Рішення щодо позову ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ТОВ «Управління ресурсами» про стягнення регресу 18 740,70 грн. (Справа № 5002-9/5237-2011 від 10.01.2012)

РІШЕННЯ

10.01.2012

Справа №5002-9/5237-2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", (04050,м.Київ, вул. Герцена, 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління ресурсами",(98600, м.Ялта, вул. Будівників, 6/А)

про стягнення 18 740,70грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. пост. від 30.12.2011 року.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18740,70 грн., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 411,50 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

22 лютого 2008 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_3 уклали договір страхування № АТК 143466 майнових інтересів власника автомобіля „Lexus GS 350", реєстраційний номер НОМЕР_2.

23 грудня 2008 року в м. Ялта на вул. Сеченова відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „ГАЗ 2705", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Управління ресурсами», яким керував ОСОБА_2 та застрахований автомобіль „Lexus GS 350", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Ялтинського міського суду АРК, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до звіту з оцінки матеріального збитку № 2683-12/08 від 19 січня 2009 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Lexus GS 350", реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 49 889,46 грн.

22 квітня 2009 року співробітниками AT „ПРОСТО-страхування" було складено Розрахунок страхового відшкодування № 27314, що належить до виплати страхувальнику.

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 43 730,70 гривень. Збиток розраховано згідно з Правилами, договором № АТК 143466 страхування транспортних засобів від 22 лютого 2008 року.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 22 квітня 2009 року було складено Страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 8400 від 15 липня 2009 року AT „ПРОСТО-страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля „Lexus GS 350", реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 43 730,70 грн.

Фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком, склали 43 730,70 грн.

Відповідно до довідки про обставини ДТП автомобіль „ГАЗ 2705", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ТОВ «Управління ресурсами», а відповідно до постанови Ялтинського міського суду АРК, на момент ДТП ОСОБА_2 працював водієм в ТОВ «Управління ресурсами».

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачене, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Дана позиція закріплена в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», «відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться за даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. Незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „ГАЗ 2705", реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».(далі ПАТ «УПСК»)

29 червня 2011 року ПАТ «УПСК» виплатило AT «ПРОСТО-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Однак суми грошових коштів у розмірі 24 990,00 гривень (яку виплатило ПАТ «УПСК») не достатньо для покриття збитків, яких зазнало AT «ПРОСТО-страхування» у зв'язку із даною подією.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18740,70 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 10.01.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 11.01.2012 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління ресурсами" (98600, м.Ялта, вул. Будівників, 6/А, ЄДРПОУ 35248213) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050,м.Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в AT «Райффайзен БАНК АВАЛЬ» МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18740,70 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 411,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Пєтухова Н.С.