Кабінет Міністрів України опрацьовує кредитну підтримку бізнесу, страхування воєнних ризиків і надання доступу до складських приміщень, повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, який провів термінову нараду з представниками бізнесу, роздрібної торгівлі та логістичних компаній.
росія системно атакує підприємства, які постачають товари мільйонам українців. Уряд має не допустити перебоїв із продуктами, ліками та іншими товарами першої потреби, передусім у прифронтових регіонах.
«Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють - потрібні швидкі та нестандартні рішення», - зазначив Сергій Корецький.
Паралельно Кабмін готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору.
Окремим напрямом стане страхування воєнних ризиків. Під час підготовки дієвих механізмів Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів.
Держава також готова надати підприємствам пріоритетний доступ до наявних приміщень, щоб бізнес міг розосередити складські потужності.
«Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об'єктів», - повідомив прем'єр-міністр.
Сергій Корецький заявив, що уряд терміново зустрінеться з представниками бізнесу та підготує рішення для безперервної роботи логістичних і торговельних підприємств на тлі російських ракетних атак.
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів ухвалив постанову №887, яка вносить зміни до постанови від 28 листопада 2025 року №1541 «Деякі питання надання часткової компенсації вартості майна суб'єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків».
Одна зі змін стосується вимоги щодо цільового призначення майна, яку скасували. Тепер участь у програмі не залежить від того, чи використовує підприємство таке майно у своїй основній діяльності. Це правило поширюється як на компенсацію вартості пошкодженого майна, так і на програму компенсації страхових премій.
Крім цього, уряд спростив процедуру отримання компенсації за пошкоджене або знищене виробниче обладнання й інженерні мережі. Відомості про такі об'єкти більше не потрібно вносити до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Подати документи на державну компенсацію тепер можуть суб'єкти господарювання, які не зареєстровані у Державному аграрному реєстрі. Таке право отримали й підприємства, що раніше одержували державну допомогу з порушенням умов її надання або вимог щодо цільового використання коштів.
Документ уточнює перелік майна, яке не бере участі у програмі. До нього належать транспортні засоби, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, а також інші механізми, що підлягають державній або відомчій реєстрації.
Ще одна зміна скасовує вимогу подавати окрему заяву щодо кожного пошкодженого чи знищеного об'єкта майна.
Постанова №887 також змінює порядок взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами щодо майна, розташованого на територіях підвищеного ризику. Раніше будь-яке відшкодування від третіх осіб, у тому числі страхове, навіть якщо воно покривало лише частину збитків, автоматично позбавляло підприємство права на державну компенсацію.
Тепер підхід інший. Якщо страхова або інша виплата повністю компенсує завдані збитки, державну компенсацію не призначають. Якщо страхове відшкодування покриває лише частину втрат, підприємство зберігає право на державну допомогу.
У такому разі її суму зменшують на розмір уже отриманої страхової виплати.
