З січня 2025 року банки України почали застосовувати нові підходи до визначення непрацюючих активів. Очікувано, ці зміни не спричинили значного зростання частки непрацюючих кредитів (NPL), оскільки банки продовжують дотримуватися виважених методів оцінки ризиків і підтримують високу якість кредитного портфеля. Водночас нововведення сприяли підвищенню прозорості фінансового сектору та наблизили класифікацію NPL до європейських стандартів.
Відповідно до оновлених вимог, до переліку непрацюючих активів банків віднесено дефолтні активи, для яких встановлено ознаку дефолту згідно з пруденційними нормами. Лише окремі категорії таких активів можуть не включатися до NPL за рішенням банку.
Також до непрацюючих активів належать придбані або створені знецінені фінансові активи відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та реструктуризовані активи, щодо яких після їхнього виключення зі списку непрацюючих банк здійснив повторну реструктуризацію або за якими є прострочення понад 30 днів.
Раніше до непрацюючих активів зараховували лише дефолтні експозиції. Нові вимоги закріплені в Положенні про управління проблемними активами в банках України.
Станом на 1 лютого 2025 року частка NPL у банківському секторі становила 30,5%, що лише на 0,2 в. п. більше, ніж на початку року. Єдиною причиною цього зростання став статистичний ефект від зміни підходів банків.
Зокрема, включення до NPL придбаних або створених знецінених активів збільшило їх обсяг на 13,9 млрд грн (1,1% кредитного портфеля), а додавання реструктуризованих активів із повторною реструктуризацією чи простроченням понад 30 днів підвищило цей показник ще на 0,8 млрд грн (0,1% кредитного портфеля).
Водночас банки можуть не враховувати до NPL окремі дефолтні активи, якщо вважають, що заходи з урегулювання заборгованості не є необхідними. Це стосується, зокрема, кредитів боржників, чий фінансовий стан не дозволяє виконувати зобов’язання перед усіма кредиторами або відсутня фінансова звітність у банку. Обсяг таких кредитів становив 9,6 млрд грн (0,7% кредитного портфеля).
Одним із позитивних чинників залишається активне нарощення банками високоякісних гривневих кредитів, що підтримує стабільність сектору.
Частка NPL у державних і іноземних банках майже не змінилася, тоді як у приватних банках вона продовжує знижуватися. Без урахування боргів колишніх власників КБ "ПриватБанк" та проблемної заборгованості, що виникла під час кризи 2015–2017 років, частка NPL станом на 1 лютого 2025 року становить 18,9% проти 25,3% у державних банках.
Зміни мали помітніший вплив на кредитний портфель бізнесу. З початку року частка NPL у цьому сегменті зросла на 0,7 в. п. і досягла 39,6%. Водночас у роздрібному кредитуванні частка NPL зросла лише на 0,1 в. п., до 15,6%.
