РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/407
04.01.12
За позовом
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до
Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"
про
відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 990,00 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача
Майструк Є.С. – представник
не з’явились
Рішення прийняте 04.01.2012, оскільки 21.12.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24 990 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору страхування від 06.09.2007 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля Audi, державний НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу –автомобіля Nissan, державний НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Оскільки відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В :
За договором добровільного страхування № КБ1009413/05/21 від 06.09.2007, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Український Страховий альянс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик), та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (страхувальник), відповідно до умов якого страховик зобов’язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв’язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля Audi А6, державний НОМЕР_1.
06.06.2008 у місті Києві на перехресті вул. Славська та вул. Волинська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi А6, державний НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля Nissan, державний НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль Audi А6, державний НОМЕР_1 отримав пошкодження, про що свідчить довідка Відділу ДАІ з обслуговування Подільського району м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві.
06.06.2008 АКІБ "УкрСиббанк" звернувся до позивача із заявою про виплату йому страхового відшкодування.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів " в редакції закону, чинній на момент врегулювання страхового випадку, передбачалося право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до звіту № 487 від 11.06.2008 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Audi А6, державний НОМЕР_1, складеного ТОВ "Незалежна експертна компанія" вартість матеріального збитку складає 60 148,76 грн.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи страхового акту № 5877/08/05/11 від 14.07.2008 розмір страхового відшкодування становить 59 888,76 грн. Платіжним дорученням № 6128 від 16.07.2008 позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 59 888,76 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 07.08.2008 у справі № 3-25374 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 06.06.2008 на перехресті вул. Славська та вул. Волинська у м. Києві, визнано водія транспортного засобу Nissan, державний НОМЕР_2 ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток з моменту виплати страхового відшкодування, оскільки вказаними нормами передбачено, що страховик має право зворотної вимоги тільки після виплати відшкодування.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Nissan, державний НОМЕР_2 майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у ВАТ "Страхова компанія "Нова" на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/5064038) строком з 10.01.2008 по 09.01.2009. Відповідно до полісу ВВ/5064038 страхувальником по договору є ОСОБА_2.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/5064038), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 06.09.2007, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача заяву від 26.04.2010 № 2867/18ЦВ про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 59 888,76грн. (але у межах ліміту відповідальності), яку відповідач отримав 29.04.2010. Відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.
Однак, відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Тобто, строк позовної давності в три роки для стягнення страхового відшкодування встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За регресними зобов‘язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов‘язання.
Як вже встановлено судом, позивач 16.07.2008 виплатив потерпілій стороні страхове відшкодування.
Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 28.10.2011, тобто після спливу загального строку позовної давності щодо вимог про стягнення страхового відшкодування, виплаченого 16.07.2008.
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
04.01.2012 відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.
Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.
Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24 990,00 грн. слід відмовити.
У зв’язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Смирнова
