Результати дослідження споживчих настроїв в Україні у березні 2009 року


Тема Дослідження страхового ринку

forINSURER.com за матеріалами GfK Ukraine

На початку весни 2009 року опитування зафіксувало суттєве поліпшення споживчих настроїв. Індекс споживчих настроїв (ІСН) припинив своє падіння ще в лютому, а в березні його значення зросло на 10,1 пункту до 52,4.

Приріст цього показника у перший місяць весни 2009 року виявився найбільшим за останні кілька років. І хоча таке зростання відбулося щодо безпрецедентно низького значення ІСН наприкінці зими, воно частково підтверджує припущення, що спричинений економічною кризою пік песимізму в настроях українців уже минув. Проте значення індексу вказує на те, що майже три чверті населення України залишаються налаштованими песимістично. Обидва основні складники споживчих настроїв у березні 2009 року зростали не менш переконливо, аніж власне ІСН.

Поліпшення економічних очікувань спостерігається вже другий місяць поспіль. Однак якщо в лютому значення відповідного індексу (ІЕО) зросло лише на 1,9 пункту, то його березневе зростання становило вже 12,2 пункту та сягнуло значення 56,9.

Водночас оцінки поточного становища українців на початку весни 2009 року поліпшилися вперше за останні півроку. Значення індексу поточного становища (ІПС) збільшилося на 6,9 пункту та становило 45,7. Востаннє цей показник зростав ще в серпні 2008 року.

Це означає, що українці вже не тільки сподіваються на краще, а й починають відчувати певні позитивні зрушення у власному поточному становищі.

У перший місяць весни 2009 року позитивну динаміку продемонстрували всі складники економічних очікувань та оцінок поточного становища.

Найсуттєвішим було поліпшення очікувань щодо подальшого розвитку економіки, до того ж і впродовж найближчих п’яти років (х4), і впродовж наступного року (х3): на 14,3 пункту до значення 69,8 та на 13,4 пункту до значення 43,3 відповідно. Це означає, що дедалі більше українців сподіваються на поліпшення економічної ситуації не тільки в довгостроковій, а й у короткостроковій перспективі.

Оцінки поточного особистого матеріального становища (х1) та очікування щодо його змін (х2) поліпшилися набагато помірніше. Значення відповідних індексів зросли на 7,3 пункту та 8,9 пункту, і становили 40,3 та 57,6.

Найменше у березні 2009 року зросла схильність до споживання (х5) – на 6,4 пункту до значення 51,0. З одного боку, це можна пояснити виснаженням заощаджень українців за час економічних складнощів, а з іншого – очікуванням подальшого зменшення цін на окремих товарних ринках.

Березень 2009 року характеризувався збільшенням оптимізму настроїв українців за всіма показниками. Не стали винятком і очікування щодо інфляції (ІІО) та динаміки безробіття (ІОДБ). ІІО зменшився на 0,6 пункту до значення 185,8. Це може бути спричинено посиленням курсу гривні щодо долара США на тлі відносної цінової стабільності.

Значення ІОДБ поліпшилося набагато суттєвіше – на 7,3 пункту до 155,2. Причиною цього, імовірно, є стабілізація ситуації на ринку праці, де поки що не спостерігається суттєвих зрушень ані в гірший, ані в кращий бік.

Методологія дослідження:

З січня 2009 року дослідження споживчих настроїв проводиться щомісяця. Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни.

Під час дослідження опитують 1 000 осіб віком від 15 до 59 років. Населення віком 15–59 років, яке становить 61,3% усього населення України, вважають найактивнішою частиною споживачів.

Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й величину населеного пункту. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%.

Для визначення ІСН респондентам задають такі запитання:
1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

  • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
  • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
  • індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин.

На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

  • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
  • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
  • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.

Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ) та індексу інфляційних очікувань (ІІО) респондентам задають такі запитання:
1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки само чи менше, аніж тепер?
2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?

Значення ІОДБ та ІІО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції).

GfK Ukraine – українська дослідницька компанія, яка пропонує повний перелік послуг з опитувань і досліджень ринків в Україні, Молдові та Білорусі. GfK Ukraine входить до міжнародної дослідницької мережі GfK Group – четвертої за розмірами дослідницької групи у світі. GfK Group об’єднує 115 компаній у більше ніж100 країнах світу.

Міжнародний центр перспективних досліджень – незалежна неприбуткова дослідницька організація, головна мета якої – інтелектуальне забезпечення процесу ухвалення політичних рішень в Україні.