Логістична інфраструктура України зазнає постійних атак із боку росії. Для її функціонування потрібні певні зусилля, зокрема, страхування воєнних ризиків, впевнений Голова НБУ Андрій Пишний.
"Страхування від воєнних ризиків також потребують, наприклад, відбудови енергетичної інфраструктури та інших критично важливих об'єктів. Отже, перша потреба — це підтримання виробництва, відбудови критично важливих об'єктів і військових потреб", зазначив Голова Нацбанку. "Друга мета — побудувати перспективну модель страхування воєнних ризиків. Для нас ця модель повинна бути стійкою. Єдине, чого ми не можемо змінити, — це нашу географію, — на жаль, росія завжди буде нашим сусідом. Тому страхування воєнних ризиків потрібне як під час війни, так і після її завершення".
Цей механізм включає обов’язкове страхування, а також державну підтримку та підтримку міжнародних партнерів. Для цього потрібна міцна інституційна основа. За підтримки Світового Банку НБУ разом із урядом працює над розробленням законодавства, яке забезпечить цю міцну основу. Рада з фінансової стабільності, до якої входять очільники НБУ, міністерств фінансів та економіки, а також регулятора фондового ринку, погодила трирівневу модель.
"Перший рівень передбачає запровадження обов’язкового страхування", каже Андрій Пишний. " "Другий рівень включає створення інституції, яка б поєднувала державне та приватне партнерство. І нам знадобиться перестрахування ризиків на глобальному ринку. Ми представимо закон у парламенті в межах наших спільних із урядом зусиль".
"Ми сподіваємося, що народні депутати його підтримають, тому що це дуже важливе питання. Варто також зазначити, що Україна потребує інвестицій, а це допоможе залучити капітал", зазначив Голова НБУ.
Що стосується допомоги міжнародних партнерів, то програма Міжнародного валютного фонду має кілька важливих особливостей. Це була перша програма, розроблена в умовах дії критичних екзогенних факторів, які створили розрив та фінансову потребу. Однак існує певний обсяг фінансування, який може бути згенерований самою Україною, щоб заповнити цей розрив.
Ця сума була визначена моніторинговими місіями МВФ ще до узгодження програми. Важливою частиною моніторингової місії було визначити, яку частку розриву має заповнити Україна, а яку – країни G7. Протягом чотирьох років, починаючи з 2023 року, країни G7 мають заповнити дефіцит у розмірі 122 мільярди доларів за базовим сценарієм і 140 мільярдів доларів за негативним сценарієм.
"Сьогодні Україна успішно проходить четвертий перегляд програми МВФ, ми маємо угоду на рівні персоналу. Це означає, що всі наші фінансові партнери оновили свої зобов’язання. Ми очікуємо, що цього року отримаємо 38 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки", каже Пишний. "Але, на жаль, ми бачимо, що за останній рік матеріалізувалися ризики неритмічного надходження міжнародної фінансової підтримки. Ритмічність і достатність — це два елементи, які мають вирішальне значення".
Війну неможливо поставити на паузу. Вона вимагає постійного фінансування. "Якщо ми не отримуємо достатньої фінансової підтримки, у нас виникає дефіцит коштів на покриття наших основних потреб, а це впливає на ситуацію на фронті. Із загостренням війни потреби у фінансуванні зростають, а розрив збільшується. Ми це постійно обговорюємо з нашими партнерами. У зв’язку з цим використання російських активів має для нас дуже важливе значення". | Форіншурер
