Інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році – до 8,2%, але вже наступного року знизиться до 6%, а надалі – до 5%. Відновлення економіки триватиме, хоча й сповільниться цьогоріч до 3% передусім через значні руйнування в енергетичному секторі. У наступні два роки очікується пришвидшення зростання ВВП до 5,3% та 4,5% відповідно.
Базовий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущенні про зниження безпекових ризиків та нормалізацію умов для функціонування економіки на прогнозному горизонті. Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2024 року.
Очікується, що в найближчі місяці інфляція залишатиметься низькою, хоч і розвернеться в бік зростання. У ІІ кварталі вона повернеться до цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в. п. та тимчасово вийде за його межі в другому півріччі. Прогноз НБУ передбачає пришвидшення інфляції до 8,2% за підсумками 2024 року. Це відбудеться як через тиск з боку витрат бізнесу на оплату праці та подальше відновлення споживчого попиту, так і через вичерпання впливу тимчасових чинників, що зумовили стрімкіше зниження інфляції на початку року. Йдеться, зокрема, про ефекти значних минулорічних врожаїв та м'якої зими цього року.
Водночас послаблення зовнішнього цінового тиску та заходи монетарної політики НБУ стримуватимуть зростання цін. Збереження керованої ситуації на валютному ринку дасть змогу утримувати інфляційні та курсові очікування під контролем, що, зі свого боку, створюватиме простір для подальшого зниження облікової ставки. Це підтримає розвиток кредитування та відновлення економіки за одночасного забезпечення захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення. Водночас НБУ адаптуватиме монетарну політику в разі істотних змін у балансі ризиків для інфляції й стійкості валютного ринку та за умови позитивних зрушень пришвидшить цикл зниження облікової ставки.
Зростання економіки у 2024 році буде стриманим, однак пришвидшиться в наступні роки
Економічне відновлення триватиме завдяки високій адаптивності українського бізнесу та населення. Цьому також сприятиме м’яка фіскальна політика, пожвавлення зовнішнього попиту, подальша розбудова експортних шляхів та зростання доходів домогосподарств. Однак негативний вплив війни на економічну активність залишається значним. Крім того, імпульс стрімкого зростання на низькій базі порівняння 2022 року поступово вичерпується.
НБУ прогнозує, що у 2024 році економічне зростання сповільниться до 3%, у тому числі через втрати енергетичної інфраструктури та очікуваний дефіцит електроенергії (близько 5%, за припущенням НБУ). У 2025–2026 роках зростання ВВП пришвидшиться завдяки стрімкішій нормалізації умов для економічної діяльності – до 5,3% та 4,5% відповідно. Цьому посприяють як поліпшення споживчих та інвестиційних настроїв, так і поступове повернення мігрантів та поступ у євроінтеграційних реформах. У результаті реальний ВВП наблизиться до свого потенційного рівня наприкінці 2026 року.
Відновлення економіки супроводжуватиметься поліпшенням зайнятості та зростанням доходів населення
Попит на робочу силу у 2024 році й надалі зростає, водночас пропозиція залишається обмеженою через подальшу міграцію за кордон, мобілізацію, потреби в адаптації ВПО та посилення диспропорцій на ринку праці. Швидке зростання попиту на працівників в умовах обмеженої пропозиції призвело до скорочення рівня безробіття. Про поліпшення ситуації із зайнятістю свідчили результати опитувань населення. Як наслідок, НБУ поліпшив оцінки щодо рівня безробіття в минулому році – з 19% до 18,2%, а також прогноз на наступні роки.
Очікується, що у 2024 році рівень безробіття знизиться до 14,2%, а у 2025-2026 роках до 10-12%. Однак він все ще перевищуватиме показники до повномасштабного вторгнення через зміни в структурі економіки, зовнішню та внутрішню міграцію, нерівномірне відновлення за регіонами та галузями, а відтак – посилення невідповідності між потребами працедавців і навичками працівників.
Складнощі з пошуком кваліфікованих працівників роботодавцями в умовах пожвавлення економічної активності зумовлюватимуть подальше підвищення доходів населення. Уже в наступному році реальні заробітні плати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та зростатимуть надалі, зокрема через посилення конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями. Прогнозується, що цьогоріч доходи населення в реальному вимірі, тобто з вирахуванням інфляції, зростуть на 8,1%, а в наступні два роки ще на 6,5% та 3% відповідно.
Міжнародна допомога залишатиметься важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту та поповнення міжнародних резервів
НБУ зберігає незмінним прогноз дефіциту бюджету на 2024 рік на рівні 20,7% ВВП. Вагомим джерелом його покриття залишатиметься міжнародна допомога, яка цього року становитиме 37,9 млрд дол. В наступні роки очікується поступове зменшення зовнішнього фінансування – у 2025 році до 25,1 млрд дол., а у 2026 році – до 12,6 млрд дол. Однак, за прогнозом НБУ, розширення внутрішньої ресурсної бази на тлі швидкої нормалізації економіки та впровадження додаткових фіскальних заходів посприяють зменшенню дефіциту бюджету у 2025 році до 13,5%, а у 2026 році – до 7,5% ВВП.
Значне міжнародне фінансування також дасть змогу Національному банку і далі покривати структурний дефіцит на валютному ринку. Надалі він поступово звузиться завдяки поступовій нормалізації функціонування економіки. Очікується, що інвестиційні та боргові залучення приватного сектору зростатимуть, а попит населення на іноземну валюту – зменшиться. В результаті обсяг міжнародних резервів коливатиметься в межах 39–44 млрд дол. впродовж 2024–2026 років і буде достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
Альтернативний сценарій прогнозу: економіка відновлюватиметься повільніше, однак інфляція відрізнятиметься несуттєво
Ключовим ризиком для прогнозу залишається повномасштабна війна. Вищі безпекові ризики і відповідно повільніше повернення економіки до нормальних умов функціонування матиме вагомий вплив на основні макропоказники.
За реалізації такого сценарію економіка у 2024-2025 роках відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм – на близько 3% щороку й лише у 2026 році зросте на 5,6%. Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Повільніше відновлюватимуться й промислове виробництво від завданих пошкоджень та посівні площі.
Основним чинником підтримки економіки стане триваліше збереження м’якшої фіскальної політики, ніж за базового сценарію. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році та 12% ВВП – у 2026 році. Більші бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться додатковими як внутрішніми, так і зовнішніми запозиченнями. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні 28,7 млрд дол. у 2025 році та 18,5 млрд дол. у 2026 році.
Очікується, що за реалізації альтернативного сценарію споживча інфляція тимчасово пришвидшиться наприкінці 2024 року до 8,6%, проте в наступні роки також сповільниться до 5,0-5,5%. Отже, траєкторія інфляції буде подібною до базового сценарію, однак її забезпечення вимагатиме від НБУ суттєвіших витрат міжнародних резервів.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
Завданням центрального банку (ЦБ) є підтримання низької та стабільної інфляції. Ключову роль у досягненні цієї цілі відіграють інфляційні очікування, адже вони впливають на рішення населення щодо споживання чи заощаджень, а бізнесу – щодо здійснення інвестицій. Саме тому ЦБ приділяють багато уваги управлінню інфляційними очікуваннями та продовжують досліджувати чинники, що впливають на їх формування та зміну.
Як свідчать попередні дослідження, інфляційні очікування в Україні сильно залежать від минулого рівня інфляції, а також поточної ситуації на валютному ринку та динаміки цін на найбільш уживані товари та послуги. Нещодавній цикл досліджень НБУ доводить, що вагому роль також відіграють ступінь довіри до ЦБ та банківської системи, рівень фінансової грамотності та відкритості комунікацій ЦБ.
Так, що вищою є довіра компаній до НБУ, то ближчими є їхні інфляційні очікування до цілі та опублікованих прогнозів. Що вищою є довіра до банків, то нижчими є очікування населення, особливо довгострокові. Активна комунікація НБУ сприяє згладжуванню настроїв на валютному ринку та зниженню інфляційних очікувань фінансових експертів, а підвищення рівня фінансової грамотності – зменшенню короткострокових очікувань населення.
Отже, ЦБ варто вибудовувати довіру до своєї політики за рахунок якісної комунікації та заходів з розвитку фінансової грамотності населення. Досвід НБУ свідчить, що ці інструменти можуть бути ефективними навіть за безпрецедентної невизначеності в умовах повномасштабної війни.
Економічні кризи мають значний вплив на ринок праці – вони супроводжуються збільшенням рівня безробіття та падінням трудових доходів. Результати опитувань підприємств свідчать, що ефекти коронакризи та повномасштабної війни призвели до браку персоналу, але його причини та наслідки були кардинально різними. Це, вірогідно, зумовлено відчутнішим звуженням ринку праці порівняно зі спадом економіки після повномасштабного вторгнення.
За оцінками НБУ, в 2023 році робоча сила серед цивільного населення у віці 15–70 років скоротилася більш ніж на чверть порівняно з 2021 роком. Майже половину цього скорочення забезпечило вибуття з робочої сили зовнішніх мігрантів. Значну роль також зіграли мобілізація, демографічні втрати, окупація та перехід населення до економічно неактивного. Скорочення участі в робочій силі було широкомасштабним за всіма регіонами в Україні, найвідчутніше – в регіонах з активними бойовими діями.
Також після повномасштабного вторгнення питання оплати праці набуло вагомішого значення в кадровій політиці підприємств, оскільки конкуренція за працівників наразі є гострішою. Це змушує підприємства підвищувати зарплати швидшими темпами за зростання продуктивності.
Дефіцит кадрів зі значною вірогідністю залишатиметься значним, що обмежуватиме відновлення економіки в довгостроковій перспективі. Для вирішення структурних проблем на ринку праці необхідні спільні заходи як бізнесу, так і держави. Зокрема, з розбудови заходів щодо інтеграції ветеранів та осіб з інвалідністю в ринок праці, розширення безбар'єрного доступу та адаптації на робочому місці, забезпечення можливостей дистанційної роботи та перенавчання тощо.
Після повномасштабного російського вторгнення Польща всебічно підтримувала Україну: в перший рік прийняла найбільшу кількість вимушених мігрантів, надає фінансову та військову допомогу, стала одним з основних транспортних хабів та найбільшим торговельним партнером за результатами 2022 року. Найбільший вплив на нарощування обсягів товарообороту з Польщею мав експорт продовольчих товарів з України, зокрема зернових культур. Проте на тлі суттєвого зниження світових цін на них значні обсяги поставок з України спричинили й труднощі в торговельних відносинах між країнами: спочатку запровадження з боку окремих країн ЄС обмежень на імпорт окремої продовольчої продукції з України, пізніше – блокування кордонів.
Блокада кордонів мала відчутний вплив на українську зовнішню торгівлю, насамперед на імпорт. За оцінками НБУ, прямі втрати імпорту товарів у перший місяць блокади становили 500 млн дол. США, водночас експорту – 160 млн дол. США. Надалі втрати імпорту вдалося частково компенсувати завдяки нарощуванню поставок іншими шляхами, а втрати експорту – завдяки збільшенню потужностей нового морського коридору. Повноцінне функціонування останнього дасть змогу не лише компенсувати втрати від блокади кордонів і запровадження ліцензування зерна, а й повернутися на традиційні для українського експорту ринки. Така тенденція вже спостерігається в останні місяці.
За базовим сценарієм прогнозу НБУ блокада припиниться в ІІ кварталі 2024 року та не матиме відчутного впливу на експортоорієнтовані види економічної діяльності. Водночас втрати імпорту були відчутнішими для економіки, адже стримували окремі види діяльності, залежні від імпорту товарів проміжного та кінцевого споживання. Очікується, що цей короткочасний вплив на економічну активність буде компенсовано використанням наявних запасів та певним надолуженням поставок у наступні періоди.
Макроекономічні прогнози є важливою складовою в ухваленні монетарних рішень. Від їх точності залежить результативність монетарної політики НБУ. Тож навіть в умовах повномасштабної війни щорічна оцінка та аналіз якості прогнозів є необхідним елементом процесу ухвалення рішень у НБУ. Ураховуючи це, НБУ порівняв точність власних прогнозів за чотирма показниками – інфляція, ВВП, сальдо поточного рахунку та ключова ставка НБУ – з прогнозами інших організацій.
Упродовж 2023 року прогнози НБУ загалом традиційно залишалися консервативнішими, ніж прогнози інших учасників ринку. Це пояснюється тим, що втрати від помилок у проведенні монетарної політики є асиметричними: більшими в разі оптимістичнішого прогнозу і нижчими – за консервативнішого. За влучністю прогнозів НБУ займає середню позицію поміж інших оцінюваних організацій.
Так, наприклад, прогноз інфляції на 2023 рік поступово переглядався в бік зниження як НБУ, так і іншими організаціями. В січні 2023 року НБУ прогнозував, що на кінець року інфляція сягне 18,7%. Фактичне ж її значення виявилося значно нижчим. Водночас точність прогнозів НБУ щодо ІСЦ протягом 2023 року залишалася співставною з попередніми роками. Загалом влучність прогнозів інфляції НБУ є вищою за середню. В рейтингу серед нескоригованих помилок прогнозів прогнози НБУ були одними з найкращих. | Форіншурер
