Рішення щодо позову СТ «Іллічівське» до СК «Нова» про стягнення регресу 27 505 грн. (Справа № 23/340 від 20.09.11р.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/340

20.09.11
За позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
стягнення 27 505, 00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:

від відповідача:
юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 197 від 20.04.2009 року)

представник ОСОБА_2 (довіреність № 314/1 від 09.08.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»про стягнення 27 505, 00 грн., (у тому числі 24 990, 00 грн. –страхове відшкодування та 2 515, 00 грн. –пеня). Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № РвА-05-000071 від 17.09.2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mazda6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ 1102»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу від 14.09.2010 року про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/340 та призначено її розгляд на 30.08.2011 року.

У судовому засіданні з 30.08.2011 року до 20.09.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмових поясненнях позов в частині стягнення страхованого відшкодування визнав, проти позову в частині стягнення пені заперечував зазначаючи про те, що вимоги в цій частині не відповідають діючому законодавству, оскільки Позивач звернувся до суду з регресними вимогами щодо виплати відшкодування.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування № РвА-05-000071 від 17.09.2009 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mazda6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

29.09.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Голосіївській, 57 у місті Києві, автомобіль марки «Mazda6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Голосіївського району м. Києва.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ЗАЗ 1102»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2009 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Mazda6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 Згідно висновку № 0510/1 від 09.11.2009 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 42 308, 24 грн.

Позивач страховим актом № ЦО-12960-РВА-05-000071-01 від 18.11.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 42 308, 24 грн., виплата якого Позивачем у розмірі 33 907, 30 грн. підтверджується платіжним дорученням № 6022 від 08.12.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4835848 зі строком дії страхового покриття з 14.01.2009 року по 13.01.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4835848 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза –510, 00 грн.

14.09.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 24 990, 00 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Пунктом 37.2 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу про сплату страхового відшкодування надіслано Відповідачу 14.09.2010 року.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності для нарахування пені починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи частину шосту статті 232 Господарського кодексу України, правомірним буде нарахування пені за період з 20.10.2010 року по 19.04.2011 року, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 1 931, 42 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, 12 поверх, ідентифікаційний код 31241449) на користь приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) страхове відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп., 1 931 (одна тисяча дев’ятсот тридцять одна) грн. 42 коп. –пеня, 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 21 коп. - витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 99 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя
Т.Ю. Кирилюк