Україна запропонувала Норвегії стати одним із основних фінансових донорів фонду страхування воєнних ризиків, який планують створити для захисту бізнесу від наслідків російських атак і залучення приватних інвестицій.
Ініціативу обговорили прем'єр-міністр України Сергій Корецький та міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг під час зустрічі 3 листопада 2026 року. Сторони також розглянули потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік і можливості участі норвезьких компаній в інвестиційних проєктах.
Запропонований механізм страхування воєнних ризиків передбачає формування фонду обсягом $3–4 млрд із можливістю компенсації збитків до $10 млн на одну компанію.
Фонд має допомогти підприємствам покривати втрати від військових ударів і зменшити фінансові ризики інвестицій у виробництво, промислову інфраструктуру та інші активи.
Україна потребує €70 млрд додаткового фінансування у 2027 році
За словами Сергія Корецького, непокрита потреба України у фінансуванні на 2027 рік становить близько €70 млрд навіть з урахуванням міжнародної допомоги, яку партнери вже підтвердили. Із цієї суми €30 млрд необхідні для підтримки державного бюджету, ще €40 млрд - для покриття додаткових потреб Збройних сил України.
Норвегія планує надати Україні у 2027 році близько €9 млрд військової, цивільної та гуманітарної допомоги через програму підтримки Нансена.
Запропонований урядом Норвегії обсяг фінансування становить 85 млрд норвезьких крон (NOK). Із них NOK 70 млрд передбачено на військову допомогу, а NOK 15 млрд - на цивільні та гуманітарні потреби.
Під час переговорів українська сторона запросила Норвегію долучитися до формування капіталу нового страхового фонду та закликала норвезький бізнес активніше інвестувати в українські проєкти. Окремо Норвегія оголосила про створення інвестиційного механізму обсягом NOK 1 млрд, або приблизно $107 млн, для залучення приватного капіталу в оборонну промисловість України.
Управлятиме цим механізмом норвезька державна інвестиційна компанія Investinor. Кошти спрямовуватимуться через інвестиційні фонди, які фінансують українські оборонні та технологічні підприємства.
Крім того, Норвегія виділила NOK 500 млн на підтримку української енергетики напередодні зими. Фінансування призначене для відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими атаками.
Страхування воєнних ризиків залишається дорогим для українського бізнесу
Регулярні російські удари по промислових підприємствах, складах, виробничих об'єктах, паливній інфраструктурі та логістичних мережах збільшують фінансові ризики для українських компаній.
Більшість українських підприємств не може отримати достатній страховий захист від воєнних ризиків на комерційному ринку, особливо в регіонах, які регулярно зазнають ракетних і дронових атак.
Вартість такого страхування залишається високою, а окремі категорії майна страховики не готові приймати на покриття за економічно прийнятними умовами. За відсутності страхового захисту бізнес змушений самостійно фінансувати ремонт пошкоджених будівель, заміну обладнання та відновлення виробництва.
Обмежена доступність страхування також стримує нові інвестиції, насамперед у капіталомісткі проєкти, які потребують значних початкових вкладень.
Для часткового покриття цих ризиків Україна розвиває державні механізми компенсації пошкодженого майна, відшкодування страхових премій та пільгового кредитування відновлення підприємств.
Чинні програми мають обмеження за максимальними сумами виплат, умовами участі та доступним бюджетним фінансуванням. Тому вони не завжди можуть компенсувати значні збитки, завдані великим виробничим об'єктам.
Державна програма передбачає компенсацію до 30 млн грн за пошкоджене майно
За діючою державною програмою українські підприємства, які відповідають установленим вимогам, можуть отримати компенсацію до 30 млн грн за майно, пошкоджене або знищене внаслідок російських атак.
Механізм визначено постановою Кабінету Міністрів №1541. У вересні 2026 року уряд розширив його дію постановою №1157, доповнивши перелік майна та територій, на які поширюється підтримка.
Як зазначав Форіншурер, до територій підвищеного ризику включили Київ і Київську область. Програму також поширили на додаткові категорії активів, зокрема запаси пального, обладнання для його зберігання, транспорт для перевезення пального, сільськогосподарську техніку та окремі комерційні транспортні засоби.
Для отримання компенсації підприємство має зареєструватися учасником програми та сплатити одноразовий внесок у розмірі 0,5% заявленої суми потенційної компенсації. Розмір виплати залежить від документально підтверджених прямих збитків, відповідності умовам програми та наявності бюджетних коштів.
Запропонований фонд страхування воєнних ризиків із капіталом $3–4 млрд має стати додатковим механізмом фінансового захисту бізнесу. Його створення за участю міжнародних партнерів, зокрема Норвегії, дозволило б розширити доступне покриття для підприємств, яким недостатньо чинних державних компенсацій та можливостей комерційного страхового ринку.
