Відбудова України починається з капіталу та механізмів, які дозволяють капіталу заходити в країну. Саме такою була головна ідея сайд-івенту «Страховий та банківський сектори України: інвестиції, партнерство та відновлення економіки», який Національний банк України разом із Лігою страхових організацій України (ЛСОУ) та Федерацією страхових об’єднань України (FIAU) провели у Гданську в межах Ukraine Recovery Conference 2026.
У центрі розмови були питання, як працюватиме страхування воєнних ризиків, хто фінансуватиме відбудову та якою має стати фінансова архітектура України після війни.
Дискусія зібрала представників української та міжнародної фінансової спільноти - регуляторів, міжнародні фінансові інституції, страховиків, банкірів та інвесторів.
Інвестиції приходять туди, де ризики можна порахувати
Голова Національного банку України Андрій Пишний окреслив принципову зміну підходу до відбудови: Україна більше не розглядає приватний капітал як ресурс «після війни».
Приватний інвестор розуміє, що буде йти в країну, де триває війна. І ми хочемо, щоб він прийшов в країну, де триває війна
За словами очільника НБУ, саме тому питання страхування воєнних ризиків переходить із площини дискусій у площину практичних рішень. Україна відмовилася від створення окремого закону для запуску такого ринку - натомість обрала модель координації держави, бізнесу та міжнародних партнерів.
Сигналом того, що механізм починає працювати, є зростання кількості заявок та конверсії у фактично укладені страхові поліси.
Паралельно регулятор готує страховий сектор до інтеграції у європейський простір. До кінця 2027 року Україна має імплементувати ключові регуляторні вимоги ЄС, включно з Solvency II, Insurance Distribution Directive та Motor Insurance Directive.
Втім, як підкреслив Андрій Пишний, для України важливо не механічно копіювати європейські норми, а адаптувати їх до реальності економіки, яка функціонує під час війни.
Страхування як умова приходу приватного капіталу
Радниця Міністерства економіки України Ольга Сливинська акцентувала: без інструментів де-ризикінгу масштабна відбудова залишиться декларацією.
Наявність дієвих інструментів страхування та де-рискінгу є основною передумовою для залучення приватного капіталу.
За її словами, уряд бачить свою роль як комплементарну до ринку - держава бере на себе ті сегменти, які наразі не може покрити приватний страховий сектор, зокрема прифронтові території та ризики надвисокої невизначеності.
Показовим є попит на державний компенсаційний механізм, який запрацював із початку року: вже понад 240 підприємств подали заявки на компенсацію страхових виплат, ще понад 60 - на компенсацію страхових премій.
Польський досвід: капітал любить передбачуваність
Окремий блок дискусії був присвячений міжнародному досвіду та ролі іноземних інвесторів.
Президент PZU SA Богдан Бенчак наголосив: Україна має беззаперечний інвестиційний потенціал, однак для інвестиційних рішень важлива системна оцінка ризиків - від регуляторних до безпекових.
Відбудова України потребуватиме не лише грошей, а й сильного фінансового сектору, сучасних страхових продуктів і довгострокового капіталу.
Голова правління PZU Україна Мачей Шишко додав, що для інвестора ключовим фактором є не рівень ризику як такий, а його передбачуваність. "Прозорі правила, стабільність державних інституцій та якісне регулювання - це фундамент, на якому формується довіра до ринку", зазначив Шишко.
Воєнні ризики: український кейс, який вивчатиме світ
Практичний вимір дискусії забезпечили керівники провідних страхових компаній зі страхування воєнних ризиків.
Голова правління INGO Андрій Семченко звернув увагу, що розвиток страхування воєнних ризиків неможливий без професійного андерайтингу та контролю концентрації ризиків.
Воєнні збитки мають покриватися спеціалізованими воєнними полісами, а не переноситися на стандартні програми майнового страхування - це критично для збереження міжнародного перестрахового ресурсу.
Голова правління ARX Андрій Перетяжко назвав створення комерційного ринку страхування воєнних ризиків під час активної фази війни унікальним світовим кейсом. За його словами, завдяки співпраці з міжнародними партнерами та перестрахувальниками вдалося збільшити ліміти покриття воєнних ризиків для бізнесу до 30 млн доларів.
Це вже не експеримент - це формування нового сегмента глобального страхового ринку.
Менше 1% ВВП сьогодні - до 7% завтра
Регіональний керівник IFC Алехандро Альварес де ла Кампа звернув увагу на ще один важливий показник: сьогодні рівень проникнення страхування в Україні становить менше 1% ВВП.
На його переконання, саме це свідчить не про слабкість, а про масштаб потенціалу.
Страховий сектор може стати інституційним інвестором нового покоління - забезпечуючи стійкість економіки через покриття ризиків у критичних секторах: енергетиці, агросекторі та малому й середньому бізнесі.
Для цього українським компаніям потрібно посилювати корпоративне управління, розвивати ризик-менеджмент та нарощувати капітал.
Від страховика-виплатника - до страховика-інвестора
Підсумовуючи дискусію страховиків, президент ЛСОУ та голова Координаційної ради FIAU Віктор Берлін зазначив, що участь у URC2026 стала для фінансового сектору можливістю говорити не лише про виклики, а й про рішення.
Усі наші дії сфокусовані на ролі фінансового сектору у відновленні економіки України.
Завершальна теза Андрія Пишного стала, фактично, стратегічною ціллю для всього ринку
Сьогодні страховий ринок займає менше 1% ВВП. Показник у 5-7% внеску у валовий внутрішній продукт України буде дуже гарним відчутним результатом. Якщо ми все зробимо правильно - наступний рік усіх здивує кількістю угод на ринку
Судячи з тону дискусії у Гданську, страхування в Україні дедалі більше розглядають не як допоміжний фінансовий сервіс, а як інфраструктуру економічного відновлення.
