РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/464
04.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 389 від 07.10.2011р.);
від відповідача: не з’явились;
В судовому засіданні 04.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі ПАТ «СК «ПЗУ Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми в розмірі 12 757, 90 грн., в якості виплати страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «ПЗУ Україна»на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105483 серії ЕА від 24.03.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 12 757, 90 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату судом відхилене, оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті виходячи з предмету та підстав заявленого позову, при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками а зазначені причини неявки в судове засідання не є поважними, відповідачем у справі є ВАТ НАСК «Оранта», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.
Провадження у справі порушено ухвалою від 23.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
За договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105483 серії ЕА від 24.03.2010р. у ПАТ «СК «ПЗУ Україна»застраховано автомобіль Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є Хоменко Наталія Іванівна, вигодонабувачем ВАТ КБ «Надра».
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Шевченківського району № 8616581 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, у м. Києві по вул. О. Теліги 13.05.2010р. мала місце дорожньо-транспортна пригода –зіткнення за участю автомобілів Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, про що встановлено під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Шевченківським районним судом м. Києва (постанова від 15.12.2010р. справа № 3-13374/10). При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 657/10 про оцінку колісного транспортного засобу, що складений 31.05.2010р. суб'єктом оціночної діяльності –оцінювачем ТОВ «СОС Сервіс Україна»ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 8157 від 18.03.2010р.), складає 33 468, 50 грн..
За страховим випадком –ДТП що сталась 13.05.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № UA2010051300001/L01/03 від 14.07.2010р. по договору страхування № 105483 серії ЕА від 24.03.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 13 267, 90 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 74 від 27.07.2010р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1083818.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2010р..
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/1083818).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1083818), а до ПАТ «СК «ПЗУ Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 105483 серії ЕА від 24.03.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу –автомобілю Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 13.05.2010р., що визначений звітом № 657/10 про оцінку колісного транспортного засобу, що складений 31.05.2010р. та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту передбаченого договором страхування (поліс ВЕ/1083818).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1083818) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза –510 грн..
Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 12 757, 90 грн. (13 267, 90 грн. –510 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява за вих. № 105647-11 від 19.07.2011р., міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 01.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 127, 57 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема 40, ідент. код 20782312) 12 757, 90 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень 90 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 127, 57 грн. (сто двадцять сім гривень 57 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
