Рівненський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу страхової компанії та підтвердив законність рішення суду першої інстанції у справі №562/3203/24 щодо виплати страхового відшкодування після ДТП.
Суд встановив, що в ніч на 28 листопада 2023 року у місті Здолбунів водійка автомобіля Audi A6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на швидкості в’їхала у паркан приватного домоволодіння. Внаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль Renault Megane, який знаходився на подвір’ї.
За результатами експертних досліджень як спеціаліст страхової компанії, так і судовий експерт дійшли висновку, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу перевищує ринкову вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди. Автомобіль фактично був оцінений як металобрухт.
Постановою місцевого суду водійку Audi A6 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 та частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватиці була застрахована у страховій компанії, яка виступала відповідачем у справі.
Оскільки страховик виплатив потерпілому лише частину належного страхового відшкодування, власник пошкодженого Renault Megane звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Страхова компанія оскаржила рішення місцевого суду, який задовольнив позовні вимоги, та просила апеляційний суд скасувати рішення в частині стягнення коштів.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду дійшла висновку, що позивач повністю дотримався вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Потерпілий своєчасно повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, надав автомобіль для огляду та подав заяву про виплату страхового відшкодування.
Водночас суд встановив, що страхова компанія порушила вимоги законодавства, оскільки здійснила виплату без погодження її розміру з потерпілим, як цього вимагає пункт 36.2 Закону України №1961-IV.
Суд зазначив, що відповідач не надав жодних доказів того, що між страховиком і потерпілим було досягнуто домовленості щодо розміру та способу виплати страхового відшкодування.
Крім того, потерпілий звернувся до судового експерта для проведення автотоварознавчої експертизи. У висновку експерта було підтверджено, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу перевищує його ринкову вартість до аварії, а відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним.
Апеляційний суд також звернув увагу на недоліки звіту оцінювача страхової компанії. У документі не були наведені розрахунки вартості демонтажу деталей, витрат на їх продаж, транспортування, зберігання та інших супутніх витрат.
Суд послався на положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до яких у разі, якщо вартість ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до пошкодження, відновлення автомобіля визнається економічно необґрунтованим.
У такому випадку, відповідно до статті 30 Закону України №1961-IV, відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Суд погодився з висновками місцевого суду про необхідність стягнення зі страхової компанії різниці між лімітом відповідальності страховика та фактично виплаченим страхувальнику відшкодуванням, а також пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язань.
Апеляційний суд також відхилив доводи страхової компанії щодо неналежності висновку судового експерта.
Суд наголосив, що експерт був офіційно попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а відповідач не надав жодних належних доказів для спростування результатів експертизи та не ініціював проведення повторного експертного дослідження.
У результаті Рівненський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
