Страхування воєнних ризиків для суден, які проходять через Ормузьку протоку, зросло до рівня, який ще кілька місяців тому здавався неможливим. Премії за семиденне страхове покриття у червні вже зросли до 4% вартості судна, тоді як до початку конфлікту аналогічний захист коштував лише 0,001%. Таким чином, витрати судновласників на воєнне страхування збільшилися приблизно у 4 000 разів.
Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової енергетичної логістики. Через неї у звичайних умовах транспортується близько 20% світових морських поставок нафти та скрапленого природного газу. Порушення роботи цього маршруту одразу відображається на цінах енергоносіїв, фрахтових ставках та страховому ринку.
Після фактичного закриття протоки наприкінці лютого сотні суден опинилися заблокованими в Перській затоці. За даними Bloomberg, із 109 великих суден, які залишалися в зоні ризику після початку конфлікту, лише 29 змогли пройти через протоку. Кожне з них здатне перевозити понад 700 тис. барелів нафти.
За оцінками аналітичної компанії Xeneta, близько 100 контейнеровозів досі перебувають у Перській затоці, очікуючи безпечного проходу. Загалом у регіоні залишаються понад 400 суден, які або заблоковані, або відкладають вихід через високі ризики.
Навіть ті судна, які продовжують рух, стикаються з безпрецедентним набором загроз. До традиційних військових ризиків додалися морські міни, ракетні удари, атаки безпілотників, дії швидкісних катерів, спроби захоплення суден, порушення GPS-навігації та перешкоди для роботи автоматичних ідентифікаційних систем AIS.
Страховики розглядають кожен рейс через Ормузьку протоку окремо. Судновласники повинні заздалегідь повідомляти страховика про маршрут, після чого андеррайтери оцінюють поточну ситуацію та встановлюють індивідуальну премію залежно від типу судна, вантажу, часу проходу та рівня військової активності.
Для ринку морського страхування ситуація стала показовим прикладом того, як геополітичний ризик миттєво трансформується у страховий ризик. Якщо до початку конфлікту покриття воєнних ризиків було відносно другорядним елементом витрат, то сьогодні воно стало одним із головних факторів собівартості морських перевезень.
Уряд США вже працює над спеціальною програмою підтримки морських перевезень через Ормузьку протоку. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, запрацював механізм страхових гарантій для суден, які використовують цей маршрут. Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв про можливість надання військового супроводу комерційним суднам.
Учасники ринку наголошують, що військовий супровід не здатний повністю відновити нормальне судноплавство. Відкритий торговельний маршрут потребує передбачуваного рівня безпеки, стабільного страхового покриття, готовності екіпажів працювати в регіоні та впевненості у відсутності ризику затримання чи атаки.
Для страховиків поточна ситуація створює складне завдання щодо оцінки кумуляції ризиків. У разі масштабної ескалації збитки можуть виникати одночасно за корпусами суден, вантажами, відповідальністю судновласників, перервами в діяльності та страхуванням енергетичних об'єктів.
Події в Ормузькій протоці також впливають і на перестраховий ринок. Підвищення ймовірності великих воєнних збитків змушує перестраховиків переглядати ліміти відповідальності, тарифи та умови покриття для судноплавних компаній і трейдерів енергоносіїв.
На думку аналітиків, криза на Близькому Сході демонструє, що військово-політичні ризики стають одним із ключових драйверів страхового ціноутворення. Навіть за наявності військових конвоїв та державної підтримки андеррайтери продовжують враховувати загрозу атак, мінування, захоплення суден та перебоїв у навігації.
Саме тому повернення страхових тарифів до довоєнних рівнів можливе лише після повного та стабільного відновлення роботи одного з найважливіших морських коридорів світу.
