ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
РІШЕННЯ
Справа №46/369 від 01.10.10
За позовом Приватного акціонерного товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії
До Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія”
Про стягнення 7 463,00 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивача
не з’явився
Від відповідача
не з’явився
01.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія” в порядку регресу 7 305,00 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, а також 21,61 грн. 3 % річних та 136,89 грн. пені.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/369 від 13.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 13.09.2010 р.
У судове засідання, призначене на 13.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, витребувані судом документи не подав, заявивши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача надав в матеріали справи документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі та пред’явив для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви. Розгляд справи відкладався.
01.10.2010 р. сторони в судове засідання не з’явились, позивач подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Обґрунтовуючи позов, представник позивача доповів про обставини настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, що був прийнятий ним під страховий захист та обставини, у зв’язку з якими було виплачено страхове відшкодування шляхом оплати вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю. Позивач, як страховик за умовами договору від 15.09.2009 р., виплатив страхове відшкодування у сумі 7 815,00 грн., а тому з підстав, встановлених у ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить в порядку регресу стягнути з відповідача, як страховика винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди особи, на свою користь вартість страхового відшкодування.
Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, викладені позивачем обставини справи не спростував, доказів на підтвердження заперечень проти позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ВДАІ міста Запоріжжя, на вул. Запорізькій у місті Запоріжжя 13.02.2010 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Форд, державний номер НОМЕР_1.
Згідно з постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 05.05.2010 р. № 3-685/10 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Автомобіль Форд, державний номер НОМЕР_1, застрахований у Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “АХА Страхування” договором добровільного страхування від 15.09.2009 р. № 3855-а/09зп.
Відповідно до умов договору добровільного страхування від 15.09.2009 р. № 3855-а/09зп, страхового акту № 674-а/10зп від 11.03.2010 р., розмір страхового відшкодування склав 7 815,00 грн.
10.03.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 13.02.2010 р. з автомобілем Форд, державний номер НОМЕР_1.
Позивачем складено страховий акт № 674-а/10зп від 11.03.2010 р., з якого слідує, що Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА Страхування” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 7 815,00 грн. ОСОБА_2
Позивач, керуючись умовами договору від 15.09.2009 р. № 3855-а/09зп, страхового акту № 674-а/10зп від 11.03.2010 р., на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 10.03.2010 р., здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 7 815,00 грн. ОСОБА_2 (копія платіжних доручень від 11.03.2010 р. № 1836, від 11.03.2010 р. № 1837 в матеріалах справи).
Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Форд, державний номер НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 05.05.2010 р. № 3-685/10 встановлено наступне: “13.02.2010 року о 16-00 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ державний номер НОМЕР_3 по вул. Запорізькій у м. Запоріжжя, не витримав безпечну швидкість, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Форд державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено.”
На вказаних підставах, Жовтневим районним судом міста Запоріжжя відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. на користь держави за порушення п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Наявний в матеріалах справи страховий поліс № 9426603 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між Закритим акціонерним товариством “Українська екологічна страхова компанія” та ОСОБА_1 власником автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_3.
Відповідно до зазначеного полісу розмір франшизи складає 510,00 грн.
Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.02.2010 р. у сумі 7 305,00 грн. (7 815,00 –510,00).
Отже, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7 305,00 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім боргу позивач просить стягнути з відповідача 21,61 грн. 3 % річних та 136,89 грн. пені.
Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 21,61 грн. 3 % річних та 136,89 грн. пені.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. Б, ідентифікаційний код 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57-В, ідентифікаційний код 26183400) 7 305 (сім тисяч триста п’ять) грн. страхового відшкодування, 21 (двадцять одну) грн. 61 коп. 3 % річних, 136 (сто тридцять шість) грн. 89 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 06.10.2010 р.
