Страховий сектор існує достатньо довго, щоб побачити злети та падіння цілих технологічних епох, та хоче формувати наступну хвилю розвитку. Глобальні та національні страховики вже продають страхове покриття для AI-агентів, автономних систем, що відповідають на заявки в службі підтримки, проводять скринінг кандидатів, планують подорожі або, інколи, виходять з-під контролю, йдеться у звіті Beinsure.
Вони заходять у новий ринок, який виглядає практично відкритим, і водночас сподіваються додати структури технології, що поки більше нагадує рухомий експеримент, ніж завершений інструмент.
Міхаель фон Ґабленц, який очолює напрям AI-страхування в перестраховій компанії Munich Re, проводить паралель із ременем безпеки. Тиск страховиків допоміг прискорити його масове використання, каже він, і немає причин, чому страховики не можуть впливати на AI так само.
Збої генеративного штучного інтелекту та їх вплив на страхову галузь
Це може звучати амбітно, але збої генеративного AI вже настільки проблемні, що аргумент страховиків виглядає цілком переконливо.
Заголовки медіа міняються між судовими процесами, особистими трагедіями та корпоративними втратами, а користувачі змушені обирати між довірою до технологічних провайдерів або очікуванням на регуляторів, які не встигають.
Деякі страховики хочуть увійти в цей сегмент. Чимало інших повністю уникають AI-ризиків, а окремі страхують їх лише з великими виключеннями, але кілька компаній уже пропонують поліси, що покривають збої у поведінці AI-агентів.
Вони роблять ставку на те, що історія повториться: коли страхування входить у нову сферу, воно часто стимулює безпечнішу поведінку компаній, адже ніхто не хоче платити за уникненні збитки.
Попит на страхування ризиків генеративного штучного інтелекту
Раджив Датані, співзасновник Artificial Intelligence Underwriting, каже, що добровільних обіцянок недостатньо. Страхування, на його думку, працює як незалежний контроль, що не покладається повністю на регуляторів.
Він аргументує, що страховики, оскільки саме вони платять, коли щось ламається, мають природну мотивацію відстежувати причини, частоту й масштаб збоїв і розуміти, які практики реально зменшують шкоду.
Ми погоджуємося, що страховики, можливо неохоче, але фактично фінансуватимуть значну частину досліджень у цій сфері.
Ризики тут різнопланові: витоки даних, джейлбрейки, дезінформація, галюцинації, дискримінаційні рішення, репутаційні втрати, а у найгірших випадках - поштовхи до самозавдання шкоди, зазначає Beinsure.
Понад 90% компаній хочуть страхування від збоїв генеративного AI, за даними опитувань Geneva Association. Проблема в тому, що страховики не можуть оцінювати те, що вони не можуть проаналізувати.
Саме тому AIUC запустила AIUC-1, першу сертифікацію, створену спеціально для AI-агентів. Вона оцінює системи за показниками безпеки, надійності, приватності, відповідальності та соціальних ризиків.
Компанії можуть добровільно пройти тестування, а страховики - використовувати результати, щоб вирішити, чи є модель узагалі придатною для страхування.
Збитки вже відбуваються, каже Датані, і багато страховиків почали виключати AI з чинних полісів. Хтось має взяти на себе частину ризику - і тут вступає страхування.
AIUC об'єднала консорціум із 50 учасників з технологічного та академічного середовищ, зокрема Google, Meta та Anthropic, щоб удосконалити стандарт. Компанія також розробляє інструмент оцінки ризику самозавдання шкоди, який визначатиме ймовірність того, що AI може генерувати небезпечний контент.
Ця робота може згодом інтегруватися в андеррайтингові моделі, адже правильне ціноутворення ризику - ключ до платоспроможності страховика.
Крістіан Траут з AIUC каже, що страховики хочуть ясності, а наразі на ринку панує «густий туман».
AIUC продає поліси з покриттям до 50 млн дол. на випадки галюцинацій генеративних ЛЛМ моделей, порушення IP-прав та витоків даних. Датані проводить паралель із експериментами Бенджаміна Франкліна у страхуванні від пожеж у XVIII столітті, стверджуючи, що стандарти з'являлися природно тоді, коли їх вимагали страховики.
Armilla, компанія з оцінювання AI-ризиків у Торонто, купила собі страхове покриття, яке охоплює збої продуктивності, юридичні ризики та фінансові втрати, пов'язані з корпоративним використанням AI. Впровадження AI охоплює ритейл, промисловість, банкінг - фактично всі сегменти - тож запити на захист надходять звідусіль.
Традиційні страховики уникають ризиків штучного інтелекту
Багато традиційних страховиків уникають ризиків AI, бо їх лякає непередбачуваність цієї технології. Armilla сподівається, що її технічна оцінка моделей зможе закрити цю прогалину.
AI-страхування стане окремим швидкозростаючим ринком. Deloitte оцінює потенціал страхування ризиків штучного інтелекту у $4,8 млрд до 2032 року, хоча він вважає цю оцінку стриманою.
Munich Re побачила тренд рано і запустила AI-страхування ще у 2018 році. Попит різко зріс після того, як генеративний AI увійшов у масове використання.
Фон Ґабленц каже, що їхній продукт aiSure зараз переважно покриває галюцинації, а також триває робота над покриттям IP-ризиків та інших експозицій. Через майже повну відсутність історичних даних Munich Re покладається на пряме тестування моделей, а не на класичну актуарну історію.
Страховики порівнюють ситуацію з ранніми етапами розвитку кіберстрахування. Тоді це була крихітна страхова ніша, тепер - багатомільярдний ринок. AI-страхування, кажуть вони, рухається тим самим шляхом - тільки швидше і значно гучніше. | Олег Паращак, Форіншурер
