Наталія Базилевська, Голова Правління «ГРАВЕ Україна», ділиться своїм баченням перспектив розвитку страхового ринку України і розповідає про управлінські рішення та оновлені бізнес-процеси, які дозволять компанії безперебійно працювати у воєнний час.
Як вам вдалося забезпечити сталу роботу компанії на початку повномасштабного вторгнення росії?
— В перші дні війни у мене, як і у багатьох українців, був шок. Я розуміла, що головне моє завдання як керівника – надати людям всю необхідну допомогу під час пошуку більш безпечного місця перебування, а вже потім організовувати їхню роботу. Основним офісом на час воєнних дій став наш офіс у Львові, тому більшість персоналу з усієї України переїхала саме в це місто, забезпечивши комунікації з клієнтами по всій країні через телефонні лінії зв'язку. Концерн Граве зробив все можливе, щоб допомогти нам. Співробітників та їхні сім'ї прийняли в Австрії, Молдові, Румунії та Угорщині. Дякуємо європейським колегам за підтримку та турботу.
Щодо організації роботи, то основним викликом стало відключення серверів, пов'язане з потужними кібератаками. Впродовж трьох тижнів ми все ж знайшли рішення, яке дало співробітникам можливість працювати з усіма системами та базами у дистанційному форматі. Ще одна складність була пов'язана з тим, що на 14 березня були призначені збори акціонерів, на які необхідно було підготувати аудиторські звіти. Оскільки в аудиторських стандартах не враховуються ризики пов’язані з воєнними діями, довелося застосовувати абсолютно нові підходи.
Як працює компанія сьогодні?
— У нас є офіси у Києві, Харкові, Одесі та Львові. Усі вони відкриті. Звісно, формат роботи змінився. В офісному режимі зараз працює 40% співробітників, решта у віддаленому або частково віддаленому. Нам вдалося зберегти колектив практично повністю. Звільнилося з тих чи інших причин близько 5% людей.
Ми зберегли 80% свого страхового портфеля. Це дуже добрий результат. І навіть під час війни ми продовжуємо продавати. Від березня місяця компанія уклала близько 3100 нових договорів накопичувального страхування життя на тривалий період, здебільшого на 20 років. Такий результат став можливим завдяки сформованій довірі до нашої компанії з боку клієнтів та фінансових консультантів наших компаній-партнерів, а також злагодженій роботі між службою продажів компанії та фінансовими консультантами, які професійно і ефективно презентують наші страхові продукти на ринку.
Можливість укладати договори як у гривні, так і у валюті, яка зараз є більш привабливою для наших клієнтів в умовах інфляційного тиску та девальвації, є вагомим аргументом на користь «Граве Україна». Громадяни України навчаються керувати своїми фінансами на практиці. І практика показала, що впевнено почувається лише той, хто диверсифікує свої ризики й робить заощадження, зокрема, і у валюті.
Ви здійснюєте виплати у тих випадках, коли клієнти заявляють про збитки у регіонах, де ведуться бойові дії?
— Військові дії – це виняток за всіма програмами страхування у всіх страхових компаніях. Однак ми розуміємо, наскільки важлива нашим клієнтам фінансова підтримка, адже у 90% випадків йдеться про смерть застрахованої особи. Тому ми створили спеціальний фонд, з якого здійснюємо виплати, розглядаючи кожен страховий випадок індивідуально. Я вважаю, що забезпечувати сім'ї загиблих захисників України є обов'язком держави. Ми ж робимо свій невеликий внесок, підтримуючи сім'ї своїх клієнтів у той момент, коли вони найбільше цього потребують.
Чи змінилися методи роботи з клієнтами?
— Так. Причому, суттєво. З одного боку, всі комунікації перейшли в електронний формат, у тому числі розсилання повідомлень, подання заяв на виплату, відправлення договорів страхування. З іншого боку, зросла роль особистого спілкування компанії з клієнтом. Останнім часом ми опрацьовуємо з клієнтами різні абсолютно нестандартні запити та ситуації, надаємо суттєву психологічну підтримку, підтримуємо впевненість у тому, що ми залишаємося на ринку і не змінюємо стандарти сервісу. У такий непростий час з боку співробітників компанії потрібен професіоналізм найвищого рівня.
Які методи ризик-менеджменту ви використовуєте зараз?
— «Граве Україна» є частиною фінансового ринку країни. Ми розуміємо, що в умовах війни складно передбачати, що буде не тільки через рік, але навіть через місяць. У нашому портфелі велика кількість довгострокових договорів, на 20-25 років. Тому ми приймаємо оперативні фінансові рішення виходячи з ситуації, узгоджуємо наші дії з Нацбанком та максимально швидко реагуємо на будь-які ринкові коливання.
Щодо ризик-менеджменту, то основні його принципи були вироблені європейською спільнотою після світової кризи 2008 року та імплементовані на рівні концерну в нашій компанії. Звичайно, в них не було враховано військові дії, тому з багатьох питань доводиться приймати нестандартні рішення та виступати першопроходцями у певних аспектах управління ризиками.
Як, на вашу думку, має діяти НБУ, аби підтримати ринок страхування?
— Якщо говорити про ринок страхування життя, то важливо зважати на його специфіку. Це складний механізм довгострокових взаємодій між державою, страховиком та клієнтами. Регулятор у цьому механізмі грає важливу роль. Необхідно враховувати, що однакові підходи до різних страховиків у цьому випадку не працюють, адже різні страхові компанії виходили на ринок у різний час, отже мають різні показники фінансової стійкості та відрізняються структурою портфеля.
«Граве Україна» була піонером на ринку довгострокового страхування. Ми першими почали продавати програми у доларах і сьогодні маємо солідний портфель у валюті. Це наша перевага, якої не мають інші компанії. Звичайно, у зв'язку з війною ми також стикнулися з серйозними викликами, проте завдяки структурі нашого страхового портфеля та підтримці концерну, я впевнена у тому, що обрані нами стратегії принесуть переконливі позитивні результати для розвитку компанії як у середньо- так і у довготерміновій перспективі.
Можете дати свої прогнози щодо того, як «Граве Україна» завершить 2022 рік?
— Граве почала працювати в Україні у 1998 році. З того часу тільки 2000-й ми закінчили зі збитками. Ми маємо солідну подушку безпеки, оскільки концерн увесь свій прибуток, згенерований в Україні, залишає тут. Тож я з абсолютною впевненістю можу стверджувати, що 2022 рік ми завершимо з прибутком.
Розкажіть, будь ласка, якими ви бачите перспективи страхового ринку нашої країни?
— Я вірю в Україну і впевнена, що ми вистоїмо у будь-якому разі. І я також вірю в накопичувальне страхування життя. Це основа стабільності та добробуту кожної людини. Проте я думаю, що ми повинні запропонувати клієнтам новий продукт, що включає національну та європейську складову, з тим, щоб наші громадяни користувалися короткостроковими накопиченнями в Україні, але мали б можливість також зберігати та використовувати свої заощадження в Європі.
Чи маєте ви ідеї, як український страховий ринок може інтегруватися в Європейський простір?
— Я думаю, що зараз слушний час заявити про свої наміри на рівні Брюсселя, розробити стратегію, а потім реалізовувати її через державні та приватні інституції. Це завдання регулятора. Давайте будемо чесні. Страховий ринок накопичувального страхування життя 25 років розвивався не такими швидкими темпами, як це могло б бути. Страховим компаніям не під силу переламати ситуацію, це має бути зроблено на рівні держави, як, наприклад, у Британії чи Скандинавських країнах, де страхування життя справді має серйозну частку ВВП. Слід також враховувати, що ситуація у світі постійно змінюється, людство стикається з новими й новими викликами, тому система довгострокових накопичень має стати гнучкою, щоб постійно адаптуватися під зміну потреб ринку.
Чи вплине на страховий ринок членство України в ЄС? Чи готовий страховий ринок України до таких змін?
— Звісно, членство України в ЄС принесе великі зміни до страхового ринку України. Однак я вважаю, що було б помилкою відмовитися від нашого досвіду та розпочати будувати систему страхування з нуля. Ми пройшли серйозний шлях розвитку та напрацювали певні моделі. Необхідно провести їх аналіз та розробити дорожню карту інтеграції до європейської системи та рухатися наміченим маршрутом.
Що ви можете сказати про фінансову грамотність у воєнний час?
— Щоб змусити людину відкладати гроші, потрібна мотивація. Проте під час війни, ніхто не думає про купівлю квартири чи про заощадження на пенсію. Натомість люди намагаються вирішити нагальні потреби, щоб попросту вижити. Тому сьогодні ми маємо дати молодим людям не картинку їхнього щасливого життя через 20 років, а розуміння, навіщо вони відкладають і що вони отримають від цього вже через 5 років. Потрібно розповідати молоді, що страхування життя є надійним способом диверсифікації фінансових ринків. Маючи запас фінансової міцності, можна впевнено почуватися під час криз.
Що є вашими особистими джерелами оптимізму сьогодні?
— Я вірю в Україну, і саме це дає мені сили рухатися вперед і переживати ці жахливі події. Ми повинні розуміти, що європейські країни готові нам допомагати, але вони не поступляться нам своїм місцем. Ми, й тільки ми, можемо створити країну, в якій щасливо житимуть наші діти та онуки. Підтримує мене також те, що я маю свободу вибору. Я сама усвідомлено вибираю, де мені жити і які цінності сповідувати.
