Оскільки інфляція в США залишається вищою за цільовий показник, Swiss Re Institute очікує, що дії ФРС спричинять рецесію в 2023 році, щоб уникнути зняття інфляційних очікувань.
Перестраховик стверджує, що рушійними силами стійкості інфляції є недосконалий показник витрат на житло, стійкі баланси домогосподарств і тривалий тиск на ринку праці.
Загальна та базова інфляція споживчих цін сповільнилася до 7,7% та 6,3% у жовтні, але сукупні річні показники маскують основні тенденції.
У звіті згадується інфляція житла, яка відповідає за 32% основного індексу споживчих цін (CPI) і 41% основного індексу, який зростає на 9,6% за рік.
Незважаючи на те, що ціни на житло досягли свого піку в березні, історично спостерігалося 12-місячне відставання в цінах на житло, що вплинуло на Індекс, що свідчить про подальше підвищення інфляційного тиску в першому кварталі 2023 року.
Часовий лаг також є аспектом ринку оренди, хоча вплив тут більш невизначений. Показник Індексу житла – це шестимісячне середнє значення змін, які домогосподарства сплачують за новими та існуючими орендними договорами, а не дані в реальному часі. Потрібен час, щоб існуючі ставки оренди наздогнали нові орендні ставки, що може відстрочити пік в інфляції орендної плати у другій половині 2023 року.
Незважаючи на те, що невизначеність, пов’язана з житлом, сприятиме стрімкій інфляції в сфері послуг, спостерігається дедалі більша дезінфляція продуктів харчування, енергії та основних товарів, які становлять близько 40% кошика CPI.
Завдяки значному зростанню номінальної заробітної плати та збільшенню резерву заощаджень споживчий попит відігравав ключову роль у підтримці інфляційного тиску з травня, не в останню чергу, оскільки загальний леверидж залишається низьким, а показники обслуговування боргу домогосподарств залишаються скромними в першому півріччі 2022 року.
У той час як цього року ставки за іпотечними кредитами зросли на 400 базисних пунктів до понад 7%, лише 3,6% домогосподарств мають іпотечні кредити з регульованою ставкою порівняно з 25% напередодні світової фінансової кризи 2008-2009 років.
Це свідчить про те, що погіршення доступності житла не призведе до обмеження витрат такою ж мірою, як глобальна фінансова криза 2008-2009 років, змусивши ФРС націлити зростання доходів на скорочення споживання.
Стійка інфляція й надалі буде перешкоджати прибутковості страхування, а ціновий тиск також сприятиме зростанню вимог.
Що стосується тривалої скутості ринку праці, Swiss Re Institute скептично ставиться до повного відновлення пропозиції робочої сили. Наслідком цього є більш стійке зростання зарплати, оскільки фірми вимушені пропонувати вищу винагороду за заповнення вакансій, яка наразі коливається на рівні 10,7 мільйонів.
Оскільки інфляція залишається високою, а тиск на заробітну плату зростає, ФРС буде змушена залишатися агресивною у 2023 році, підвищуючи ставку наперед, щоб зупинити спіраль зростання заробітної плати та зберегти інфляційні очікування.
Оглядаючи найближчі міркування, ми бачимо підвищений ризик структурно вищої інфляції навіть після поточного спаду та після завершення жорсткого циклу. Основні чинники включають деглобалізацію, підтримку ланцюгів постачання, відмову від дешевої робочої сили та перехід до «зеленої» економіки.
У той час як у Федерального резервного резерву буде відкладено роботу, Європейський центральний банк, ймовірно, стикається з більш складним завданням. Це пояснюється тим, що динаміка інфляції в Європі зумовлена більше цінами на непрофільні продукти харчування та енергоносії, а вони нечутливі до зростання процентних ставок.
Немає хороших варіантів для обох центральних банків – очевидно, що інфляція продовжуватиме впливати на політиків у міру ескалації ризиків рецесії. | Форіншурер
