Про католицьку церкву, її минуле і сучасне багато цікавих і змістовних книг. У них розглядаються найрізноманітніші особливості політики та ідеології цієї величезної релігійної організації, її взаємовідносини з різними соціальними прошарками та класами, різні аспекти соціальної доктрини католицизму, зовнішньої політики Ватикану, позиція папського престолу щодо внутрішнього та зовнішнього курсів різних країн тощо.
Приватне життя пап — заборонена тема не тіль¬ки тому, що людські риси принизили б образ пап в очах віруючих, позбавили б їх священного ореола, але й тому, що багато з пап були аж ніяк не праведниками.
Очевидно, безглуздо сперечатися з апологетичними істориками папства з приводу оцінки того або іншого з римських понтифіків. Місце і роль католицької церкви у світовій історії визначається зрештою не цим. Справді, папство навіть у періоди свого занепаду мало величезний вплив на маси віруючих, залишалось установою, з якою тією або іншою мірою були змушені рахуватися державні діячі, особливо капіталістичних країн.
Однією з найцікавіших постатей на папському престолі у ХХ сторіччі був Пій Десятий (Пій Х), який змінив на посту Лева ХІІІ, якого за довголіття прозвали „Кощієм Безсмертним”. Джузеппе Мельчіор Сарто, народився 1835 р. в сім'ї здольника і, близько Тревізо. Обраний папою 4 серпня 1903 року. Прізвисько «кравець». Запеклий супротивник церковного модернізму. Створив систему внутрішньоцерковного шпигунства Содаліціум Піанум».
Поява у Ватікані нового хазяїна завжди тягне за собою зміни не тільки в політиці церкви, а й у повсякденному побуті вельмож і чиновників курії.
Новий папа у поводженні був демократичний. Своїх гостей він люб'язно саджав у крісла. Перебравшись до Ватикану, Пій Десятий ні в чому не змінив своїх провінціальних звичок. Як і до цього, він продовжував користуватися дешевим годинником-цибулиною, писати звичайною канцелярською ручкою, причому чистив перо об манжети своєї білосніжної сутани, і тому вони завжди були вимазані в чорнило. У Сарто було шість сестер і один брат. Три сестри завжди жили з ним.
Пій Десятий увійшов в історію як перший папа, який побачив кінофільм. Це була короткометражна стрічка про реконструкцію дзвіниці св. Марка на однойменній площі у Венеції.
Папа був скупуватий. Він любив рахувати гроші, записував свої видатки й прибутки у великий старомодний конторський гросбух, з яким ніколи не розлучався. Але в той же час, понтифік намагався йти в ногу з часом.
Його статс-секретар Меррі дель Валь розповідає у своїх спогадах, що папа застрахував своє життя в американській Life Insurance Company на велику суму і заповів виплатити її своїм сестрам і братові. Перед тим, Папа багато цікавився станом справ на світовому ринку страхування, довго розмірковував над тим, якій компанії віддати перевагу. Римський понтифік, який страхує своє життя, та ще й в американській компанії, — чи це не парадокс? Хіба цей гідний подиву факт не промовляє за те, що Сарто більше довіряв страховій компанії, ніж господу богові, намісником якого на землі він вважався? Бог богом, а гаманець гаманцем. Очевидно, саме так міркував папа Пій Десятий.
Проте це не перешкодило Ватикану спочатку (1951 р.) залічити його до лику блаженних, а потім (1954 р.) звести у сонм святих. Яка чудова реклама для Life Insurance Company!
Потрібно сказати, що цей факт не залишився непоміченим для віруючих. Певний час в Італії спостерігалося пожвавлення на ринку страхових послуг, а саме страхування життя. Це свідчить про те, що, Ватикан і власне сам понтифік користувалися великою популярністю серед населення. Можливо нашим духовним отцям і страховикам варто замислитися над цим цікавим фактом, як надійним і оригінальним способом соціальної реклами.
