Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про страхування»


ЗАКОН УКРАИНЫ № 357–V

Про внесення змін до Закону України «Про страхування»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50; 2005 р., № 37, ст. 447) такі зміни:

1. У статті 2:

1) останнє речення частини першої виключити;

2) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

«Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім страхової діяльності виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів».

У зв'язку з цим частини другу – тринадцяту вважати відповідно частинами третьою – чотирнадцятою;

3) після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

«Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-перезидент, належить до держав – членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF);

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидеит, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом».

У зв'язку з цим частини дванадцяту – чотирнадцяту вважати відповідно частинами тринадцятою – п'ятнадцятою.

2. Статтю 3 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

«Страхувальники можуть укладати із страховиками-нерезидентами договори страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів. Страхова сума за такими договорами страхування не може перевищувати 75 відсотків вартості кожного об'єкта страхування».

3. У статті 15:

1) частину восьму викласти в такій редакції:

«Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім:

договорів страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

договорів перестрахування з додержанням вимог цього Закону»;

2) після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

«Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами може здійснюватися відповідно до порядку та вимог, установлених Уповноваженим органом з урахуванням вимог частини дванадцятої статті 2 цього Закону».

У зв'язку з цим частину дев'яту вважати частиною десятою.

4. Статтю 16 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

«Уповноважений орган встановлює вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами».

У зв'язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі.

2. Восьма частина статті 15 Закону України «Про страхування» втрачає чинність через п'ять років з дня вступу України до Світової організації торгівлі.

3. Уповноваженому органу у п'ятимісячний термін з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

16 листопада 2006 року






ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ