Європейські страховики позитивно сприймають ініціативу EIOPA щодо зменшення звітного навантаження за Solvency II, однак попереджають: у нинішньому вигляді реформа може не виправдати очікувань.
Проєкт технічних стандартів містить низку позитивних моментів, зокрема більшу прозорість у тому, як використовуються наглядові дані.
Водночас, якщо зануритися в цифри, картина виглядає менш оптимістично. EIOPA прогнозує скорочення кількості показників на 26%, але самі страховики, провівши власні розрахунки, говорять про реальне зменшення лише на 10–15%.
Причина в тому, що до пакету додаються нові шаблони, звітність у межах Insurance Recovery and Resolution Directive, а також додаткові вимоги щодо катастрофічних ризиків.
В страховій індустрії це називають не спрощенням, а заміною однієї купи паперів на іншу.
Каролієн Афслаг, старший радник з пруденційного регулювання, підсумувала просто: підрахунок показників не дорівнює скороченню робочого навантаження. Справжнє спрощення означає прибрати складність, а не замінити її новими шарами. Додавання формальностей під виглядом оптимізації лише зміщує тягар убік, не зменшуючи його.
Особливе занепокоєння викликає групова звітність і звітність для цілей фінансової стабільності. Тут покращення мінімальні, а вимога пропорційності надто вузько прив’язана лише до малих або «некомерційно складних» компаній.
Страховики вважають, що полегшення має поширюватися ширше, щоб ринок отримав справжнє полегшення.
Ще один чутливий момент — взаємодія між EIOPA та ЄЦБ. Шаблони, пов’язані з ЄЦБ, з’явилися запізно, без чітких пояснень у таксономії, що змусило компанії діяти в авральному режимі.
На думку ринку, прозорість — це не лише публікація інформації про використання даних, а й уникнення несподіваних додатків, які руйнують планування.
За оцінками галузі, заявлені 26% скорочення виглядають ілюзорними. Коли врахувати нові IRRD-шаблони, вимоги щодо пенсій та катастроф, а також зміни до звітності SFCR, RSR, ліквідності та сталого розвитку, то річна економія у QRT звужується до 10–15%, а у квартальних — і зовсім до 5–10%.
Водночас сам метод підрахунку викликає питання: кількість шаблонів і показників не відображає реального обсягу роботи всередині систем страховиків. Навіть невеликі зміни можуть спричинити дорогі ІТ-оновлення.
Окрему увагу галузь звертає на пропорційність. EIOPA зосереджується лише на SNCU, хоча вони становлять лише малу частину ринку.
Аналітики вважають, що ціль Єврокомісії у 25% зменшення навантаження недосяжна без поширення винятків також на менші компанії з простими профілями.
Проблеми виникають і з новими кліматичними шаблонами та вимогами щодо катастроф: їх можна було б обмежувати за розміром чи суттєвістю, а не лише за статусом компанії. Без цього полегшення виглядає нерівномірним і підриває рівні умови конкуренції.
Важливим питанням є і таймінг. Найкращим варіантом страховики вважають узгодження Таксономії 2.10.0 з Директивою та Делегованими актами до першого кварталу 2027 року.
Паралельний запуск кількох таксономій створює зайві витрати, тому страхова галузь просить відтермінувати дедлайн щонайменше на чотири тижні, а також дозволити не здавати шаблони, які вже позначені на видалення у звітах за 2026 рік.
Є і деякі позитивні кроки: ширші допуски у валідації та збільшення інтервалів між оновленнями стандартів. Обережну підтримку отримала і ідея централізованої публікації SFCR-QRT із наглядових баз даних, але лише за умови, що компанії не повинні будуть готувати їх самостійно.
Водночас ринок наполягає, що має залишатися контроль за власними опублікованими цифрами.
Міжнародні гравці також висловлюють невдоволення скороченням списків валют: для частини з них доводиться будувати криві самостійно, що не лише створює додаткову роботу, але й знижує порівнюваність між компаніями.
Сталий розвиток також додає навантаження: замість нашарування нових вимог на Solvency II страховики пропонують винести їх в окремий блок і узгодити з іншими режимами розкриття.
Ще одна проблема — непрозорість дій ЄЦБ. Деякі доповнення до таксономії з’явилися без попередніх пояснень, посилання на нормативи були нечіткими, а відсутність прямих комунікацій створює відчуття нестабільності.
Пригадуються кращі часи, коли ЄЦБ та EIOPA спілкувалися напряму, і ринок закликає повернутися до такого діалогу. Формально EIOPA декларує зменшення тягаря, але ринок поки що цього не відчуває.
