Попри різке скорочення міжнародної перестрахової місткості, український ринок не залишився повністю без доступу до західного капіталу. Станом на серпень 2026 року для України працює кілька спеціалізованих схем, створених міжнародними брокерами разом із Lloyd's, окремими страховиками, ЄБРР та U.S. International Development Finance Corporation. Вони охоплюють різні категорії ризиків і не формують єдиного універсального ринку.
Частина програм орієнтована тільки на морські перевезення. Інші приймають наземні вантажі або комерційну нерухомість.
Окремо були побудовані механізми для українських страховиків, де міжнародні компанії, донори та перестраховики-партнери беруть на себе частину ризику за портфелем вже укладених договорів страхування в Україні.
Marsh: Unity для морських воєнних ризиків
Найвідомішою, на нашу думку, спеціалізованою програмою залишається Unity, створена Marsh McLennan разом з урядом України та страховим ринком Lloyd's.
Механізм запрацював у листопаді 2023 року для перевезення зерна та продовольства через Чорне море. У березні 2024 року його поширили на судна з будь-якими невійськовими вантажами, серед яких металургійна продукція, контейнерні вантажі та інші товари українського експорту.
Unity передбачає страхування воєнних ризиків щодо корпусу судна та окреме P&I-покриття. Андеррайтинг забезпечують страховики Lloyd's та лондонського ринку на чолі з синдикатом Ascot. Фінансова конструкція передбачає резервні акредитиви Укрексімбанку й Укргазбанку, підтверджені DZ Bank, які формують механізм компенсації першого збитку за підтримки держави.
Програма поширюється на перевезення через український морський коридор, а Marsh також вказує транзит через Дунай. Страхування доступне для суден із несанкційних юрисдикцій, їхніх екіпажів та відповідальності судновласників.
Unity відрізняється від класичного страхування майна, складу або торговельного центру, по суті це "marine war facility", створена для підтримки судноплавства, яка не вирішує проблему страхування стаціонарних активів українського бізнесу.
WTW та VUSO: страхування вантажів та воєнних ризиків на землі по України
Іншу модель запропонував WTW. У травні 2024 року брокер разом з українською страховою компанією VUSO запустив програму страхування вантажів і воєнних ризиків під час наземних перевезень територією України.
Перестрахову місткість надає лондонський ринок, а програму очолює синдикат Markel у Lloyd's. Покриття розраховане як на українські компанії, так і на іноземний бізнес, який перевозить товари всередині України. Доступ до програми організований через VUSO та WTW Ukraine.
Ця схема закриває інший сегмент, ніж Marsh Unity. Йдеться про "cargo war" та "war-on-land" після того, як вантаж уже перебуває на території України й переміщується автомобільними або іншими наземними маршрутами.
Для логістичних компаній та власників товарів це принципова різниця, бо стандартне страхове покриття вантажів може виключати збитки внаслідок війни після вивантаження або під час наземного транспортування територією держави, де ведуться бойові дії. Facility WTW/VUSO створювалася саме для покриття цих ризиків.
Aon та ЄБРР: перестрахування українських страховиків через URGF
Більш системну конструкцію для українського ринку створили Aon та Європейський банк реконструкції та розвитку.
Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility, або URGF, має гарантійний ресурс ЄБРР до €110 млн. Aon управляє спеціально створеною структурою URGF IC Limited, через яку міжнародні перестраховики отримують захист від частини збитків за воєнними ризиками в Україні.
Схема побудована не як прямий страховий продукт для підприємства. Українська компанія купує поліс у місцевого страховика, той залишає частину відповідальності на власному балансі, а решту передає міжнародному перестраховику, який працює із гарантією URGF.
Нова програма є першою програмою такого типу і працюватиме як відкрита платформа, через яку різні учасники страхового ринку зможуть отримати доступ до гарантії. Глобальний перестраховий синдикат MS Amlin є першим міжнародним партнером на цьому ринку, який приєднався до програми Банку. Завдяки цій програмі компанія зможе скоротити обсяг відповідних зобов’язань на своєму балансі, що дозволить їй відновити активну співпрацю з українськими страховими компаніями для забезпечення вкрай необхідного страхування воєнних ризиків.
Першим міжнародним перестраховиком став MS Amlin. Першими українськими страховиками, які почали видавати поліси за цією схемою, стали INGO, Colonnade та UNIQA.
На першому етапі програма охопила наземні вантажі, каско транспортних засобів та залізничний рухомий склад. ЄБРР оцінював потенціал механізму приблизно у €1 млрд страхового покриття товарів і транспортних засобів протягом року за рахунок багаторазового обороту гарантійного капіталу в короткострокових договорах.
За матеріалами ЄБРР, український страховик може передавати через структуру URGF до 90% відповідного ризику, залишаючи іншу частину на власному утриманні. Це дає змогу збільшувати ліміти полісів без надмірної концентрації воєнного ризику на балансі локальної компанії.
Для розуміння, URGF спочатку не створювалася для великих стаціонарних промислових активів. Першим напрямом стали мобільні активи й товари в дорозі, де строк експозиції коротший, а накопичення збитків легше контролювати.
Aon та DFC: майнові воєнні ризики через ARX
Ще один напрям Aon розвиває разом з американською U.S. International Development Finance Corporation.
У 2024 році Aon оголосив програму обсягом $350 млн. Вона складалася з $50 млн перестрахової місткості DFC для українських страховиків та окремих $300 млн страхового ресурсу для проєктів у сфері охорони здоров'я й аграрному секторі.
Першою українською компанією, допущеною до перестрахової схеми, стала ARX.
Пізніше DFC конкретизувала параметри угоди з ARX: корпорація надала $50 млн страхування політичних ризиків для перестрахового механізму, який має дати ARX можливість сформувати понад $200 млн нового покриття стаціонарних активів в Україні. Угоду організував Aon.
Це вже інша категорія ризиків порівняно з URGF. Мова йде про будівлі, обладнання та інше майно, яке постійно перебуває на визначеній території й може постраждати від ракетного удару, безпілотника або іншої воєнної події.
Для підприємств із заводами, складами чи виробничими майданчиками такий формат значно ближчий до класичного майнового страхування.
Aon та Княжа VIG: нова програма для МСБ та фізичних осіб
У лютому 2026 року Aon та страхова компанія Княжа VIG оголосили ще одну угоду з DFC.
- Перестрахова програма обсягом $25 млн набула чинності 1 лютого 2026 року. DFC забезпечує перестрахування портфеля полісів воєнних ризиків із сукупним обсягом до $100 млн. Програма орієнтована на малий і середній бізнес та фізичних осіб в Україні.
Vienna Insurance Group окремо зазначає, що механізм стосується захисту стаціонарних активів від воєнних ризиків.
Цей проєкт показує зміну моделі міжнародної підтримки, де доступ до зовнішньої перестрахової місткості поступово отримують кілька українських страховиків, а не одна компанія. Для ринку, на нашу думку, це важливіше, ніж окремий великий поліс: зовнішній капітал потрапляє в локальну систему андеррайтингу, де український страховик сам формує портфель і працює з клієнтом.
McGill and Partners: до $100 млн на один комерційний майновий ризик
Найпомітніший приватний механізм для великих стаціонарних активів створив брокер McGill and Partners разом із FortuneGuard та українською СК ARX.
Програму запустили на початку 2025 року, згідно якої FortuneGuard застосовує дані про ракетні та дронові атаки для оцінки ймовірності воєнних пошкоджень конкретного об'єкта. Перестрахову місткість надають учасники лондонського ринку та синдикати Lloyd's.
На старті програма дозволяла отримувати до $50 млн покриття на один комерційний майновий ризик. Початкові умови передбачали розташування об'єкта більш ніж за 100 км від лінії фронту.
У лютому 2026 року McGill продовжив цю програму ще на рік та збільшив максимальну лінію до $100 млн на один ризик. Кількість страховиків, що надають страхову місткість, зросла до 14, а їхні сукупні зобов'язання за програмою на наступні 12 місяців становлять $250 млн.
До лютого 2026 року через цей механізм було розміщено понад $100 млн покриття для українських підприємств. Серед секторів McGill називає енергетику, виробництво, складський бізнес, харчову промисловість та сонячну енергетику.
Саме ця програма, на нашу думку, найближча до потреб великих українських компаній, які прагнуть застрахувати завод або значний логістичний комплекс. Ліміт у $100 млн усе одно може бути невеликим порівняно з повною вартістю найбільших промислових активів, але це вже інший порядок цифр, ніж локальні субліміти на воєнні ризики, які українські страховики могли пропонувати лише на власному утриманні.
KUKE: програма перестрахування транспортних ризиків на €1,5 млрд
Європейська Комісія в 2025 році схвалила програму перестрахування транспортних ризиків на суму €1,5 млрд, пов’язаних із війною в Україні, яка покликана забезпечити покриття для перевезень територією України та зберегти торговельні маршрути між Україною та ЄС, особливо через Польщу, яка має найдовший сухопутний кордон з Україною серед країн Євросоюзу, пише Beinsure.
Механізм охоплює страхування вантажних перевезень територією України та спрямований на підтримку торгівлі між Україною та Польщею, порушеної через повномасштабне вторгнення росії.
Польське експортно-кредитне агентство KUKE надаватиме перестрахове покриття, яке включатиме збитки, спричинені бойовими діями, диверсіями, терористичними актами, повстаннями та заворушеннями. Прямими бенефіціарами є страхові компанії, що мають дозвіл на діяльність у Польщі.
KUKE покриє 80% ризиків, пов’язаних із війною, ще 20% залишаються на власному утриманні страховиків. Після вирахування комісій за адміністрування та залучення клієнтів, страховики сплачуватимуть KUKE відповідну страхову премію.
Програма охоплює лише ризики, пов’язані з війною. Комерційні транспортні ризики під неї не підпадають. Претендувати на покриття можуть транспортні компанії, зареєстровані в Польщі або в інших країнах ЄС, які мають філії в Польщі та ліцензію на вантажні перевезення.
Єврокомісія зазначила, що програма усуває дефіцит на ринку страхування ризиків, пов’язаних з війною, який виник через військову агресію рф. Дія програми триватиме до 30 червня 2027 року.
У документі також зазначено, що Польща передбачила обмеження, аби мінімізувати вплив програми на конкуренцію в межах ЄС. Участь у ній відкрита для всіх страховиків, які мають дозвіл у Польщі, включно з новими учасниками ринку, а також для всіх транспортних компаній, що мають право надавати послуги в Польщі.
Чому ці програми не компенсують падіння всього перестрахового ринку?
Наявність спецпрограм на сотні мільйонів доларів не суперечить оцінці Мінекономіки про різке скорочення зовнішнього перестрахування.
Ці цифри не можна вважати доступною перестраховою місткістю для будь-якого українського підприємства. Unity працює з морськими ризиками. WTW/VUSO орієнтується на вантажі всередині країни. URGF спочатку зосередилася на транспорті та рухомих активах. McGill працює з комерційним майном, але кожний об'єкт проходить окремий андеррайтинг.
Так само $50 млн гарантії або перестрахового капіталу не означають автоматичну можливість застрахувати один завод на $50 млн. Частина програм побудована як портфельні механізми, де капітал розподіляється між великою кількістю полісів та страхувальників.
Зміни 2025-2026 років показують, що міжнародний ринок перестрахування поступово переходить від майже повної територіальної заборони на українські воєнні ризики до вибіркового андеррайтингу. Замість покриття «України» як одного ризику страховики дедалі частіше оцінюють конкретну адресу, відстань від бойових дій, тип активу, історію атак у районі та можливий максимальний збиток.
Саме тут спеціальні програми міжнародних брокерів зараз мають найбільше практичне значення, частково та вибірково повертаючи міжнародну перестрахову місткість у ті сегменти, де ризик можна виміряти та обмежити. Для великих концентрацій майна вартістю в сотні мільйонів доларів доступного приватного капіталу все ще недостатньо.
Тому державна система страхування воєнних ризиків, яку зараз готує Україна, має вирішувати вже інше завдання: брати на себе той шар катастрофічного ризику, який міжнародний приватний ринок за нинішніх умов або не приймає взагалі, або готовий приймати лише за ставками, економічно неприйнятними для більшості українських підприємств.
