Гривневі кредити знову зросли і стали головним драйвером збільшення активів банківського сектору вже третій квартал поспіль. Ринкове кредитування поза межами держпрограм знову зростає, портфель залишається якісним, а ставки просіли. У свіжому Огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року ці тенденції виглядають дуже виразно. Форіншурер вибрав головне зі звіту НБУ.
Проникнення кредитів у структуру ВВП після затяжної паузи з початку вторгнення зростає три квартали підряд та пришвидшується. Чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, кредити населенню 3,2%. Для ринку це майже ковток повітря, на який довго чекали.
Протягом кварталу банки інтенсивно кредитували приватні компанії та частину держсектору. Основні реципієнти розкидані по різних галузях: торгівля, фінансові послуги, машинобудування, агро, енергетика, харчова промисловість. Жодна з груп банків не стояла осторонь, але найшвидше нарощували портфель державні установи.
У річному вимірі випереджаючий темп зберігали довгострокові кредити на капітальні інвестиції, тож їх частка в чистому гривневому портфелі бізнесу перевищила 25%. Для інвестактивності це добрий знак, хоч ми, чесно, очікували більш стриманий ритм.
Доступність умов кредитування підживлює ринок поза держпідтримкою, тому частка субсидійованих позик у бізнес-портфелі впала до 27,4%.
Водночас оборонно-промисловий комплекс отримав близько 5 млрд грн у межах держпрограми, і це не виглядає випадковістю, йдеться у звіті НБУ.
У портфелі кредитів населенню й далі домінує незабезпечене кредитування. Та частка іпотеки потихеньку росте і вже досягла 13,4%. Чи стане це трендом, подивимося, але рух помітний.
Якість кредитного портфеля покращувалась. Частка NPL знизилась до 25% десятирічного мінімуму. Якщо прибрати старі непрацюючі кредити держбанків, що виникли ще під час реформи 2015-2017 років, показник падає до 14,3%. Це непросто для українського ринку, але цифри є цифри.
У ІІІ кварталі банки вперше від початку року збільшили власний портфель ОВДП, реагуючи на зростання пропозиції від уряду. Депозитні сертифікати натомість скорочувалися.
Зобов'язання сектору зростали переважно за рахунок коштів населення. Частка строкових залучень майже не зрушила з місця і становить 33,9%. Доларизація депозитів фізосіб знизилася до 33,6%, бо гривневі вклади зростали швидше, кажуть у НБУ.
Кошти бізнесу відновилися після короткого просідання, пов'язаного зі значними витратами держкомпаній на енергоносії та обладнання. Ринок ніби повернувся в ритм, хоча й трохи нервово.
Банки здебільшого не змінювали ставки за коштами клієнтів протягом кварталу. Вартість залучень визначалась строками та тим, як гроші розподілялися між установами.
Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися з липневого піку у 16% річних до 15,3% у вересні. Найдешевші пропозиції, як і часто, давали іноземні банки 13,7% річних.
Сектор отримав у ІІІ кварталі 2025 року 39,9 млрд грн прибутку. Кредитування стало головним рушієм зростання, адже частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах піднялась до 47,8%. Хороший темп, навіть трохи зухвалий.
Банки дотримуються мінімальних вимог до капіталу, включно з коефіцієнтом левериджу. Система тримається впевнено, без кренів.
До кінця року НБУ оголосить графік активації буферів консервації капіталу та системної важливості, щоб сформувати їх поступово і не задушити кредитний потенціал. Також планується оновлення підходу до оцінки нормативу максимального розміру експозиції контрагента (LEX).
Водночас над сектором висить ризик підвищення ставки податку на прибуток до 50% у 2026 році. Якщо таке рішення ухвалять, воно вдарить по стійкості системи, охолодить кредитування і зменшить інвестпривабливість сектору. Приватизація держбанків теж може піти під укіс. Ми це не драматизуємо, але ризик виглядає серйозно.
