Моделювання управління системою пенсійного забезпечення у регіоні // Дисертаційне дослідження


Тема Пенсійне страхування та забезпечення

Брильов С.І., Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 1998 // forINSURER.com

АНОТАЦІЯ

Дисертація присвячена питанням побудови економіко-математичної моделі діяльності системи пенсійного забезпечення на прикладі Запорізької області, а також розробці методики, яка дозволяла би оцінювати можливу кількість пенсіонерів, що знаходяться на обслуговуванні у кожному управлінні соціального захисту і потрібні суми виплат за усіма категоріям громадян, видами пенсій та обсягами трудових і технічних затрат на виконання пенсійних операцій. При вирішенні поставлених задач використані основні положення теорії масового обслуговування, методів проектування інформаційних моделей, теорії алгоритмів, методів розробки великих програмних засобів. Основні результати праці знайшли промислове впровадження у вигляді програмних комплексів у системі соціального захисту Запорізької області.

Ключові слова: економіко-математична модель, аналіз, систематизація, прийняття рішень, прогнозування діяльності.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи і визначення можливостей їх застосування в системі пенсійного забезпечення у регіоні.

Об’єктом дослідження є процеси управління системою пенсійного забезпечення у регіоні.

Наукова новизна полягає у такому:

- у розробці економіко-математичних методів формалізованого представлення функціонування системи пенсійного забезпечення, дослідження і аналізу функцій та параметрів цієї системи;
- у застосуванні системного підходу до розв’язання задач управління функціонуванням системи пенсійного забезпечення;
- вперше побудована модель, яка моделює управління системою пенсійного забезпечення та враховує критерії, які можуть змінюватися за випадковими законами;
- на базі розробленої економіко-математичної моделі створені методики прогнозування динаміки економічних показників діяльності системи пенсійного забезпечення і розрахунок кількості обслуговуючого персоналу;
- у науково-методичних розробках по використанню кількісних оцінок функціонування системи пенсійного забезпечення, способам застосування кількісних оцінок для оптимізації системи пенсійного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів.

Практична цінність полягає в автоматизації прийняття рішень у галузі управління системою соціального захисту населення, що забезпечує підвищення ефективності системи у цілому. На базі розробленої моделі може бути створена програмно-аналітична система управління системою соціального захисту населення, що забезпечує найкращий економічний ефект управління при функціонуванні системи у реальних нестабільних економічних умовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Поданий аналіз використання обчислювальної техніки у народному господарстві, сформульована мета даної роботи, яка полягає у використанні інформаційних технологій у області пенсійного забезпечення на прикладі Запорізької області.
Перший розділ ”Задачі пенсійного забезпечення та шляхи їх наукового вирішення” присвячений дослідженню предметної області, існуючих законодавчих документів з пенсійного забезпечення, визначені і досліджені задачі функціонування системи соціального захисту населення на прикладі Запорізької області.
Задачі пенсійного забезпечення, пов’язані з нестачею грошових коштів:
• балансування між необхідними сумами на виплату пенсій та можливостями системи пенсійного забезпечення. При цьому нестачу грошових коштів можливо розділити на кілька класів:
- пряма (загальна) нестача – нестача загальних сум на виплату всіх видів пенсій;
- структурна нестача – нестача грошових коштів на деякі види пенсій (при різних фондах фінансування);
- фрікційна нестача – нестача грошових коштів за рахунок періодичних випадкових змін у складі пенсіонерів;
- кризова нестача - нестача грошових коштів з наступних причин:
- катаклізми економічні (гіперінфляція),
- природні катаклізми (землетруси, смерчі, цунамі та інше),
- катаклізми у суспільстві (революції, перевороти та інше);
• випадковий потік пенсіонерів, що з’являються – нестабільна кількість пенсіонерів, що реєструються у різні проміжки часу.
Якщо у процесі функціонування системи пенсійного забезпечення всі параметри збалансовуються, то внаслідок нестабільності кількості пенсіонерів, що з’являються, можуть виникати проблеми, пов’язані з нестачею грошових коштів.
Зростання інтересу до технологій математичних методів та моделей обумовлене низкою причин, серед яких можна виділити наступні:
• поява потужних та доступних комп’ютерів, здатних підтримувати графічний інтерфейс з користувачем і які мають достатньо оперативної та дискової пам’яті для організації віртуальних режимів роботи;
• наявність апаратного та програмного забезпечення для моделювання, інших обчислювальних методів, що реалізують визначений набір стандартів;
• наявність авторських систем, що дозволяють користувачам моделювати процеси та явища, за браком достатнього досвіду у програмуванні.
Метою дисертації є розробка теоретичних основ та створення нових інформаційних технологій в області пенсійного забезпечення, а також створення програмного комплексу.
Досягнення мети даної роботи вирішується виконанням наступних основних завдань:
• дослідження статистичної інформації за існуючими інформаційними технологіями, принципів побудови інформаційних систем, їх структури, розробка концепції взаємодії структурних компонент інформаційних систем;
• розробка математичних методів та моделей, засобів описування інформаційних об’єктів, їх атрибутів та взаємозв’язку на основі методів ;
• розробка та практичне застосування математичних методів;
• впровадження до промислової експлуатації комплексів задач.
У дисертаційній роботі наведений опис особливостей пенсійного законодавства в Україні, а також розглянутий досвід пенсійної реформи у Аргентині.
В зв’язку з розглянутими проблемами пенсійного забезпечення в регіоні можна зробити наступні висновки:
• процес, який склався в дійсності та законодавче закріплений, методи і засоби пенсійного забезпечення відповідають рівню високорозвинутих країн, що накладає на цю систему підвищені вимоги до її дієздатності;
• особливостями, які найбільше характерні для України, являється всеоб’ємлюче охоплення населення послугами пенсійного забезпечення. При цьому масштаби потреби у пенсійному забепеченні розширяються в зв’язку з демографічною ситуацією в Україні. Це накладає на систему пенсійного забезпечення вимоги мобільності і швидкого пристосування до демографічних зсувів, які постійно змінюються;
• пенсійне забезпечення істотно залежить від економічної ситуації в Україні, внаслідок чого процес реформування суспільного виробництва, який продовжується, викликає потребу у відповідному реформуванні системи пенсійного забезпечення;
• процес організаційно-технічного забезпечення пенсійних виплат достатньо громіздкий і поглинає значні ресурси для своєї практичної реалізації;
• використання сучасних технічних засобів і інформаційно-технологічних методів при функціонуванні системи пенсійного забезпечення має допоміжний характер і не оформлений у єдину інформаційно-управляючу систему;
• удосконалення організації і управління у галузі пенсійного забезпечення України має найбільш нагальні напрямки, які пов’язані з використанням сучасних методів економіко-математичного моделювання і комп’ютерної техніки.
Другий розділ «Економіко-математична модель системи пенсійного забезпечення» присвячений створенню математичних методів та моделей, функціонуванню існуючих задач в області пенсійного забезпечення.
Необхiдно правильно поставити задачi, вибрати оптимальну економiко-математичну модель.
Маємо n міських та районних відділів соціального захисту населення (УСЗНУ), в яких зареєстровані пенсіонери різних категорій. Принцип реєстрації – за місцем проживання, віднесеним до певного УСЗНУ.
У кожному i-му УСЗНУ знаходяться одночасно кі пенсіонерів. Це число постійно змінюється внаслідок різних обставин.
Кiлькiсть зареєстрованих пенсiонерiв залежить вiд ряду факторiв, основним iз яких є чисельнiсть населення району, його диференцiацiя за статю, рiвнем здоров’я, умовами проживання, роботи i реабiлiтацiї здоров‘я.
Найбiльш суттєвi фактори:
• рiвень народжуємостi;
• рiвень смертностi;
• мiграцiя населення (приїзд та вiд’їзд);
Для нормального функцiонування пенсiйної системи необхiдно:
• своєчасно забезпечити потребу за сумами виплат;
• органiзувати пенсiйнi розрахунки в установленi терміни, видачу документiв та доставку пенсiй пенсiонерам;
• витримати строки реєстрацiї пенсiйних справ, обробку прибулих та вибулих пенсiонерiв в установленi терміни.
Для того, щоб вирiшити цi задачi, необхiдно мати данi про кiлькiсть пенсiонерiв, які входять в зону обслуговування УСЗНУ. При цьому данi повиннi бути диференційованими за видами пенсiй, а для кожного виду пенсiй необхiдно мати данi про середнiй розмiр пенсiй на перiод, що розглядається.
Для кожного УСЗНУ необхiдно обчислити:
• загальну кількість пенсіонерів, що обслуговується;
• загальну суму пенсійних виплат у кожний період;
• суми пенсійних коштів, що виплачуються з конкретних цільових фондів;
• суму пенсійних коштів за видами пенсій;
• час, витрачений на обслуговування зареєстрованих пенсіонерів;
• час, витрачений для реєстрації прибулих пенсійних справ, і тих, що вибувають;
В залежності від цих даних формулюється склад УСЗНУ, дається заявка на пенсійні кошти у відповідні фонди, приймається рішення на реструктуризацію складу УСЗНУ або в рамках області, приймаються заходи для відшукання грошових засобів за окремими фондами.

Скачати автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему "Моделювання управління системою пенсійного забезпечення у регіоні" (34.59 КБ)