Корпоративне страхування життя зазвичай входить до соцпакетів українських роботодавців. Для компанії така програма може бути частиною політики винагороди персоналу, для страховика - окремим каналом розвитку групового та корпоративного life-бізнесу. З податкового погляду ситуація менш приваблива: чинне законодавство не встановлює для роботодавця загальної пільги, яка дозволяла б оплачувати страхування життя працівника без ПДФО, військового збору та ЄСВ.
Податковий кодекс включає до оподатковуваного доходу фізичної особи страхові платежі, внески або премії, які резидент сплачує за платника податку чи на його користь. Винятки закон називає окремо, і страхування життя, оплачене роботодавцем, до них не віднесене.
Саме ця відмінність має практичне значення для роботодавців, страховиків та консультантів, які формують корпоративні страхові програми.
Коли страхові внески роботодавця не потрапляють до оподатковуваного доходу
Підпункт 164.2.16 Податкового кодексу містить виняток для роботодавця-резидента, але його сфера обмежена.
До оподатковуваного доходу працівника не включаються суми, які роботодавець за власний рахунок сплачує за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такого працівника. Аналогічний механізм передбачений для резидентів Дія Сіті щодо гіг-спеціалістів у межах 30% винагороди. Страхування життя у цьому переліку відсутнє.
Тому сам факт того, що роботодавець уклав договір на користь працівника, сплачує премію безпосередньо страховій компанії та не передає кошти працівнику, не звільняє такий дохід від оподаткування.
Це стосується й довгострокового страхування життя. Податкове законодавство не прирівнює його для цієї мети до добровільного медичного страхування або недержавного пенсійного забезпечення.
ПДФО: страхова премія стає доходом працівника
Страховий платіж, сплачений роботодавцем за працівника за договором страхування життя, потрапляє до загального місячного оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 164.2.16 Податкового кодексу.
Базова ставка ПДФО становить 18%.
Оскільки роботодавець сплачує страхову премію не самому працівнику, а страховій компанії на його користь, виникає питання оподаткування негрошового доходу. Для ПДФО пункт 164.5 Податкового кодексу передбачає застосування так званого натурального коефіцієнта.
За ставки ПДФО 18% коефіцієнт становить 1,219512. ДПС підтверджує застосування такого підходу до доходів, які надаються фізичній особі в негрошовій формі.
Якщо, наприклад, роботодавець сплатив за працівника страхову премію у розмірі 10 000 грн, база для ПДФО з урахуванням коефіцієнта становитиме приблизно 12 195,12 грн. ПДФО за ставкою 18% складе близько 2 195,12 грн.
Цей механізм варто враховувати ще під час розрахунку бюджету корпоративної програми. Номінальна страхова премія та фактичне податкове навантаження роботодавця - різні суми.
Військовий збір: ставка 5%, без натурального коефіцієнта
У 2026 році до доходів найманих працівників застосовується військовий збір за ставкою 5%.
Якщо страхова премія, сплачена роботодавцем, входить до оподатковуваного доходу працівника, вона також стає об'єктом військового збору.
При цьому натуральний коефіцієнт, який застосовується при визначенні бази ПДФО для негрошового доходу, до військового збору не застосовується. ДПС окремо роз'яснювала цей підхід для доходів у негрошовій формі.
Тобто при страховій премії 10 000 грн військовий збір за загальним правилом становитиме 500 грн.
Для корпоративного страхування це суттєва деталь. ПДФО та військовий збір розраховуються не ідентично, хоча обидва платежі виникають через той самий дохід працівника.
ЄСВ на страхування життя
Для ЄСВ логіка інша, оскільки він прив'язаний до бази нарахування заробітної плати та інших виплат, що входять до фонду оплати праці.
Інструкція зі статистики заробітної плати відносить витрати підприємства на страхові внески на користь працівників за договорами добровільного страхування до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Такі суми враховуються у фонді оплати праці в місяці, коли підприємство перераховує кошти страховій компанії.
Позиція ДПС щодо довгострокового страхування життя також однозначна: внески, які роботодавець сплачує за найманих працівників за договорами довгострокового страхування життя та які входять до складу заробітної плати, є базою для нарахування ЄСВ.
Стандартна ставка ЄСВ для роботодавця становить 22% бази нарахування, якщо для конкретного працівника закон не встановлює іншу ставку.
Отже, на страховий внесок у розмірі 10 000 грн роботодавець за стандартною ставкою нараховує 2 200 грн ЄСВ.
У цьому питанні є важлива межа між страхуванням життя та недержавним пенсійним забезпеченням. ДПС зазначає, що внески роботодавця за довгостроковим страхуванням життя є базою ЄСВ, тоді як внески за договором недержавного пенсійного забезпечення до такої бази не належать.
Чи існує спосіб оформити страхування життя без цих платежів
Для звичайної корпоративної схеми, за якою роботодавець оплачує за працівника договір страхування життя, окремого звільнення від ПДФО, військового збору та ЄСВ чинні норми не передбачають.
Вирішальним є вид договору, а не його назва у соцпакеті компанії. Однак перейменування договору страхування життя, включення його до колективного договору чи оформлення як елемента корпоративного соцпакета саме по собі податкового режиму не змінює.
Якщо роботодавець хоче отримати податковий режим, передбачений підпунктом 164.2.16 Податкового кодексу, договір повинен відповідати саме умовам недержавного пенсійного забезпечення або добровільного медичного страхування. Для роботодавця-резидента неоподатковуваний ліміт за цими договорами становить до 30% нарахованої зарплати працівника.
Для страхового ринку ця конструкція створює помітну різницю між окремими видами корпоративного страхування.
Добровільне медичне страхування отримує визначений ПКУ неоподатковуваний ліміт, тоді як роботодавець, який фінансує програму страхування життя для персоналу, за загальним правилом має врахувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
Тому при розробленні корпоративної програми страхування життя роботодавцю варто оцінювати не лише розмір страхової премії. До вартості програми додається податкове навантаження, а порядок його розрахунку залежить від виду платежу: для ПДФО діє натуральний коефіцієнт, військовий збір нараховується без нього, а ЄСВ сплачує роботодавець за встановленою для відповідного працівника ставкою.
