Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук повідомила, що збитки від руйнування Каховської гідроелектростанції становлять близько $14 млрд. Ці втрати включають знищення греблі та втрату водних ресурсів, що суттєво вплинуло на навколишнє середовище та економіку постраждалих регіонів України.
Підрив Каховської ГЕС російськими військами призвів до масштабної екологічної катастрофи в Україні. Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій, що негативно вплинуло на місцеву флору та фауну.
Зокрема, було затоплено близько 80 населених пунктів, а також значні площі сільськогосподарських угідь, що призвело до втрати родючих ґрунтів та загибелі врожаю. Внаслідок підриву ГЕС у воду потрапила велика кількість паливно-мастильних матеріалів та інших токсичних речовин, що призвело до забруднення водних ресурсів. Це, своєю чергою, спричинило масову загибель риби та інших водних організмів, порушуючи екосистему регіону.
Гринчук наголосила, що обсяги втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів води у деяких африканських країнах. Це створило серйозну проблему водопостачання в регіонах, які постраждали від катастрофи. Зараз уряд працює над створенням нових джерел питної води, будує нові канали для забезпечення населення та залучає підтримку міжнародних партнерів.
Приблизно 30% природоохоронного фонду Херсонської області було затоплено й фактично втрачено. Водночас природа почала поступово відновлюватися, утворюючи нові екосистеми на місцях, які постраждали від затоплення. Зокрема, на цих територіях зараз ростуть вербові ліси.
Гринчук також звернула увагу на те, що очікувалося значне погіршення стану ґрунтів у затоплених зонах. Однак природні процеси пішли іншим шляхом — екосистема почала формуватися наново. За словами міністерки, природа сама стала на бік України й почала самостійно відновлюватися.
Попри це, наслідки цієї катастрофи ще довго відчуватимуться. Повне відновлення екології та водопостачання в постраждалих регіонах потребує тривалого часу та значних зусиль з боку держави й міжнародних партнерів.
Знищення Каховської ГЕС вплинуло на водопостачання прилеглих територій. Зокрема, зниження рівня води в Каховському водосховищі призвело до проблем із забезпеченням питною водою населення та зрошенням сільськогосподарських земель. Це може мати довгострокові наслідки для сільського господарства та економіки регіону.
Крім того, руйнування дамби призвело до переміщення мін та інших вибухонебезпечних предметів, що становить додаткову загрозу для місцевих мешканців та ускладнює проведення рятувальних робіт.
Знищення Каховської гідроелектростанції стало однією з найбільших катастроф
Знищення Каховської гідроелектростанції стало однією з найбільших катастроф, які відбулися під час російського вторгнення в Україну. Це трапилося 6 червня 2023 року близько третьої години ночі. Греблю підірвали після того, як її замінували російські військові. Внаслідок цього понад 80 населених пунктів опинилися під загрозою затоплення, а 16 тисяч людей були змушені покинути свої домівки.
Цей злочин розглядається як воєнний та може бути класифікований як акт екоциду. Міжнародне право забороняє руйнувати греблі навіть під час війни, оскільки такі дії несуть серйозну загрозу для мирного населення та навколишнього середовища.
Каховська ГЕС і початок Північнокримського каналу були захоплені російськими військами ще на початку вторгнення, в лютому 2022 року. Станом на осінь того ж року станція працювала не на повну потужність, а міст через дамбу перестав бути придатним для використання після точкових ударів Збройних Сил України.
Вперше про можливий підрив греблі почали говорити восени 2022 року. Тоді українська і російська сторони звинувачували одна одну в підготовці диверсії. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська могли використати знищення греблі як спосіб прикриття відступу з Херсона та правого берега Дніпра. Водночас російська пропаганда могла звинуватити Україну в цьому злочині.
У листопаді 2022 року, після того як російські війська відступили з Херсона, з’явилися повідомлення про пошкодження автомобільного та залізничного мостів через Каховську ГЕС. До того ж за тиждень до підриву російський уряд ухвалив постанову, яка дозволяє не розслідувати аварії на об’єктах, що постраждали під час бойових дій. Це рішення могло бути частиною підготовки до майбутнього теракту.
Ця катастрофа має значні екологічні та гуманітарні наслідки, які ще довго будуть впливати на життя людей та екосистеми регіону.
