«Законопроєкт №12372 «Про систему страхування воєнних ризиків» не потрібний, оскільки страхування воєнних ризиків в Україні вже запущене», заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, законопроєкт не пройшов, оскільки держава вже реалізує інший механізм підтримки страхування воєнних ризиків. Гетманцев зазначив, що не впевнений у доцільності обов’язкового страхування, особливо у форматі, який раніше пропонував уряд для страхування будівництва.
Законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків, не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже запущенеДанило Гетманцев
Він підкреслив, що у разі запровадження обов’язкового механізму фактично довелося б говорити про новий податок, проти якого він виступає. Натомість торік комітет разом із Міністерством економіки дійшов висновку, що потрібна державна програма страхування з точковими змінами до законодавства.
Якщо ти так хочеш, то треба вводити тоді податок. Але я проти цього. Тож ми з Мінекономіки ще минулого року прийшли до іншого висновку й пішла державна програма страхування. Необхідні точкові зміни до закону ми внесли. Нам треба страхувати ризики бізнесу, ризики інвестування, ризики втрати обладнання, а не якихось абстрактних приміщень, які тільки будуються.
Гетманцев заявив, що страхувати потрібно ризики бізнесу, інвестування та втрати обладнання, а не будівництво абстрактних приміщень. Такий підхід більше відповідає реальним потребам підприємств, які працюють в умовах війни.
За даними голови комітету, на сьогодні до державної програми страхування воєнних ризиків подано 221 заявку. Із них 130 заявок уже погоджено, ще 45 перебувають в обробці.
За кількістю заявок лідирують Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області. Саме ці регіони мають найвищий попит на механізми компенсації через близькість до зони бойових дій та підвищений рівень ризику для бізнесу.
Перші виплати компенсацій страхових премій уже здійснені за двома заявками. Загальна сума виплат становить 6,8 млн грн.
Гетманцев визнав, що це поки невеликі кошти, однак вони демонструють практичну працездатність програми. За його словами, наявність перших виплат має стимулювати бізнес активніше користуватися механізмом.
Це невеликі гроші, але вони свідчать про те, що програма реально працює, щоб люди в неї йшли
Він також наголосив, що кількість заявок має зрости. Поточні 221 заявка не дають достатніх підстав для масштабного бюджетного фінансування програми в наступному році. За словами Гетманцева, щоб у бюджет можна було закладати не 1 млрд грн, а 10 млрд грн, програма має продемонструвати значно вищий попит.
Орієнтиром він назвав щонайменше 1,5 тис. заявок. За такої кількості програма зможе вийти на повноцінний масштаб, отримати більше бюджетне фінансування та активніше підтримувати бізнес, який страхує майно, обладнання й інвестиційні ризики від наслідків війни.
А неуспішна вона не тому, що держава чогось не робить, а тому, що люди просто не звертаються. Нам треба зробити так, щоб вони почали звертатися, щоб там бодай півтори тисячі заявок було, й тоді програма вже запуститься, ми даватимемо гроші, і вона працюватиме
Фактично позиція голови фінансового комітету полягає в тому, що держава має розвивати вже запущений компенсаційний механізм через Експортно-кредитне агентство, а не створювати нову обов’язкову систему страхування. Для страхового ринку це означає збереження фокусу на добровільних договорах із державною підтримкою премій та компенсаціями для бізнесу в зонах підвищеного ризику.
