Резерв заявлених збитків страховиків за воєнними ризиками зріс до 1 млрд грн, виплати за 6М - 176,5 млн грн

Національна асоціація страховиків України оприлюднила огляд ринку страхування воєнних ризиків за перше півріччя 2026 року. Статистика сформована на звітності 17 страхових компаній.

Дані показують, що страхування воєнних ризиків працює в Україні як окремий фінансовий механізм. Страховики виплачують відшкодування за фактичними збитками та поступово поширюють покриття на нові категорії майна й бізнесу, включно з корпоративною нерухомістю та об'єктами відновлюваної енергетики.

Для українського страхового ринку воєнний ризик залишається частиною власної операційної реальності, кажуть автори дослідження. Страхові компанії працюють у тих самих містах, що й страхувальники, також втрачають офіси та відділення після атак, водночас вони мають підтримувати достатній капітал, формувати резерви та проводити виплати підприємствам, які зазнали збитків.

Страхове відшкодування дає підприємству кошти на ремонт майна, відновлення операцій або заміну пошкодженого обладнання, а для компаній, що працюють із великими матеріальними активами, можливість передати хоча б частину воєнного ризику страховикові впливає на здатність продовжувати роботу після атаки.

Покриття воєнних ризиків поширюється на нові сегменти

Перелік базових ризиків, які українські страховики приймають на страхове покриття, істотно не змінився з 2022 року. Договори страхування можуть передбачати відшкодування збитків від прямого влучання ракет або ударних безпілотників, падіння їхніх уламків та пошкоджень унаслідок роботи систем протиповітряної оборони. До договорів також включають пов'язані з такими подіями пожежі, вибухи та дію ударної хвилі.

За перше півріччя 2026 року страхові компанії виплатили клієнтам 176,5 млн грн відшкодувань за воєнними ризиками, основна частина яких припала на другий квартал. У квітні-червні страховики сплатили 129,4 млн грн порівняно з 47,1 млн грн у першому кварталі.

Різниця між кварталами показує, наскільки нерівномірним може бути збитковий профіль такого портфеля. Навіть за відносно стабільній кількості договорів одна серія атак здатна різко змінити обсяг заявлених вимог і виплат.

Ключові показники страховиків за 1 півріччя 2026 року

^{Джерело: НАСУ}

Паралельно страховики розширюють перелік продуктів, у яких можна отримати захист від воєнних подій. У першому півріччі страховики вперше зафіксували договори з воєнним покриттям у страхуванні відповідальності та фінансових ризиків.

Страховики життя також частіше включають воєнні ризики до накопичувальних програм. Кількість нових договорів такого типу перевищила 5 тис.

Окремий напрям сформувався у страхуванні вантажів - відповідальність страховика може діяти не лише безпосередньо під час перевезення, а й під час тимчасового зберігання або перевантаження строком до 45 днів.

У компаній, що працюють із міжнародними поставками, вантаж може кілька разів змінювати транспорт або тимчасово перебувати на складі перед подальшим відправленням. Однак воєнний ризик, кажуть страховики, у цей час не зникає, тому переривання страхового покриття між окремими етапами маршруту створювало б для власника товару незастраховану експозицію.

У першому півріччі страхові компанії також почали активніше працювати з об'єктами відновлюваної енергетики (сонячні електростанції, вітрові електростанції та промислові системи накопичення електроенергії BESS).

Такі об'єкти мають специфічний профіль ризику, т.я. значна частина вартості припадає на дороге обладнання, а пошкодження окремих компонентів може призвести до зупинки генерації або потребувати тривалого постачання заміни.

Для страховика робота з такими ризиками потребує оцінки розташування об'єкта, рівня фізичного захисту та потенційного максимального збитку.

Державна компенсація збільшила кількість корпоративних договорів

Помітний вплив на корпоративний сегмент має державна програма компенсації, за якою бізнес за визначених умов фактично сплачує 1% страхової премії. За даними НАСУ, кількість корпоративних договорів з індивідуальною оцінкою ризику збільшилася з 99 на кінець першого кварталу до 228 станом на кінець червня. Таким чином, за один квартал кількість таких договорів зросла більш ніж удвічі.

Для великого бізнесу саме вартість страхового покриття залишається одним із головних обмежень. Воєнний ризик потребує значного капіталу, а міжнародна перестрахова місткість для України обмежена. Через це комерційний тариф без державної участі може бути надто високим для підприємства навіть тоді, коли страховик готовий прийняти ризик.

Компенсація частини страхової премії змінює цю економіку та дає бізнесу можливість придбати покриття, яке без державної участі могло б виявитися фінансово недоступним.

Резерв заявлених збитків страховиків наблизився до 1 млрд грн

У першому півріччі українські страховики вперше оприлюднили дані про резерв заявлених, але ще не виплачених збитків, який склав близько 977 млн грн, з яких 898 млн грн припадає на страхування пошкодженого майна (йдеться про зобов'язання за страховими подіями, які вже сталися та були заявлені страховикам, але на звітну дату виплати за ними ще не проведені повністю).

Для оцінки реального масштабу збитків цей показник не менш важливий, ніж фактичні страхові виплати, кажуть у НАСУ. Сплачені 176,5 млн грн показують уже завершену частину врегулювання, тоді як резерв у 977 млн грн відображає значний обсяг вимог, за якими фінансові зобов'язання ще залишаються на балансах страховиків.

Різниця також пояснює, чому оцінювати ринок воєнного страхування лише за обсягом уже здійснених виплат недостатньо.

Ключові показники страховиків щодо резерву заявлених збитків за 1 півріччя 2026 року

^{Джерело: НАСУ}

Великі майнові збитки потребують часу для документування, оцінки пошкоджень та погодження суми відшкодування. За окремими корпоративними об'єктами процес може тривати значно довше, ніж за стандартними роздрібними страховими випадками.

На ринку моторного страхування 55% угод реалізуються через інтегровані комплексні підходи – проте саме вони генерують 79% усіх надходжень у цій ніші.

Спостерігається помірна цінова корекція: середня вартість такого комплексного поліса зросла до 62 тис. грн (у І кварталі – близько 60 тис. грн), тоді як індивідуальні контракти тримаються на позначці близько 19 000 грн. Максимальний обсяг відповідальності страховика переважно обмежений 10% від загальної оцінки авто, з верхньою межею виплати 3 мільйони гривень за один інцидент.

Середня премія за індивідуальним корпоративним договором становить 3,3 млн грн

За даними НАСУ, середня страхова премія за корпоративним договором з індивідуальною оцінкою ризику становить близько 3,3 млн грн. Фактична ціна кожного договору розраховується окремо та залежить від характеристик об'єкта й заявленого ліміту відповідальності. На премію також впливає набір воєнних подій, які страховик погоджується прийняти на покриття.

Для бізнесу страхову премію коректніше порівнювати не лише з поточними операційними витратами, а з потенційним фінансовим збитком. Вартість відновлення великого складу, виробничої лінії або значної партії товару може становити сотні мільйонів гривень. У такій ситуації премія в кілька мільйонів гривень є ціною передачі частини ризику страховикові та перестраховикам.

При цьому договір страхування не усуває сам ризик воєнного пошкодження, а лише визначає, яку частину фінансового удару після події підприємство залишить на власному балансі, а яку зможе передати страховому ринку.

Саме співвідношення страхової премії, франшизи, ліміту відповідальності та потенційного максимального збитку визначає економічну цінність конкретної програми для підприємства, кажуть страховики.

Фізичні особи - майнове страхування. Роздрібний сегмент розвивається надзвичайно динамічно. Абсолютна більшість полісів (95% усіх майнових договорів) базується на комплексному підході, середній чек становить близько 13 000 грн. Рівень конвертації звернень у підписані договори – близько 40%. Це спонукає страховиків генерувати нові продукти для задоволення попиту, попри незмінні бар’єри: висока вартість та географічні обмеження.

Юридичні особи - майнове страхування. Корпоративне майнове страхування вкотре підтверджує статус найскладнішої зони для андеррайтингу. Кожен промисловий чи комерційний об’єкт має високу концентрацію капіталу та власну специфіку, що фактично унеможливлює шаблонні рішення. Тому половина всіх угод тут вимагає точкового прорахунку загроз та оцінки кожної локації – і саме ці 228 індивідуальних договорів формують 98,8% корпоративних премій сегмента. Середня премія за таким договором – близько 3,3 млн грн, а загальна сума премій сегмента «Майно» сягнула 887 млн грн.

Логістика продовжує слугувати кровоносною системою економіки, і профільна статистика це підтверджує. За звітний період напрямок згенерував майже 130 млн грн премій. Механізм компенсацій працює як годинник: виплати сягнули 29,5 млн грн, ще 28,1 млн грн зафіксовано у статусі зарезервованих збитків, які очікують остаточного рішення.

Головна конкурентна перевага цих продуктів – гнучкість покриття. В умовах складної логістики, митних черг та регулярних затримок поліси захищають продукцію не лише під час переміщення маршрутом: відповідальність страховика зберігається і в періоди тимчасового складування чи транзитного перевантаження тривалістю до 45 діб. Для компаній, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, це критично важливий буфер безпеки.

Великі корпоративні ризики потребують індивідуального андеррайтингу

Українські страхові компанії самостійно проводять андеррайтинг об'єктів, визначають умови покриття та оцінюють потенційний розмір збитку та після настання події вони також організовують врегулювання та взаємодіють зі страхувальником під час оцінки втрат.

Однак для великих підприємств стандартний поліс із однаковими умовами для всіх практично непридатний. За даними НАСУ, близько половини угод у сегменті страхування майна потребують індивідуального розрахунку ризику та оцінки конкретної локації.

Андеррайтер має враховувати місцезнаходження об'єкта, характер діяльності підприємства, концентрацію майна та заявлений ліміт відповідальності. На параметри договору також впливає історія атак у конкретному районі та можливість фізичного захисту об'єкта.

Для виробничого підприємства й логістичного складу однакової вартості страхова оцінка може суттєво відрізнятися через різний характер потенційного збитку.

Міжнародна перестрахова місткість для України зросла

Українські страховики можуть утримувати на власному балансі лише обмежену частину великих корпоративних воєнних ризиків. Для більших лімітів потрібне перестрахування.

За даними НАСУ, консолідований ліміт лондонського ринку Lloyd's (за окремими спеціалізованими ризиками) протягом кварталу збільшився майже вдвічі, приблизно з $350 млн до $600 млн. Додаткову місткість надають міжнародні фінансові установи.

Так, обсяг підтримки U.S. International Development Finance Corporation, DFC, перевищує $125 млн. Європейський банк реконструкції та розвитку надає близько $110 млн. Ці суми не означають, що будь-яке українське підприємство автоматично може отримати страховий ліміт відповідного розміру, т.я. міжнародна місткість розподіляється між окремими програмами, страховиками та видами ризиків, а кожен великий об'єкт проходить окрему оцінку.

Для українського ринку розширення перестрахової місткості для України залишається одним із головних обмежень, бо без зовнішнього перестрахування місцевим страховикам складно приймати великі ліміти за заводами, логістичними комплексами та іншими об'єктами з високою вартістю відновлення.

У Уряду інша думка з цього приводу. Місткість міжнародного перестрахування для українського ринку, яка й раніше залишалася обмеженою, за останні місяці скоротилася ще більше, вважає заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін.

За його словами, станом на 1 червня 2026 року місткість міжнародного перестрахування, доступна для України, оцінювалася у $1-1,5 млрд. Однак сьогодні навіть цей обсяг перестрахового покриття майже недоступний.

Перелигін навів ситуацію на ринку Lloyd’s. Раніше учасники ринку могли отримувати для українських ризиків близько $300-400 млн перестрахового покриття за тарифами 5-6%, в окремих випадках до 8%. Тепер пропозиції стали переважно ситуативними, а тарифи перестрахування для українських ризиків зросли до 8-12%.

За оцінкою заступника міністра, за такої вартості перестрахування ці програми фактично втрачають економічний сенс для українських страховиків. А це створює окрему проблему для внутрішнього страхового ринку України. Навіть якщо держава стимулюватиме українських страховиків активніше брати на покриття ризики підприємств, які зазнають воєнних збитків, компанії зіткнуться з обмеженою можливістю передати частину відповідальності міжнародним перестраховикам.