Мінпраці роз'яснює щодо страхового стажу в солідарній системі

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яким принцип забезпечення без врахування персонального внеску до Пенсійного фонду, який діяв до 2004 року, замінений на страховий.

Замість трудового стажу при розрахунку пенсійної виплати використовується страховий стаж.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Право на призначання пенсії за віком в солідарній системі особа набуває за наявності страхового стажу не менше п'яти років. Для встановлення мінімальної пенсії за віком у розмірі, не нижчому від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, страховий стаж для чоловіків повинен становити 25 років, для жінок – 20 років.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 1 липня 2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж набутий після 1 січня 2004 року враховується тільки в одинарному розмірі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.04), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приклад: особа з 01.01.94 по 31.12.06 роки працювала медичною сестрою у психіатричному закладі охорони здоров‘я. У 2007 році звернулася за призначенням пенсії за вислугу років.

Відповідно до статті 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення” (із змінами), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров‘я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров‘я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров‘я, а також у психіатричних закладах охорони здоров‘я, зараховується до стажу для призначення пенсій у подвійному розмірі.

При визначенні права на призначення пенсії за вислугу років, яка призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років, до стажу роботи за спеціальністю у подвійному розмірі враховується весь період роботи у психіатричному закладі (1994-2006 роки). До страхового стажу для обчислення розміру пенсії період роботи з 01.01.94 по 31.12.03 зараховується у подвійному розмірі, а період роботи з 01.01.04 по 31.12.06 зараховується на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.

Таким чином, стаж роботи для визначення права на пенсію за вислугу років становить 26 років (13х2), а страховий стаж для визначення розміру пенсії становить 23 роки ((1994-2003)х2+(2005-2006)).

Для зарахування до страхового стажу в повному розмірі одного робочого місяця у період після 01.01.04 розмір внесків має бути не меншим, ніж внески, обчислені із мінімальної заробітної плати. Так, станом на вересень 2007 року мінімальний страховий внесок, зокрема, для осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, становить 148,28 грн. (440,00 – мінімальна заробітна плата х 33,7 % – мінімальний страховий внесок), а у жовтні 2007 року – 155,02 грн. (460,00 – мінімальна заробітна плата х 33,7 % – мінімальний страховий внесок). Якщо сума сплачених страхових внесків менша ніж мінімальний страховий внесок, страховий стаж враховується у пропорційно меншому розмірі.

Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню визначено статтею 11 Закону. До таких осіб відносяться:

1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

7) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;

9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;

10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, крім осіб, які отримують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

12) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);

13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

15) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

З 1 січня 2007 року до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, відносяться також військовослужбовці офіцерського складу.

При цьому, за осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються з коштів відповідних бюджетів на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірі 10 відсотків мінімального страхового внеску з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру мінімального страхового внеску.

Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ст.12 Закону).

Договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування укладається на строк не менше одного року між територіальним органом Пенсійного фонду та особою, яка має право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, на підставі відповідної заяви за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, з доданими до неї документами за затвердженим ним переліком.

Договір про добровільну участь містить інформацію про:

- назву документа;

- відомості про особу, які відповідно до цього Закону вносяться до системи персоніфікованого обліку;

- вид системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у якій особа братиме участь;

- термін дії договору;

- розмір та порядок сплати страхових внесків;

- умови набуття застрахованою особою права на пенсійні виплати відповідно до цього Закону;

- умови розірвання договору;

- права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать цьому Закону.

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску.