Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%. Це рішення узгоджується з необхідністю подальшого підтримання курсової стійкості, збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. на горизонті монетарної політики.
Попри продовження російської агресії, минулого року інфляційний тиск суттєво знизився. У листопаді інфляція сповільнилася до 5,1% у річному вимірі та залишалася на цьому рівні в грудні. Послабленню цінового тиску значною мірою сприяли високі врожаї та зниження світових цін на енергоносії. Важливу роль відігравав мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги. Водночас сповільнення базової інфляції до 4,9% за підсумками року свідчить і про вагомий вплив послідовної монетарної політики НБУ, зокрема заходів із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів. Вони сприяли поліпшенню курсових та інфляційних очікувань.
Інфляція перебуватиме в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці. Із середини року вона дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв. Додатково на ціни тиснутиме подальше відновлення споживчого попиту, а також перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни, зокрема через усе ще високі безпекові ризики та підвищення зарплат. Однак інфляція залишатиметься помірною, зокрема завдяки заходам НБУ із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів. Очікується, що вона становитиме 8,6% наприкінці року.
У 2025 році інфляція повернеться до цільового діапазону, сповільнившись до 5,8% на кінець року, а в 2026 році – до цілі 5%. Цьому сприятиме насамперед зниження безпекових ризиків, що припускається в прогнозі. Це забезпечить загальне поліпшення очікувань, а також дасть змогу налагодити логістику та виробничі процеси. Вагомими чинниками зниження цінового тиску залишатимуться й заходи процентної та валютної політики НБУ.
Економіка відновлювалася впродовж усього минулого року завдяки високій адаптивності бізнесу та населення до умов війни та м’якій фіскальній політиці, що підтримувалася масштабним міжнародним фінансуванням. У IV кварталі зростання реального ВВП перевищило очікування передусім за рахунок вищих врожаїв пізніх культур і розбудови альтернативних експортних шляхів. Це стало підставою і для поліпшення оцінки зростання реального ВВП загалом за 2023 рік – до 5,7%.
Попри війну, економічне зростання триватиме й надалі. У 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни.
У 2025–2026 роках зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У післявоєнний час м’яка фіскальна політика й надалі підтримуватиме економіку, водночас дефіцит бюджету суттєво скоротиться завдяки зміцненню внутрішньої ресурсної бази.
Завдяки зовнішній підтримці та послідовній політиці НБУ міжнародні резерви України у 2023 році зросли на 42% та сягнули 40,5 млрд дол. США. Міжнародна допомога залишатиметься основним джерелом припливу капіталу в країну й надалі. Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена у найближчі місяці. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.
У міру очікуваного зниження безпекових ризиків у наступні роки Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування власних потреб, тож обсяги офіційного зовнішнього фінансування поступово зменшуватимуться (до близько 25 млрд дол. США у 2025 році і 12 млрд дол. США у 2026 році). Водночас цієї допомоги вистачатиме для підтримання достатнього рівня міжнародних резервів. Прогнозується, що їхній обсяг коливатиметься в межах 37–42 млрд дол. США впродовж 2024–2026 років і буде достатнім для забезпечення курсової стійкості. Разом із внутрішніми ринковими залученнями міжнародна підтримка також дасть змогу профінансувати все ще значні фіскальні потреби уряду.
Війна триває. Основним припущенням прогнозу НБУ, як і раніше, є відчутне зниження високих безпекових ризиків із 2025 року. Однак ризики триваліших масштабних бойових дій посилилися порівняно з попереднім прогнозом. Довше збереження високих безпекових ризиків негативно впливатиме на ділові та споживчі настрої, курсові та інфляційні очікування. Це також посилюватиме тиск на державні фінанси та поглиблюватиме проблеми на ринку праці. За такого сценарію потенціал економічного зростання буде меншим, а інфляційний тиск – вищим, ніж очікується зараз.
Крім того, значними є ризики систематичних збоїв у ритмічності надходження міжнародної допомоги та/або суттєвішого зниження її обсягів порівняно з базовим сценарієм. | Форіншурер
