Державна програма страхування воєнних ризиків для українського бізнесу, яку розробило Міністерство економіки, може так і не запрацювати через відсутність джерел фінансування. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час заходу «Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV».
За результатами зустрічі з великим бізнесом, прем'єр-міністром, міністром економіки та представниками Нацбанку можу сказати відповідально: цієї програми не буде. Це моя особиста думка. Чому? Бо немає джерел. Механізм розробили класний, але він не працює без грошейДанило Гетманцев
За його словами, запропонований механізм був добре підготовлений, але для його запуску немає необхідних коштів. Переговори з представниками великого бізнесу, уряду та Національного банку поки не дозволили знайти прийнятну модель фінансування.
Бізнес не підтримав підвищення ПДВ для фінансування страхування
Запуск державного механізму страхування воєнних ризиків розглядався за участю міжнародних партнерів, які були готові подвоювати кошти, залучені з українського ринку. Основним джерелом фінансування пропонували зробити підвищення податку на додану вартість. Проте ця ідея не отримала підтримки бізнесу.
Пропозиція складна й неоднозначна - вона полягає в перекладенні на споживача компенсації витрат бізнесу. Бізнес відверто не погодився. За цих умов я взагалі не бачу перспектив
Гетманцев пояснив, що така модель фактично перекладала б фінансування компенсації воєнних збитків підприємств на споживачів через збільшення податкового навантаження. За його словами, без спільної позиції бізнесу влада не готова просувати відповідне податкове рішення. Альтернативні варіанти наповнення фонду, зокрема за рахунок імпортного мита, також не отримали підтримки.
Дефіцит доходів держбюджету може перевищити 90 млрд грн
Проблему фінансування страхування воєнних ризиків Гетманцев пов'язав із загальним станом державних фінансів. За його оцінкою, до кінця 2026 року недовиконання доходів державного бюджету перевищить 90 млрд грн, або $2 млрд. Серед причин він назвав уповільнення детінізації економіки та постійні російські обстріли.
Це фінансова катастрофа. Це не перебільшення. Це реальність, бо бізнесу не відшкодовується ПДВ з 15 вересня. Комунальні видатки органів місцевого самоврядування не фінансуються також десь вже близько місяця.
Гетманцев також зазначив, що за рахунок власних податкових надходжень Україна може покривати лише близько третини бюджетних витрат. За наведеними ним цифрами, держава збирає трохи більше $60 млрд, тоді як витрати на оборону становлять близько $155 млрд. За таких бюджетних обмежень фінансування нових програм компенсації воєнних збитків, на думку Гетманцева, можливе лише за підтримки міжнародних партнерів та наявності окремого джерела коштів усередині країни.
Підприємства залишаються без коштів для відновлення після обстрілів
Під час обговорення представники бізнесу звернули увагу на нестачу ліквідності у підприємств, які зазнали великих збитків унаслідок російських атак. Зокрема, учасники дискусії навели приклад ритейлера «Розетка», який, за їхніми словами, втратив майно на $70 млн лише за один день через один удар. Компанії складно знайти фінансові ресурси для швидкого покриття таких втрат.
Учасники обговорення також порушили питання доступності кредитування для реального сектору. На тлі високих прибутків банків підприємства, які потребують фінансування для відновлення пошкоджених активів, мають обмежений доступ до пільгових кредитів.
Дії Національного банку та Кабінету Міністрів щодо фінансової підтримки бізнесу учасники дискусії оцінили як недостатні. За оцінкою Гетманцева, без погодженого джерела фінансування державний механізм страхування воєнних ризиків не має перспектив запуску, попри готовність міжнародних партнерів долучитися до його фінансування.
