Керівні положення № 3 щодо відповідних та належних принципів та їх застосування


Тема Статті

Міжнародна асоціація органів нагляду за страховою діяльністю / Представництво Світового банку в Україні

1. Вступ

1. Відповідні та належні принципи це вельми делікатні питання у багатьох юрисдикціях, а їх застосування може бути різним у залежності від правового та політичного клімату тієї чи іншої юрисдикції. Саме тому цей документ є лише керівними положеннями.

2. Загальна інформація

3. Спільний форум підготував документ стосовно відповідних та належних принципів та їх застосування щодо конгломератів, який Міжнародна асоціація органів нагляду за діяльністю у сфері страхування (IAIS) ухвалила в Сан-Франциско в грудні 1999 року.
4. Однак у вказаному документі не розглядається питання відповідних та належних принципів ні стосовно до окремих юридичних осіб, ні стосовно до груп компаній, що займаються одним видом діяльності, наприклад, страхуванням. Відтак даний документ розширює сферу дії документу Спільного форуму і містить розділ, у якому йдеться про застосування зазначених відповідних та належних принципів щодо страхових юридичних осіб.
5. У цьому документі термін “страхові юридичні особи” означає будь-який корпоративний орган або фізичну особу, яка діє як страховиик, перестрахоик або страховий посередник і є суб’єктом регулювання у сфері страхування.
6. Відповідні та належні принципи, вміщені в документі Спільного форму про конгломерати, можна з легкістю поширити на страхові юридичні особи. Здійснити оцінку страхових юридичних осіб, можливо, легше, оскільки вимоги компетенції охоплюють лише одну галузь діяльності.

3. Мета

7. Мета цього документу та ж, що і мета документу, прийнятого Спільним форумом. Далі її виклад повторюється, причому формулювання змінене так, щоби було посилання на регулювання діяльності страхових юридичних осіб.
8. Забезпечити можливість виконання страховими юридичними особами своїх обов’язків, оцінити ступінь розумності і пруденційності управління та керівництва страховими юридичними особами, а також оцінити, чи не наражають на ризик основні функціонери (директори, менеджери, акціонери та інші особи, які мають суттєвий вплив або контролюють діяльність страхової юридичної особи) таких юридичних осіб інтереси нинішніх та майбутніх власників страхових полісів та бенефіціарів цих юридичних осіб.
9. Задля досягнення зазначеного вище слід розглядати кожний випадок окремо і лише на прохання інших органів, що здійснюють нагляд за діяльністю у сфері страхування, сприяти впровадженню організаційних заходів, покликаних спростити проведення консультацій між органами нагляду, та обмін інформацією про окремі фізичні особи та про регульовані страхові юридичні особи.

4. Відповідні та належні принципи

10. В документі Спільного форуму перелічено сім принципів, які вказано далі із змінами щодо страхових юридичних осіб. Нижче 5, 6 та 7 принципи документу Спільного форуму об’єднані в один принцип.

4.1 Необхідність
11. З метою сприяти забезпеченню пруденційної і зваженої діяльності страхових юридичних осіб слід застосовувати перевірки відповідності та належності або інші кваліфікаційні перевірки.

4.2 Предмет
12. Ці перевірки слід застосовувати до основних функціонерів (директорів, менеджерів, акціонерів та інших осіб, які мають суттєвий вплив або контролюють процес управління, діяльність або участь в акціонерному капіталі страхових юридичних осіб, за діяльністю яких здійснюється нагляд, – інколи їх називають “контрóлерами”). В деяких юрисдикціях може вимагатися, щоб ці перевірки також застосовувалися до інших посадовців вищої ланки (наприклад, до андеррайтерів, фінансових контролерів, зберігачів тощо).

4.3 Час
13. Перевірки відповідності, належності або інші кваліфікаційні перевірки слід здійснювати на етапі видачі дозволу на виконання діяльності і потім, коли стануться вказані події.

4.4 Відповідальність
14. Наглядовці сподіваються, що страхові юридичні особи вживають заходів, необхідних для забезпечення виконання перевірок відповідності, належності або інших перевірок на постійній основі.

4.5 Співпраця у сфері нагляду
15. У випадках, коли відомо, що основні функціонери мають зв’язки в інших юрисдикціях, органи нагляду при проведенні процедури оцінки повинні зв’язатися з цими органами нагляду у відповідних юрисдикціях.
а. Наглядовці повинні зв’язатися з наглядовцями у сфері страхування в юрисдикціях, про які йдеться. Втім, якщо фізична особа (або корпорація) діє поза межами сектора страхування, але в секторі регульованих фінансових послуг в іншій юрисдикції, можливо, також необхідно буде обмінятися інформацією з органом нагляду цього іншого сектора;
б. Якщо немає прямого каналу зв’язку з органом нагляду в іншій юрисдикції, можливо, необхідно переслати інформацію до відповідного органу нагляду своєї країни (основним функціонерам) для подальшого її переправлення;
в. Наглядовці, можливо, не спроможні “дістатися” до інших юридичних осіб в групі, діяльність яких регулюються органами нагляду в іншій юрисдикції, або до нерегульованих юридичних осіб у батьківській групі. У таких випадках наглядовці повинні знати, що заходи, вжиті для застосування перевірок відповідності, належності або інших перевірок до таких юридичних осіб можуть створити хибне враження, що нагляд в цілому поширюється на ці інші (нерегульовані) юридичні особи.
г. У більшості країн діє законодавство, яке захищає приватне життя фізичних осіб, і, відповідно, визнається можливість існування обмежень щодо вільного обміну інформацією між органами нагляду.
д. Можливо, організаційні заходи щодо обміну інформацією між органами нагляду слід формалізувати в угодах, наприклад, у Меморандумі про взаєморозуміння, аби створити базу для ефективної передачі такої інформації.

5. Загальні положення

16. Ухвалений Спільним форумом документ містить низку варіантів запропонованої практики. До цього документу включено деякі з них (див. далі) із змінами і доповненнями у зведеному викладі з метою висвітлити загальний підхід, який наглядовцям у сфері страхування варто взяти до уваги. Проте для повноти викладу та розуміння намірів завжди слід звертатися до документу Спільного форуму.
а. Наглядовці у сфері страхування можуть підлягати передбаченим законодавством та іншим вимогам при застосуванні перевірок відповідності та належності або інших перевірок кваліфікації страхових юридичних осіб в рамках своєї юрисдикції. Це не означає, що замість таких встановлених законодавством або інших вимог (а також порядку застосування вказаних перевірок) слід застосовувати принципи та практичні прийоми, викладені у цьому документі.
б. Ефективний і всебічний наглядовий режим має включати механізми контролю, які спонукали органи нагляду постійно проводити перевірки відповідності та належності, а також інші кваліфікаційні перевірки і передбачали би при потребі можливість втручання наглядових органів у діяльність відповідних установ.
в. Наглядовці повинні мати у своєму розпорядженні різноманітні санкції для обов’язкового вжиття заходів, спрямованих на виправлення ситуації, щодо функціонерів вищої ланки, які не проходять відповідні перевірки відповідності та належності або інші кваліфікаційні стандарти. Необхідно також, щоби існував відповідний механізм оскарження для осіб, проти яких були вжиті вказані заходи.
г. Беручи на себе зобов’язання і повноваження у новій сфері надання фінансових послуг (наприклад, коли запроваджується нове законодавство або до законодавства вносяться зміни), орган нагляду може брати до уваги свідчення минулої діяльності страхових юридичних осіб та їхнього керівництва.
д. Наглядовці повинні знати, що законодавча та регуляторна бази різних країнах щодо функцій та кола обов’язків директорів та керівників вищої ланки значно відрізняються. В деяких країнах існує дворівнева система правління, яка включає наглядову раду, що виконує головну функцію нагляду за діяльністю керівної ради. Відтак наглядова рада не має виконавчих функцій. В інших країнах, де існує унітарна система правління, рада має більш широке коло обов’язків. У цьому відношенні перевірки відповідності та належності або інші кваліфікаційні перевірки слід застосовувати до директорів у світлі їхньої ролі та обов’язків.
е. Визнається той факт, що окрім факторів, вказаних у попередніх параграфах, оцінка належності, відповідності та інших кваліфікаційних показників може бути предметом судження і що наглядовці можуть мати у своєму розпорядженні додаткову інформацію, яку вони можуть брати до уваги у кожному окремому випадку.
є. Визнається той факт, що особа, яку вважається такою, що відповідає певній посаді в установі, може не вважатися такою, що відповідає іншій посаді з іншими обов’язками, або аналогічній посаді в іншій установі, і навпаки, особа, яка вважається такою, що не відповідає певній посаді в одній установі, може вважатися такою, що відповідає цій посаді за інших обставин.

6. Застосування принципів відповідності та належності

6.1 Окремі особи
17. При визначенні, чи є особи відповідні і належні для того, щоб обіймати посаду акціонера, директора, керівника або менеджера в страховій установі, наглядовець повинен розглянути такі аспекти:
а. чи мають особи достатній професійний рівень, знання та зваженість суджень для того, щоби взяти на себе і виконувати конкретні обов’язки та повноваження;
б. відповідна компетентність, належна прискіпливість та зваженість суджень осіб, в тому числі їхній попередній досвід, результати діяльності, кваліфікація та підготовка;
в. репутація та характер осіб;
г. стосовно зваженості суджень – ступінь рівноваги, обґрунтування та зрілості, продемонстровані при складанні суджень та прийнятті рішень, в тому числі і чи були такі особи задіяні у практиці незадовільного ведення бізнесу або чи мали якесь відношення до такої практики;
д. в цілому, чи становлять особи, що обіймають вказані посади, яку-небудь загрозу для осіб, що мають страхові поліси, осіб, на користь яких оформлено страхування, клієнтів та кредиторів страхової юридичної особи.
18. Крім того, особи не повинні мати записів або свідчень ведення попереднього бізнесу або діяльності, де вони
a. були засуджені за скоєння злочину відповідно до будь-якого законодавства, покликаного захистити членів суспільства від фінансових втрат внаслідок нечесних дій, некомпетентності або непрофесійної практики;
б. брали участь у будь-якій бізнесовій практиці, що вводила в оману, пригнічувала, або була нечесною в інший спосіб, незалежно від того, чи була вона законною чи ні, або яка у будь-який інший спосіб дискредитувала методи ведення бізнесу цією особою;
в. брала участь у будь-якій дії або прийнятті рішення правління або керівництва страхової юридичної особи, яке завдало шкоди інтересам юридичної особи, і можливо, власникам страхових полісів.
19. Необхідно також, щоби перевірка благонадійності та фінансової доброчесності таких осіб дала задовільні результати:
a. Перевірку благонадійності можна виконати за допомогою органів контролю за дотриманням законодавства (як правило, це державні органи або поліція по боротьбі з шахрайством), які проведуть своє власне розслідування з відповідними органами з метою з’ясування, чи існують записи кримінального характеру щодо випадків шахрайства, кримінальних порушень трасту, підробки документів або про скоєння інших кримінальних злочинів, наприклад, пов’язаних з обманом. У Додатку 1 вміщено, яка інформація щодо особи-заявника необхідна для перевірки благонадійності та фінансової доброчесності;
б. Слід зв’язатися з органом нагляду в країні походження ділової операції, аби з’ясувати, чи є записи щодо порушення законодавства, нормативних актів та регулювання, недотримання умов співпраці, прояви неналежної поведінки у своїй галузі тощо.
в. Перевірку фінансової доброчесності можна провести в органах нагляду за діяльністю фінансових установ. Така інформація свідчитиме про те, чи були будь-які фінансові порушення, порушення ведення фінансового обліку у фінансових установах, неповернуті борги, записи про корупційну діяльність або чи оголошували заявника банкротом.
г. Орган нагляду може вимагати, щоби в страхових установах діяли стратегія самооцінки і щоби вони мали резервні механізми позбавлення неналежних або невідповідних осіб посади.

20. Якщо необхідно, з потенційними заявниками можна провести співбесіду.
21. З дня коли страхова установа отримала дозвіл на проведення своєї діяльності, орган нагляду повинен постійно стежити за результатами роботи всіх відповідних осіб:
a. ризиковане ведення бізнесу або дії, що спричинили загрозу інтересам власників страхових полісів, негативно позначаться на компетенції та зваженості суджень вказаних відповідальних осіб;
б. якщо страхова установа веде свій бізнес з доброчесністю і професійно негативно позначиться на чесності, компетенції та зваженості суджень відповідальних осіб. Це стосується тих випадків, коли проблемні питання виникли внаслідок способу дії відповідальних осіб або внаслідок того, що вони не діяли у належний спосіб;
г. оцінку значення таких дій або їх невиконання слід проводити з використанням комплексного підходу; тобто орган нагляду може скласти судження, що особа не відповідає критеріям на основі кількох випадків такої поведінки, які, взяті окремо, можливо, й не привели би до такого висновку.

6.2 Корпоративні установи
22. Корпоративні установи це інколи акціонери та/ або директори та службовці (наприклад, основні функціонери) в страхових установах. У таких випадках тест та оцінку виконання принципів відповідності та належності слід застосовувати до цих установ.
23. При проведенні широкої перевірки відповідності та доброчесності установ органи нагляду за діяльністю у сфері страхування повинні шукати свідчення того, що установи відповідають високим стандартам, шляхом розгляду таких аспектів:
a. їхнього фінансового стану;
b. характеру та обсягів їхньої діяльності;
c. ключових функціонерів структури групи (якщо така існує) та її організаційної структури.
24. Якщо необхідно і якщо корпоративні установи є регульованими юридичними особами в іншій юрисдикції, орган нагляду у сфері страхування повинен отримати підтвердження від відповідних регуляторних органів про те, що установи мають хорошу позицію у цій іншій юрисдикції.

__________________________________________________________

ДОДАТОК 1

Інформація, необхідна для перевірки благонадійності та фінансової доброчесності особи

У цьому додатку вміщено вибірку інформації, яку орган нагляду за діяльністю установ у сфері страхування може попросити подати з метою проведення оцінки. Цей додаток є лише керівними положеннями а завданням органу нагляду є вибрати відповідні запитання. Закони щодо захисту даних у певних країнах можуть не дозволяти, подавати запити, зберігати або розголошувати деяку з переліченої далі інформації. У таких ситуаціях орган нагляду повинен знайти шляхи отримання якомога більш відповідної інформації наскільки це дозволяється законом, аби можна було скласти судження про те, наскільки особа може обіймати певну посаду.

• Прізвище, ім’я (та всі прізвища, які особа мала раніше):
• Домашня та службова адреси (в тому числі всі домашні адреси за останні 15 років):
• Дата та місце народження:
• Громадянство (національність) (та всі попередні громадянства):
• Паспорт/ документ, що посвідчує особу:
- Номер:
- Дата та місце видачі:
- Орган, що видав:
• Назва та адреса банка:
- Номери рахунків та типи рахунків:
- Докладна інформація про будь-які позики або гарантії, видані компанії або від імені компанії, у якій заявник входить до складу керівництва або є її акціонером.
• Сімейний стан:
• Докладна інформація про отриману академічну освіту та дати навчання:
• Докладна інформація про отриману професійну освіту та дати навчання:
• Опис майбутньої посади (в тому числі й обов’язків) та запропонована дата вступу на цю посаду:
• Досвід роботи:
- Нинішні та попередні роботодавці(за останні 15 років):
- Докладна інформація про те, підлягав заявник та / або його роботодавці офіційному нагляду або регулюванню
- Характер діяльності роботодавця
- Виконувані завдання (в тому числі обов’язки та відповідальність):
- Дата призначення:
- Дата звільнення:
- Причина звільнення:
- Докладна інформація про інші ділові інтереси за останні 15 років, коли заявник був акціонером, директором або контрóлером.
• Зв’язки з компанією та іншими третіми сторонами:
- Докладна інформація про участь у капіталі або право голосу в компанії, афільованими або третіми сторонами:
- Докладна інформація про будь-які ділові відносини з компанією, афільованими або третіми сторонами:
- Докладна інформація про будь-які ділові відносини між колишнім працедавцем заявника та компанією, афільованих або третіх сторонах:
• Повна докладна інформація про репутацію та характер заявника:
- Чи був заявник коли-небудь оголошений банкрутом;
- Звинувачення у скоєнні будь-яких злочинів, пов’язаних з шахрайством або іншими проявами обману;
- Будь-які випадки дискваліфікації заявника, що виконував роль директора або входив до складу керівництва будь-якої компанії або організації;
- Чи відмовляли коли-небудь заявнику в ліцензії або праві на здійснення будь-якої регульованої фінансової діяльності (або чи був він позбавлений такої ліцензії чи права);
• Будь-які догани або дисциплінарні заходи, вжиті урядом, регуляторним або професійним органом;
• Будь-які звільнення з посади або з роботи, застосування до заявника дисциплінарних санкцій роботодавцями заявника або чи було йому відмовлено у певній професії або роді занять;
• Будь-яка суперечка, у яку заявник був втягнений протягом понад п’яти років;
• Чи будь-який уряд, регуляторний або професійний орган проводив розслідування діяльності будь-якого працедавця, компанії або організації, де заявник був директором, службовцем, менеджером або акціонером;
• Чи була яка-небудь компанія або організація, де заявник був директором, службовцем, менеджером або акціонером чи контрóлером, закрита, передана для управління за довіреністю або припинила свою діяльність, коли заявник був з нею зв’язаний або протягом одного року після того, як заявник перестав бути з нею зв’язаний.