Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про страхування»
ЗАКОН УКРАИНЫ № 357–V Про внесення змін до Закону України «Про страхування» Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50; 2005 р., № 37, ст. 447) такі зміни: 1. У статті 2: 1) останнє речення частини першої виключити; 2) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: «Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім страхової діяльності виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів». У зв'язку з цим частини другу – тринадцяту вважати відповідно частинами третьою – чотирнадцятою; 3) після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту: «Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні за таких умов: 1) держава, в якій зареєстрований страховик-перезидент, належить до держав – членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF); 2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидеит, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією; 3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд; 4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування; 5) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії; 6) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований; 7) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом». У зв'язку з цим частини дванадцяту – чотирнадцяту вважати відповідно частинами тринадцятою – п'ятнадцятою. 2. Статтю 3 доповнити частиною п'ятою такого змісту: «Страхувальники можуть укладати із страховиками-нерезидентами договори страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів. Страхова сума за такими договорами страхування не може перевищувати 75 відсотків вартості кожного об'єкта страхування». 3. У статті 15: 1) частину восьму викласти в такій редакції: «Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім: договорів страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів; договорів перестрахування з додержанням вимог цього Закону»; 2) після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту: «Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами може здійснюватися відповідно до порядку та вимог, установлених Уповноваженим органом з урахуванням вимог частини дванадцятої статті 2 цього Закону». У зв'язку з цим частину дев'яту вважати частиною десятою. 4. Статтю 16 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту: «Уповноважений орган встановлює вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами». У зв'язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою. II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі. 2. Восьма частина статті 15 Закону України «Про страхування» втрачає чинність через п'ять років з дня вступу України до Світової організації торгівлі. 3. Уповноваженому органу у п'ятимісячний термін з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 16 листопада 2006 року |
- Сейчас важно, чтобы все платежеспособные страховщики Украины объединились
- Чего ждать страховщикам от новой редакции Закона Украины «О страховании»?
- Актуарий и ответственный актуарий. В чем законная разница?
- Азербайджан продолжит укрепление законодательной базы для развития страхового рынка
- Правила формирования страховых резервов в Украине необходимо привести в соответствие со стандартами МСФО