Проблема страхового шахрайства в Україні

За оцінками закордонних експертів, в країнах Західної Європи і США 15% виплат по страхових випадках припадає на частку шахраїв.

Так, за оцінкою Асоціації британських страховиків, приблизно 10% заявок на виплату по автострахуваню і близько 15% - по страхуванню домашнього майна подаються страхувальниками саме з метою шахрайства. Та й у наших найближчих сусідів справи йдуть не краще.

За даними статистики, торік відділом по боротьбі з економічними злочинами МВС Росії було виявлено 898 страхових злочинів, сума виплат за якими склала 408,5 млн. крб., що складає 10% від виплат усіх страхових відшкодувань. Про те, наскільки актуальною є проблема страхового шахрайства для українських страховиків, і методах боротьби зі страховими злочинцями, розповів голова правління МСК "Надра" Ігор Арцимович.

Проблема страхового шахрайства в Україні

“...Сьогодні українські страховики не мають у своєму розпорядженні достовірну статистику по шахрайству. Однак, з мого погляду, ця проблема в Україні поки коштує не так гостро, як в країнах Західної Європи чи США. За попередніми оцінками, на випадки, повв'язані із шахрайством, у нас припадає 5% виплат. Однак, на українському ринку вже спостерігається тенденція зростання як кількості шахрайських страхових випадків, так і сум претензій...”

Про види страхування, в яких шахраї діють найбільше активно
“..В Україні випадки страхового шахрайства найчастіше фіксуються в таких галузях як медичне страхування, автострахування, страхування виїжджаючих за кордон, і, деколи - страхування від нещасного випадку. Тобто саме в тих сегментах страхування, де збитки носять масовий характер, а страховики не мають можливості самостійно контролювати весь процес оформлення документів і проведення експертизи, і змушені звертатися по допомогу до "проміжних" інстанцій.
За кількістю страхових злочинів на вітчизняному ринку безумовними лідерами є медичне страхування і страхування виїжджаючих за кордон. Однак, якщо враховувати розміри виплат, то найбільший збиток українські страховики одержують від автошахраїв.

Страховим компаніям поки дуже рідко приходиться мати справу із шахрайством при страхуванні майна, оскільки цей вид страхування в нас ще широко не поширений. Тим часом цей вид страхового криміналу дуже "популярний" на Заході. Як правило, у шахраїв існує дві базові установки. Перша - це одержання неправомірного відшкодування, коли страхувальник фабрикує документи чи навмисне створює обставини, що приводять до появи псевдооснови для виплати. Другий вид шахрайства - збільшення розміру нанесеного збитку. Как показує практика, в Україні найбільше часто використовується другий варіант...”

Схеми, за якими працюють шахраї

У медичному страхуванні найчастіше зустрічається інсценування нещасного випадку, причому нерідко тут не обходиться без "допомоги" лікарів. На експертизу в страхову компанію відправляються чужі рентгенівські знімки, рахунки на зроблені послуги, призначається фіктивний діагноз, виписуються дорогі ліки, які не потрібні хворому тощо.

Зустрічаються випадки використання страхових полісів родичами страхувальників, придбання медикаментів для друзів і знайомих. Коли мова йде про тисячі застрахованих, перевірити кожен страховий випадок неможливо, а ретельна експертиза обходиться занадто дорого. В той час вибірковий контроль потрібного ефекту не дає.
Що стосується страхування виїжджаючих за кордон, то тут шахрайством займаються, як правило, не самі клієнти, а лікарі, що перебільшують обсяг зроблених послуг, ставлять невірні діагнози, одержуючи потім зі страхових компаній сотні доларів за надання елементарних послуг.

На цьому виді шахрайства спеціалізуються такі країни як Туреччина, Єгипет, Греція. Однак "дорожче" усього обходяться страховикам автошахраї. І хоча в нас шахрайство з автострахуванням ще не стало "бізнесом", як це відбулося в більшості західних країн, в Україні знаходиться все більше бажаючих "заробити" таким способом.

Дуже часто страхувальники намагаються одержати відшкодування за збиток, нанесений автомобілю при обставинах, що не є страховим випадком. При цьому аварія імітується вже після ушкодження автомобіля, і несумлінний клієнт одержує виплату від страхової компанії.
Ще одним розповсюдженим видом автошахрайства є "підстава" старих машин під нові, власники яких мають поліси страхування цивільної відповідальності. Причому фальсифікація ДТП може відбуватися як за змовою, у якій можуть брати участь і працівників ДАІ, так і без неї.
Одержавши таким способом страхове відшкодування, "потерпілий" отримує можливість замінити старий автомобіль на новий.

Один з видів шахрайства, що дає можливість заробити на страховиках як несумлінним клієнтам, так і станціям техобслуговування - включення в рахунок по ремонту автомобіля робіт, що не мають відношення до страхового випадку. І хоча, як правило, страховики наполягають на тому, щоб ремонт здійснювався на "партнерських" СТО, з якими страхові компанії укладаються договори, клієнти часто користуються послугами інших техстанцій. У цьому випадку, так само як і у випадку з медичним страхуванням, проведення суцільного контролю обходиться занадто дорого, тому страхові компанії змушені оплачувати додаткові витрати.

Буває і так, що клієнт страхує автомобіль у декількох страхових компаніях, намагаючись одержати потім відшкодування відразу від декількох страховиків. Такі події в даний час регулюються шляхом двостороннього обміну інформацією з заявлених великих збитків. Претензії на незначні суми ніхто навіть не перевіряє...”

Заходи боротьби зі страховими шахраями

“...Важко сказати, коли в Україні на регулярній основі будуть проходити судові процеси, у яких страхові компанії будуть притягати шахраїв до відповідальності. На даному етапі це навряд чи можливо, зокрема тому, що, відмовляючись виплачувати відшкодування і збуджуючи справу проти клієнта, страховик ризикує завдати шкоди своєму іміджу і "віджахнути" інших клієнтів. Страхові компанії намагаються убезпечити себе від шахраїв проводячи ретельні експертизи страхових випадків, забезпечуючи максимальну участь своїх співробітників при розслідуванні подій, що можуть завдати значної шкоди. Однак, найчастіше, страховики змушені дивитися "крізь пальці" на випадки шахрайства, оскільки адміністративні витрати на проведення розслідування і збір доказів нерідко можуть перевищити суму виплати.

Тому, до таких заходів страхові компанії прибігають тільки тоді, коли зіштовхуються з явним шахрайством чи коли сума збитку дуже значна. З мого погляду, досить актуальним на даному етапі є питання про створення єдиної бази даних і системи обміну інформацією про підозрілих клієнтів і страхові випадки, особливо в галузі автострахування. Однак, я думаю, що для Українського ринку такий крок є передчасним: у нас шахрайство ще не досягло тих критичних обсягів, при яких би страховики погодилися розкривати інформацію про своїх клієнтів...”