Фактичне закриття Ормузької Протоки через ескалацію конфлікту на Близькому Сході стало серйозним стрес-тестом для ринку перестрахування, спричинивши різкі коливання премій і наслідки, що виходять далеко за межі морських воєнних ризиків.
За оцінками Howden Re, вплив поширюється на енергетику, політичні ризики, авіацію, торговельне кредитування та ширше макроекономічне середовище.
Ормузька Протока є ключовим вузлом світової торгівлі, через який щоденно проходить близько 20% глобальних поставок нафти та значна частка зрідженого природного газу. Останні події призвели до суттєвих збоїв у судноплавстві, різкого зростання премій за воєнні ризики та швидкого скорочення і перегляду страхових лімітів у багатьох сегментах.
Аналітики підкреслюють, що йдеться не про ізольований збитковий кейс, а про сценарій, який розгортається в реальному часі та може вплинути на весь сектор, перевіряючи стійкість глобальної системи трансферу ризиків.
Найбільш негайні наслідки спостерігаються у сегментах політичного насильства, морського страхування та енергетики. Водночас ключовим ризиком для галузі може стати так званий макроекономічний канал передачі.
Тривале порушення постачання енергоносіїв здатне спричинити новий виток інфляції, зростання процентних ставок і потенційне погіршення капіталізації страхового сектору, що може мати значно більший ефект, ніж окремі страхові збитки.
Ринок морського воєнного страхування вже зіткнувся з масовими скасуваннями полісів і безпрецедентним зростанням премій. Страхове покриття дедалі частіше надається на разові рейси. Водночас енергетичні страховики стикаються зі зростанням ризиків, пов’язаних із пошкодженням інфраструктури та перервами в діяльності, зокрема на об’єктах газо- та нафтопостачання в регіоні Перської затоки.
Перестраховики підкреслюють, що вплив на енергетичний сектор значно складніший, ніж здається на перший погляд.
Удари по інфраструктурі, превентивні зупинки виробництва та тривалі простої створюють значні ризики перерв у бізнесі, які часто не покриваються стандартними договорами страхування воєнних ризиків
Йдеться про високо корельоване середовище ризиків, яке раніше розглядалося як малоймовірний сценарій.
Попит на страхування політичних ризиків і тероризму різко зріс, особливо для активів західних компаній у регіоні. Ціни значно підвищилися, а андеррайтинг став більш вибірковим.
Додатковий тиск спостерігається також у сегментах авіації, кіберризиків і торговельного страхування через розширення конфлікту та його вплив на глобальні ланцюги постачання.
Howden Re зазначає, що перестрахова місткість у сегменті політичних ризиків зберігається, але андеррайтингові підходи суттєво посилилися. Основна увага приділяється кумуляції ризиків, межам між війною і тероризмом, а також взаємодії локальних полісів із глобальними перестраховими програмами. Ключове питання тепер полягає не в наявності місткості, а в тому, як вона структурується і використовується.
У сегментах торговельного кредитування та політичних ризиків збитки поки залишаються обмеженими, однак тривале порушення логістики та енергетичних ринків може призвести до зростання дефолтів і неплатежів.
Ринок кредитних і політичних ризиків залишався стійким під час попередніх геополітичних шоків, однак ситуація навколо Ормузької Протоки суттєво підвищує ризики. Сегмент, який раніше вважався стабільним, тепер стає стратегічно важливим, оскільки страховики переоцінюють ризики контрагентів, порушення ланцюгів постачання та суверенні ризики.
Перестраховики додають, що забезпечення безпечного та безперервного судноплавства через Ормузьку Протоку є критично важливим для світової торгівлі та стабільності кредитної системи.
Тривалі збої спочатку проявляться у вигляді кредитного та ліквідного стресу, що вплине на платежі, акредитиви та контрактні зобов’язання, а з часом може трансформуватися у страхові збитки.
Попри серйозність ситуації, Howden Re вважає, що перестраховий ринок залишається добре капіталізованим і не очікує масового виходу учасників. Реакція ринку, ймовірно, проявиться у вигляді вибіркового перегляду тарифів, жорсткіших умов і більшої уваги до акумуляції ризиків і структури покриття, особливо напередодні середньорічних поновлень.
