми робили перші оцінки про те, що економіка працює приблизно на 50% від довоєнного рівня, ми аналізували втрати економіки на основі територій, де велися бойові дії, порушення економічних зв'язків з іншими регіонами та експортних шляхів.
Проте зараз ми бачимо, що економіка почала пристосовуватися до цієї ситуації. Завдяки певним податковим ініціативам уряду вдалося зменшити тиск на економіку, деякі сфери почали оговтуватися.
Ми проаналізували світовий досвід, як війни впливають на скорочення ВВП, проаналізували відповідну статистику МВФ щодо таких країн, як Ірак, Ліван, Сирія, Ємен. Бачимо, що під час війни остаточне скорочення економіки в них було від 25% до 35%. Але потрібно розуміти, що це оцінка тривалої війни.
Також варто говорити не лише про потенційний вплив війни на економіку, а і про те, що ми робимо, щоб цей вплив був мінімальним. Робоча банківська система під час війни – це не даність.
У більш давніх конфліктах, як, наприклад, під час Балканської війни, у воюючих країнах банківська система йшла на банківські канікули. Тобто вона працювала максимум два дні після початку бойових дій і потім припиняла роботу. У нас же банківська система працює.
Який зараз рівень інфляції за оцінками НБУ?
— Ми оцінку інфляції проводили на основі веб-скрепингу. Якщо говорити про березень, то ми оцінили зміну інфляції 2,1% за місяць. Її показник рік до року становив 11,1%, базова інфляція – 8,5%. Причини подорожчання зрозумілі: логістичні проблеми та зростання виробничих витрат.
До речі, якщо дивитися наш останній прогноз, який виходив ще до війни, у січні, то там очікувалися індекс цін за березень у річному вимірі на рівні 9,2% і річна базова інфляція 8,2%. Тобто відхилення навіть попри війну помірне.
Яка ситуація в державних банках?
— Якщо виокремити приріст кредитних портфелів за час повномасштабної війни державних банків, то вони на 1 квітня надали додатково кредитів на 12,8 млрд грн. Це 15% приросту кредитного портфеля за попередній рік, у якому державні банки продемонстрували рекордний приріст.
Я підтримую прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який наголошує, що банківська система повинна бути одним з основних драйверів відновлення економіки. І розумію, що державним банкам буде відведена ключова роль у цьому процесі.
Кого вони кредитують?
— Серед позичальників є великі державні компанії, зокрема, оборонної промисловості та енергетичної сфери. За програмою "5-7-9%" державні банки з початку війни видали понад 800 кредитів.
Весь портфель державних банків за цією програмою з початку війни сягнув 1,2 млрд грн. Великі недержавні банки теж активні. Приміром, за цією програмою під час війни "Райффайзен банк" видав кредитів на 165 млн грн.
Ми говоримо, що банківський сектор стійкий, ліквідний, і він був таким перед входженням у кризу, спричинену війною. Наскільки ситуація змінилася за останні 40 днів? Чи спостерігали ви відплив депозитів?
— Стабільна робота нашої банківської системи зараз – це не те, що вдалося за замовчуванням. Уявіть собі, якби Національний банк у цих умовах показав себе слабкою інституцією, це б призвело до втрати економічної керованості.
У нас могла припинити працювати карткова інфраструктура, безготівкові платежі могли зупинитися, населення штурмувало би банки, а про кредитування сівби мова взагалі не йшла б. Нам вдалося уникнути цього сценарію.
У перші дні війни була проблема, коли мережі магазинів та АЗС не приймали платіжні картки. Сьогодні такої проблеми вже немає. Усі розуміють, що банківська платіжна інфраструктура продовжує працювати.
Щодо відпливу депозитів, то в нас на 1 квітня порівняно з першим днем війни гривневі вклади населення зросли на 19%. Вклади в іноземній валюті зменшилися на 2%. Кошти юридичних осіб з початку активної фази війни зменшилися на 4% у гривнях і на 8% у доларах. Критичних відпливів із системи в нас немає.
Додам також, що ми разом з парламентом за дорученням президента розробили закон про стопроцентну гарантію вкладів на воєнний час. Парламент уже за нього проголосував.
Це загальна світова практика. Навіть не під час воєн, а, наприклад, під час економічної кризи 2008 року низка країн запроваджувала цей інструмент.
Як змінилася структура доходів банківської системи? На чому зараз заробляють банки?
— За перші два місяці року банківська система заробила майже 10 млрд грн. У нас немає фінальних цифр за березень, бо банки ще не сформували всю звітність.
Ми точно можемо очікувати зменшення частки комісійних доходів банків від операцій з платіжними картками, адже на період воєнного стану платіжні системи за ініціативою банків скасували комісію інтерчейндж, а банки відповідно переглянули комісію для торговців. Але таке зменшення не повинно значно вплинути на загальний рівень прибутковості банківської системи.
Також зрозуміло, що платіжна дисципліна за кредитами сьогодні не така, якою була до війни.
Ми в НБУ прибрали всі регуляції, які можуть призвести до негативних наслідків для банку у випадку надання кредитних канікул – за тілом кредиту, за процентами. Тобто ми ставимося з дуже великим розумінням до того, що відбувається.
Ми очікуємо, що джерело доходів банків не буде таким стабільним, як до війни. Решта доходів, наприклад, від ОВДП, лишаються стабільними завдяки тому, що Міністерство фінансів обслуговує свої зобов’язання вчасно і якісно.
Ви могли б пояснити українцям, які взяли в банках кредити під заставу майна, що буде з цими кредитами, якщо заставне майно було знищене в ході бойових дій?
— Ми це питання прокомунікували з банківською системою. Ми зняли низку обмежень, щоб максимально спростити банкам умови кредитування. Це стосується страхування, оцінки. Це питання у фокусі нашої уваги і ми теж ним займаємося. Розуміємо, що по-іншому не можна.
Що робити позичальнику після війни, якщо квартиру, на яку він оформив іпотеку, було знищено? Чи повинен він буде повертати цей кредит?
— Сьогодні у нас для цього застосовуються кредитні канікули.
Надалі, я можу з усією відповідальністю заявити, що якщо людина втратила житло як предмет застави за власною іпотекою, то не можна застосовувати загальний підхід і залишати її наодинці з тими проблемами.
Ми будемо відпрацьовувати механізми після закінчення війни, тому що, на жаль, це не буде стосуватися лише іпотеки. Це буде стосуватися низки видів забезпечення.
Будемо з банками напрацьовувати, як вони будуть відновлюватися, покривати ці збитки капіталом, щоб це не створювало соціальних проблем.
Які санкції проти Росії найбільш болючі для неї і які найбільш ефективні з тих, що ще не запроваджені?
— Санкції вже працюють. Ми постійно шукаємо додаткові важелі для тиску на агресора. Ми зверталися з різними запитами, які передбачають велике коло санкцій для Росії, починаючи з ядерного пулу страховиків.
Були дуже важкі перемовини з ЄЦБ та ФРС на початку війни. Ми домоглися заборони доставки готівкової валюти в Росію.
У нас навіть був випадок, що в результаті цих переговорів літак з готівковою валютою, який збирався вилітати до країни-агресора з однієї з європейських столиць, був зупинений ледь не в останню хвилину. Кожен окремий випадок – це дуже велика робота.
Що ви очікуєте від легалізації криптовалют? Не бачите там ризиків?
— 16 березня президент підписав закон про віртуальні активи. Регуляторами цього ринку, згідно із законом, є НКЦПФР і Нацбанк. НБУ регулюватиме обіг такого різновиду фінансових віртуальних активів, як віртуальні активи, забезпечені валютними цінностями.
Чому цей закон важливий? Завдяки йому віртуальні активи нарешті отримають визначений юридичний статус.
Водночас учасники цього ринку та клієнти отримають право на легальну роботу з віртуальними активами. Їхні права будуть захищені державою. Якщо буде потрібно, вони зможуть звертатися з таких питань до суду.
Криптоспільнота підтримує Україну, збирає гроші для допомоги Збройним силам. Ми вдячні за це. Водночас нам як регулятору треба ретельніше стежити за фінансовою безпекою. Ми не можемо ігнорувати світовий досвід.
В умовах додаткових економічних шоків і фінансової турбулентності ми маємо перекрити канали виведення капіталу через криптовалюти.
Крім того, ми не можемо допустити звуження сфери застосування гривні як єдиного законного платіжного засобу в Україні. Тому ми запровадили обмеження у 18-й постанові щодо транзакцій за MCC-кодами, щоб прибрати ці ризики.
Я маю на увазі ліміт 100 тисяч гривень на одного клієнта на місяць для здійснення з використанням платіжних карток транскордонних Р2Р-переказів і так званих операцій quasi cash, до яких належить і купівля віртуальних активів.
З цього приводу в нас є повне порозуміння з колегами з НКЦПФР. Ризики треба мінімізувати, щоб для країни легалізація криптовалют була максимально корисною.
