Український бізнес у вересні відновив позитивні оцінки результатів власної економічної діяльності. Поліпшенню настроїв сприяли стійкий споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг, уповільнення темпів інфляції та стійка ситуація на валютному ринку.
Проте стримуючими чинниками залишалися посилення інтенсивності обстрілів, значні витрати на відновлення, підвищення тарифів і дефіцит кваліфікованих кадрів.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця, за винятком вимушеної перерви в березні – травні 2022 року.
У вересні 2025 року ІОДА зріс до 50.4 з 49 у серпні 2025 року та був вищий за рівень у вересні 2024 року (48.7).
Підприємства торгівлі сьомий місяць поспіль позитивно оцінили свої поточні економічні результати та були найоптимістичнішими серед респондентів завдяки достатній пропозицій товарів, жвавому попиту та сповільненню інфляції: секторальний індекс у вересні зріс до 54.0 з 51.8 у серпні 2025 року (у вересні 2024 року – 52.1).
Торговельні компанії й надалі очікували на збільшення обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу, а також позитивно оцінили запаси / залишки товарів для продажу. Респонденти, як і раніше, очікували на зниження торговельної маржі.
Підприємства будівництва не очікували змін у своїй поточній діяльності, попри фінансування будівництва доріг, сталий внутрішній попит, а також сприятливі погодні умови: секторальний індекс у вересні становив 50 порівняно з 54 у серпні 2025 року (у вересні 2024 року – 50.1).
Будівельники очікували на подальше збільшення обсягів будівництва, нових замовлень та закупівлі сировини й матеріалів, хоча й повільнішими темпами. На тлі очікуваного зростання вартості послуг підрядників респонденти були налаштовані на сповільнення темпів збільшення обсягу закупівлі їхніх послуг. Тривало пом’якшення оцінок щодо доступності підрядників.
Підприємства промисловості пом’якшили стримані оцінки результатів своєї діяльності, незважаючи на подальше руйнування виробничих потужностей та подолання їх наслідків, а також брак кваліфікованих працівників: секторальний індекс у вересні становив 49.1 порівняно з 48.7 у серпні 2025 року (у вересні 2024 року – 50.3).
Промисловці й надалі були налаштовані на збільшення обсягу виготовленої продукції, натомість не очікували змін щодо обсягу нових замовлень на продукцію. Водночас пом’якшилися стримані оцінки щодо обсягу нових експортних замовлень на продукцію, обсягу незавершеного виробництва, а також залишків готової продукції. Уперше за шість місяців очікувалося збільшення обсягу запасів сировини та матеріалів.
Підприємства сфери послуг продовжили пом’якшувати оцінки своїх економічних перспектив, незважаючи на збільшення витрат бізнесу та складну й високовартісну логістику: секторальний індекс у вересні становив 49.4 (у серпні 2025 року – 47.0, у вересні 2024 року – 44.6). На відміну від попереднього місяця, респонденти очікували на збільшення обсягів наданих послуг, нових замовлень на послуги та послуг у процесі виконання.
На тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін підприємства промисловості та будівництва очікували здорожчання цін на власну продукцію, а підприємства торгівлі – на збільшення вартості товарів, закуплених для продажу.
У секторі послуг очікувалося сповільнення темпів зростання цін постачальників та збереження високих оцінок щодо тарифів на власні послуги.
Ситуація на ринку праці є нестійкою. Як і в попередньому місяці, лише респонденти будівництва очікували на збільшення загальної чисельності працівників, хоча й нижчими темпами. Підприємства торгівлі були налаштовані на незмінну загальну кількість працівників. Натомість у промисловості та секторі послуг й надалі очікувалося скорочення персоналу.
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 3 до 22 вересня 2025 року. У ньому взяли участь 586 підприємств.
Серед опитаних підприємств 43% – компанії промисловості, 26.1% – сфери послуг, 25.1% – торгівлі, 5.8% – будівництва; 29.5% респондентів – великі підприємства, 28.5% – середні, 42.0% – малі.
33.4% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9.6% – лише експортні операції, 17.7% – лише імпортні операції, 39.2% – не здійснюють зовнішньоекономічні операції.
Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.
