У першому кварталі 2025 року приріст кредитного портфеля клієнтів суттєво прискорився та став основним чинником підтримки активів банківського сектору. Водночас обсяги вкладень у цінні папери та депозитні сертифікати дещо скоротилися, йдеться в Огляді банківського сектору НБУ за І квартал 2025 року.
Українські банки зберігають стійкість завдяки достатньому запасу капіталу, а збереження прибутковості сприятиме подальшому зростанню обсягів кредитування.
Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу за перший квартал зріс на 9,5% у порівнянні з попереднім кварталом і на 28,4% у річному вимірі. Кредити активно нарощували всі групи банків, зокрема в аграрному секторі, сфері оптової торгівлі, будівництва та машинобудування.
За даними НБУ, зростає значення несубсидійованого кредитування: частка кредитів, наданих у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», зменшилася до 31,2% у загальному портфелі. Це зумовлено як наявністю вигідних умов поза програмою, так і стійким попитом на ринкові кредити.
Проте в умовах наявної заборгованості з компенсації відсоткових ставок програма потребує модернізації – з акцентом на інвестиційні проєкти та підтримку бізнесу в ризикових регіонах.
Попит на фінансування капітальних інвестицій зберігається
За перший квартал обсяг кредитів строком понад три роки збільшився на 8,5%, а кредити строком від одного до трьох років – на 21,6% за квартал і понад 34% за рік. При цьому короткострокове кредитування до одного року залишилося майже без змін.
Портфель гривневих кредитів фізичних осіб, кажуть у НБУ, продовжує стрімко зростати – на 6,7% за квартал та на 35,9% у річному вимірі. Основу портфеля, як і раніше, становлять незабезпечені споживчі кредити.
Уповільнення зростання обсягів іпотечного кредитування триває вже третій квартал поспіль через реструктуризацію програми “єОселя”, яка досі є домінантною в цьому сегменті.
Якість кредитного портфеля покращується
Частка корпоративних клієнтів, які допустили дефолт за гривневими кредитами, знизилася до приблизно 3%, що є кращим результатом за середні показники, зафіксовані до початку повномасштабної війни.
Перехід на нову методологію визначення непрацюючих кредитів відповідно до вимог ЄС суттєво не вплинув на частку NPL, яка скоротилася на 1,7 в.п. за квартал та на 7,5 в.п. за рік – до 28,6% (або 17,1%, якщо не враховувати застарілі проблемні борги держбанків та ексвласників ПриватБанку).
Кошти фізичних осіб у гривні в банках зросли на 0,5% за квартал та на 12,5% за рік. Після незначного сезонного скорочення в січні, подальші місяці продемонстрували позитивну динаміку.
За даними Нацбанку, строкові депозити зростали швидше, ніж поточні рахунки, що призвело до збільшення їх частки до 34,3%. Показник доларизації вкладів знизився до 31,1% на тлі укріплення гривні.
Підвищення облікової ставки НБУ спричинило зростання відсоткових ставок за новими гривневими вкладами населення до 9,8% річних, а для бізнесу – до 9,1%. Середньозважена ринкова ставка за гривневими кредитами бізнесу залишилася на рівні 15,5% річних – близько до показника травня минулого року. Найнижчі ставки – 13,6% – пропонували банки з іноземним капіталом.
Прибутки банківського сектору
За результатами І кварталу банківський сектор отримав 40 мільярдів гривень прибутку. Основну частину – 65,7% – забезпечили державні банки, включно з ПриватБанком. Збитки мали 10 малих банків, сукупний розмір яких становив лише 0,4 мільярда гривень.
Прибутковість забезпечується високою операційною ефективністю та низькими витратами на формування резервів. Однак чиста процентна маржа дещо знизилася – до 7,4%.
Показники прибутковості банків поступово повертаються до довоєнного рівня, структура доходів стабілізується. Наявний прибуток забезпечує підтримку капіталу, що дозволяє банкам не лише дотримуватися нормативів, зокрема після стрес-тестування, а й активно розширювати кредитування. Водночас податкова невизначеність досі обмежує інвестиційні плани банків.
Рівень достатності капіталу протягом кварталу, згідно даних НБУ, дещо зменшився внаслідок відображення підвищеного податку на прибуток за 2024 рік і на початок квітня становив приблизно 16% за всіма рівнями капіталу. Лише один невеликий банк періодично порушував норматив достатності регулятивного капіталу.
Як повідомляв Форіншурер, у червні стартує стрес-тестування банків. Ті установи, яким буде визначено підвищені вимоги до капіталу, розроблятимуть плани капіталізації та реалізовуватимуть їх до кінця 2025 року.
Національний банк продовжує поступове впровадження європейських пруденційних норм – найближчим часом після завершення тестового періоду запровадять норматив дотримання коефіцієнта левериджу відповідно до вимог ЄС.
