Національний банк України виніс на громадське обговорення проєкт змін до вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховиків. Йдеться про черговий етап адаптації страхового регулювання до нової архітектури фінансового ринку, вимог законодавства про ринки капіталу та оновлених правил формування технічних резервів.
НБУ продовжує поступове доопрацювання регуляторної моделі, запровадженої після ухвалення нового Закону України «Про страхування» та запуску нового пакета нормативних актів у 2023-2025 роках.
Нові зміни стосуються одразу кількох чутливих для ринку напрямів: структури прийнятних активів, врахування цінних паперів у покритті резервів, порядку обліку резерву заявлених, але не виплачених збитків (RBNS), а також оцінки активів страховиків, розміщених у банках.
Регулятор зазначає, що проєкт розроблено для приведення Положення №201 у відповідність до законодавства України у сфері ринків капіталу, вимог НБУ щодо діяльності банківських груп та нових правил розрахунку технічних резервів страховика.
Станом на 1 травня 2026 року на страховому ринку працюють 57 страховиків, з яких 47 здійснюють non-life страхування та 10 – life-страхування.
Одним із найбільш помітних рішень проєкту є скасування перехідної норми щодо впливу дотримання банками пруденційних нормативів на визначення банківських активів страховика як прийнятних.
НБУ зазначають, що для ринку це важливий сигнал, "оскільки після початку повномасштабної війни НБУ кілька разів змінював підходи до застосування заходів впливу до банків в умовах воєнного стану".
Проєктом пропонується виключити підпункт 7 пункту 2 постанови №201 - ця норма тимчасово враховувала дотримання банками пруденційних нормативів під час оцінки активів страховика, розміщених у банківському секторі.
У пояснювальних матеріалах НБУ зазначає, що таке рішення пов’язане зі змінами, внесеними постановою Правління НБУ №72 від 2 липня 2025 року до постанови №23 від 25 лютого 2022 року щодо роботи банків та банківських груп під час воєнного стану.
Ще один великий блок змін стосується приведення правил щодо прийнятних активів у відповідність до нового законодавства про ринки капіталу та діяльність організованих ринків.
НБУ оновлює термінологію щодо цінних паперів, які можуть включатися до складу прийнятних активів страховика. Регулятор переходить до нової моделі – «списку активів, допущених до торгів на регульованому фондовому ринку відповідно до законодавства України».
Зміни пов’язані з набранням чинності Положення НКЦПФР №879 щодо професійної діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами, яке запрацювало у липні 2025 року. Проєкт деталізує вимоги до українських та іноземних акцій і корпоративних облігацій, які можуть визнаватися прийнятними активами.
Зокрема, акції українських емітентів повинні бути внесені до списку активів, допущених до торгів на регульованому фондовому ринку відповідно до законодавства України.
Для іноземних емітентів вимоги стають складнішими. Такі папери мають:
- отримати допуск до обігу в Україні;
- бути включеними до списку активів, допущених до торгів на регульованому ринку в Україні;
- або торгуватися щонайменше на одному іноземному регульованому ринку з переліку, затвердженого НКЦПФР.
Аналогічні підходи застосовуються й до корпоративних облігацій іноземних емітентів.
НБУ синхронізує таким чином страхове регулювання із новою моделлю функціонування українського фондового ринку та його інтеграцією до європейських підходів до організованих ринків.
Окремий блок змін стосується методики розрахунку резерву заявлених, але не виплачених збитків (RBNS), який використовується при визначенні капіталу платоспроможності страховика.
Регулятор уточнює, що при розрахунку RBNS до резерву включаються витрати на врегулювання збитків, але не враховуються витрати щодо врегульованих страхових подій, які вже визнані страховими, однак ще не оплачені або оплачені не повністю.
Ці зміни вносяться одразу в декілька положень додатку 3 до Положення №201 і поширюються:
- на договори прямого страхування;
- на договори вхідного перестрахування;
- на договори вихідного перестрахування;
- на лінії бізнесу страхування відповідальності;
- на інші лінії бізнесу.
Регулятор пояснює, що це пов’язано зі змінами до Положення №203 про формування технічних резервів, внесеними постановою НБУ №127 від 10 жовтня 2025 року.
На практиці зміни можуть вплинути на структуру резервів страховиків, оцінку достатності капіталу, показники платоспроможності, обсяг прийнятних активів та підходи до врегулювання збитків.
Для частини страховиків, кажуть в НБУ, це означатиме необхідність перегляду методик внутрішнього обліку витрат на врегулювання збитків, а також можливу зміну показників SCR-подібних нормативів у межах української моделі платоспроможності.
Важливо, що НБУ в аналізі впливу не прогнозує додаткових витрат для держави, громадян або учасників ринку. Регулятор зазначає, що впровадження нових вимог не потребуватиме додаткових витрат Національного банку та здійснюватиметься в межах чинних повноважень.
Водночас фактичний вплив на страховиків залежатиме від структури їхніх інвестиційних портфелів, обсягу банківських активів та практики резервування.
Для великих non-life страховиків особливе значення матиме саме блок щодо резервів RBNS, оскільки після реформи ОСЦПВ, зростання середніх виплат та зміни моделі врегулювання збіитків стали одним із ключових факторів тиску на капітал.
Також зміни є частиною ширшого процесу гармонізації українського страхового регулювання з європейськими підходами до prudential supervision та investment governance.
Останні місяці НБУ активно синхронізує страхове законодавство з нормами ЄС, включаючи імплементацію Motor Insurance Directive, оновлення правил корпоративного управління, нові вимоги до платоспроможності, цифровізацію ринку та перегляд підходів до інвестиційної діяльності страховиків.
Нові вимоги можуть вплинути і на інвестиційну поведінку страховиків. Після оновлення критеріїв прийнятності активів частина інструментів може втратити регуляторну привабливість для покриття резервів, особливо якщо вони не відповідають новій моделі організованих регульованих ринків.
Це може збільшити концентрацію активів у державних паперах, кажуть у НБУ, підвищити попит на інструменти з регульованих ринків, посилити роль банківських депозитів у великих держбанках та стимулювати перегляд інвестиційної стратегії у страхових групах.
ЄДля страхового ринку це ще один сигнал, що період тимчасових регуляторних компромісів поступово завершується, а НБУ переходить до більш структурованої моделі нагляду, де ключову роль відіграватимуть якість активів, прозорість резервування та здатність страховиків підтримувати капітал у стресових умовах", зазначив регулятор.
