Група українських аналітичних центрів запропонувала Кабінету Міністрів розширити державну програму страхування воєнних ризиків та запровадити перестрахування катастрофічних збитків за участю держави. Паралельно пропонується змінити програму «Доступні кредити 5-7-9%», щоб підприємства після воєнних атак могли фінансувати ремонт, придбання обладнання, оборотний капітал і відновлення виробництва.
Автори вважають, що бюджетні кошти варто спрямовувати не переважно на пряме відшкодування знищеного майна, а на розподіл збитків між підприємствами, страховиками, перестраховиками, банками та міжнародними фінансовими організаціями. За їхніми розрахунками, така схема потребуватиме 8-14 млрд грн чистих бюджетних видатків на рік замість близько 78 млрд грн, які могли б знадобитися для прямої компенсації аналогічного обсягу втрат.
Державі пропонують взяти катастрофічний шар збитків
Чинна постанова Кабміну №1541 передбачає часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна та частини страхової премії за договорами страхування воєнних ризиків. Аналітичні центри вважають, що нинішній обсяг програми та місткість приватного страхового ринку недостатні для великих корпоративних об'єктів.
Для цього пропонується модель M3 із чотирма рівнями розподілу збитку. Першу частину бере на себе саме підприємство через франшизу орієнтовно 5-10% вартості об'єкта за однією адресою. Наступний рівень покривають українські та міжнародні страховики в межах доступних їм лімітів.
Вищий шар передається в перестрахування через Експортно-кредитне агентство та міжнародний ринок. Держава підключається до найбільшого катастрофічного шару, коли сукупні збитки перевищують можливості попередніх рівнів. Для цього пропонується державна гарантія або перестрахове покриття за заздалегідь визначеною часткою.
За наведеними авторами розрахунками, модель M3 може забезпечити до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу. Остаточні ліміти, франшизи та частки державної участі пропонується визначити після актуарних розрахунків і оцінки максимально ймовірного збитку за портфелем підприємств. Для цього потрібні дані про географію об'єктів, вартість майна та види діяльності страхувальників.
Автори також пропонують дозволити ЕКА частково перестраховувати воєнні ризики страховиків за різними лімітами. Для всіх учасників мають діяти однакові визначення застрахованих ризиків, виключень та правила врегулювання. Це має спростити формування портфелів, які українські страховики зможуть передавати міжнародним перестраховикам.
До страхування хочуть додати запаси, транспорт та орендоване майно
Перелік активів у державній програмі пропонують розширити за межі будівель та виробничого обладнання. До нього можуть увійти товарні запаси, сировина, готова продукція, товари у виробництві та перевезенні, транспортні засоби й орендоване майно.
Для торговельних, фармацевтичних, логістичних та виробничих компаній вартість таких активів може становити значну частину оборотного капіталу. У пропозиції передбачена можливість підтверджувати їх наявність та обсяг через дані реєстраторів розрахункових операцій, бухгалтерські системи й товарно-транспортні накладні.
Окремі зміни стосуються фіксації збитків. Аналітичні центри пропонують створити єдиний реєстр, у якому факт воєнного пошкодження реєструватиметься протягом 72 годин із фото- та відеоматеріалами. Один набір підтверджених відомостей надалі можна буде застосовувати для страхової виплати, бюджетної компенсації, кредитних і податкових процедур.
Розмір збитку пропонується визначати через незалежних оцінювачів або аварійних комісарів. Орган, який розпоряджається коштами для виплати, не повинен одночасно сам оцінювати розмір втрат.
Для відновлення бізнесу пропонують змінити програму 5-7-9%
Другий блок пропозицій стосується фінансування підприємств після атак. Автори документа зазначають, що страхового відшкодування може не вистачити для повного відновлення діяльності. Компанії одночасно потребують коштів на ремонт, нове обладнання, закупівлю сировини, зарплати, логістику та перенесення виробництва.
У програмі «Доступні кредити 5-7-9%» пропонують створити окремий напрям для постраждалих підприємств із державною портфельною гарантією приблизно на 70-80% кредитного ризику. Частину ризику банк має залишати на власному балансі.
Передбачаються три види кредитування: короткострокові позики для ремонту та заміни обладнання, фінансування оборотного капіталу і довгострокові інвестиційні кредити на модернізацію, перенесення підприємств та створення резервних потужностей.
Для таких позик пропонується залишити ставку 5-7% у гривні. Строк кредитування нерухомості може становити до 10 років, а відстрочка погашення основної суми - 12-18 місяців. До програми також пропонують допустити великих платників податків та групи пов'язаних компаній за окремими лімітами.
Страхове покриття при цьому має враховуватися банком під час оцінки позичальника. Значення матимуть ліміт договору, франшиза, виключення та можливість реально отримати виплату після збитку.
Для підприємств, які втратили заставне майно, частину забезпечення кредиту пропонується замінити державною портфельною гарантією.
Окремі правила потрібні для компаній, які вже мали банківські кредити на момент атаки. Для них запропоновано продовження строку позики, відстрочку погашення основної суми, перегляд процентних платежів і державну гарантію на частину реструктуризованого боргу.
Першу виплату після атаки пропонують проводити до завершення оцінки
Ще одна пропозиція стосується авансового фінансування страхових збитків. Для цього автори документа пропонують створити механізм ліквідності за страховими вимогами обсягом близько 3 млрд грн.
Підприємство могло б отримати частину коштів на підставі попередньої оцінки збитку в єдиному реєстрі, не чекаючи завершення всього врегулювання. Орієнтир для медіанного строку від заяви до першої виплати визначений на рівні 30 днів. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлювався б пізніше після повної оцінки.
Для постраждалих підприємств також запропоновані зміни до податкових правил: перенесення підтверджених збитків від знищених активів на майбутні прибуткові періоди в установлених межах, прискорена амортизація нового обладнання та відтермінування окремих податкових платежів.
Державну допомогу пропонують пов'язати і з витратами підприємств на фізичний захист. Серед таких заходів названі резервне енергопостачання, додаткові виробничі майданчики, захищене розміщення обладнання, резервні склади та часткове перенесення операцій.
За фінансовою схемою, наведеною в документі, щорічні чисті бюджетні витрати у 8-14 млрд грн мають доповнюватися приблизно 30 млрд грн страхових премій бізнесу, міжнародною перестраховою місткістю та банківським фінансуванням під державні гарантії. Параметри пропонованої системи ще потребують актуарної та фіскальної оцінки.
Звернення підписали CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Advanter Group та інші аналітичні організації. Вони пропонують створити робочу групу за участю Кабміну, НБУ, ЕКА, банків, страховиків, бізнес-асоціацій та міжнародних фінансових організацій для підготовки нормативних змін.
