Аудит як форма незалежного контролю та функція захисту інтересів власників, відіграє все помітнішу роль у сфері національної економіки, набуває дедалі вагомішого статусу в суспільно-політичному житті країни.
Сьогодні в Україні в основному вже сформувалась національна система аудиту аналогічна країнам з ринковою економікою, яка покликана сприяти розвиткові економічних відносин та демократизації суспільної сфери.
Функціонування системи охоплює практичне здійснення аудиту за кількома напрямками. Найважливішими з них є зовнішній незалежний (обов’язковий та ініціативний) та внутрішній аудит. Значна частка аудиторської діяльності відбувається з ініціативи господарюючих суб’єктів, які мають потребу в послугах аудиторів. У зв’язку з цим здійснюються тематичні та вибіркові аудиторські перевірки найактуальніших питань підприємницької діяльності, економіко-правовий аналіз засновницьких документів та бізнес-планів, фінансовий аналіз бухгалтерської звітності, консультації та ін.
На сьогоднішній день аудит в Україні обов’язковий для банків, страхових компаній, довірчих товариств, бірж, інвестиційних фондів і компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, інших небанківських організацій, емітентів цінних паперів, акціонерних товариств відкритого типу. Проведення обов’язкового аудиту включає перевірки, що здійснюються для підтвердження достовірності та повноти звітності та в інших випадках. Метою запровадження обов’язкового аудиту є забезпечення суспільної контрольованості цих процесів.
Крім видів аудиту, виділяють декілька підходів до проведення аудиторської перевірки. Історично склалися такі підходи:
- підтверджуючий аудит;
- процедурний аудит;
- системний аудит;
- аудит «зон ризику».
Поради щодо вибору аудиторської фірми
Станом на 01.04.2005 року всього в Аудиторськой палаті України зареєстровано 1437 аудиторських фірм та 585 аудиторів-приватних підприємців.
Більшість українських страхових компаній користується послугами тієї ж самої аудиторської фірми ще з часів заснування. Але деякі, нещодавно засновані компанії, розглядають листи-пропозиції від аудиторських фірм. При виборі аудиторської фірми, по-перше, слід звернути увагу на термін дії сертифіката, виданого аудитору-керівнику аудиторської фірми Аудиторською палатою України. У разі закінчення терміну дії сертифіката може виникнути ситуація, коли аудитор-керівник не зміг підтвердити та продовжити дію свого сертифікату. У такому випадку Аудиторська палата України може виключити таку аудиторську фірму з реєстру, тобто займатися аудиторською діяльністю така фірма не зможе до моменту продовження сертифікату. Такі випадки у дійсності трапляються дуже рідко, тому що більшість сертифікованих аудиторів-практиків відповідають високому рівню професіональної підготовки. Але для впевненості виключення таких ситуацій в першу чергу слід уточнювати терміни дії сертифікату аудитора-керівника аудиторської фірми з якою плануєте працювати у майбутньому.
Також слід звернути увагу на професійну компетентність, тобто досвід чи експертні знання, якими насправді володіє аудитор. Так як діяльність страхової компанії відрізняється від інших підприємств особливостями ведення бухгалтерського обліку та оподаткування, то аудитор повинен бути обізнаним у цій галузі, тобто має розуміти бізнес клієнта.
Незалежний погляд на відносини: аудитор - страхова компанія
Головною метою аудиту є надання користувачам фінансових звітів впевненості в тому, що ці звіти дають достатньо точну уяву про стан підприємства на певну дату.
Аудитори до деякої міри несуть відповідальність перед третіми особами, які використовують інформацію фінансових звітів. Проте для досягнення цієї мети аудитору слід вийти за суто бухгалтерську функцію всередині підприємства і з’ясувати, як у кінцевих звітах підприємства відображаються всі сторони його діяльності.
Однією з найважливіших передумов такого підходу, є те, що аудитор не обмежує свої дослідження бухгалтерською інформацією, а намагається зрозуміти, як функціонує підприємство в цілому. Аудитор зазвичай обговорює діяльність підприємства з працівниками, відповідальними за кожну операційну дільницю, щоб досягти внутрішнього розуміння бізнесу клієнта. Ці знання є головними в аудиті. Аудитор може сформувати обгрунтовану думку, якщо він розуміється в бізнесі, з яким має справу, оскільки так він може вирішити, чи відповідають звіти реальному стану справ. Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 200 визначає, що метою аудиту є висловлення аудитором думки про те, чи складені фінансові звіти достовірно, у всіх суттєвих аспектах, у відповідності із Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО).
Слід знати, що згідно МСА аудитор при проведені аудиту не має намір звинуватити керівництво у допущені помилок або шахрайстві. Він має висловити думку о справедливості та достовірності фінансової звітності, але в ході перевірки він вказує не недоліки, усунення яких надалі надасть керівництву впевненості щодо податкової перевірки фінансової звітності.
Аудитори не зобов’язані вишукувати помилки та шахрайство. Функціональними завданнями аудитора є: коригування; оперативний контроль; крім того вирішуються стратегічні завдання.
Тобто слід пам’ятати, що відповідальність за правильність та достовірність фінансових звітів несе керівництво компанії. Але, згідно ст. 25 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудитор несе майнову та іншу відповідальність визначену в договорі, відповідно до чинного законодавства за неналежне виконання своїх професійних зобов’язань. На світовому ринку аудиту діє практика страхування професійної відповідальності та інших ризиків аудитора. Наприклад, у Росії – це обов’язковий вид страхування, але на жаль в Україні немає на практиці страхування відповідальності аудитора.
Особливості аудиторської перевірки страхової компанії
У ході аудита в страховиків перевіряються як загальні питання, властиві діяльності юридичних осіб багатьох галузей господарства, так і специфічні операції, характерні тільки для страхових організацій. До загальних питань відносяться перевірка операцій з основними фондами, товарно-матеріальними цінностями й нематеріальними активами, дотримання трудового законодавства й розрахунків по оплаті праці, розрахунково-платіжних і касових операцій, розрахунків з дебіторами й кредиторами та ряду інших. Контроль за цими операціями й розрахунками в страховиків істотно не відрізняється від аналогічних перевірок в інших сферах діяльності, тому що в обох випадках суб'єкти господарювання керуються у своїй роботі тими самими нормативними документами.
Специфічні риси аудита страховиків визначені характерними рисами страхових операцій, і як наслідок, наявністю спеціального страхового законодавства, відмінностей у веденні бухгалтерського обліку, складанні звітності, визначенні фінансових результатів й оподатковуванні.
З огляду на особливі вимоги до страховика (необхідність одержання ліцензії, заборона на виробничу, торгово-посередницьку та банківську діяльність), у першу чергу необхідно перевіряти наявність і відповідність законодавству документів, що підтверджують його право на здійснення страхової діяльності: уставу, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензію на здійснення страхової діяльності. Крім того, перевіркою повинні бути встановлені відповідність здійснюваної діяльності вимогам законодавства, відповідність проведених і дозволених ліцензією видів страхування.
Особливості організації бухгалтерського обліку й звітності страховика повинні враховуватися при перевірці правильності застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності страхових організацій.
Велику увагу в ході аудита варто приділити контролю за правильністю складання, юридичного оформлення й обліку договорів страхування, а також за правильністю здійснення й обліку операцій по страхуванню, співстрахованню та перестрахуванню.
Основною статтею витрат страховика є страхові виплати. Тому перевірці обгрунтованості й своєчасності здійснення страхових виплат, а також обгрунтованості відмов страхувальникам у страхових виплатах (якщо таке мало місце) приділяється багато уваги та часу.
Специфіка страхування обумовлює необхідність утворення страховими організаціями спеціальних резервів. У ході перевірки варто встановити обгрунтованість і відповідність сформованих страхових резервів прийнятим зобов'язанням, дотримання умов розміщення (інвестування) страхових резервів, передбачених органом страхового нагляду.
Істотні особливості в страховиків має склад витрат, що включають у собівартість страхових послуг, що визначає й свої відмінності у формуванні фінансових результатів. Тому в ході аудиторської перевірки повинні бути встановлені обгрунтованість включення тих чи інших витрат у собівартість страхових послуг і правильність формування фінансових результатів.
Страховим законодавством установлені тверді вимоги по забезпеченню фінансової стабільності й платоспроможності страховика. У зв'язку із цим, особливої уваги від аудитора вимагає перевірка дотримання страховою організацією нормативного співвідношення активів і зобов'язань, вимог про максимальну відповідальність по окремому ризику.
Відповідно до діючого законодавства страхові й перестрахувальні компанії можуть здійснювати деякі операції в іноземній валюті. Тому в ході аудита повинні бути встановлені законність здійснення й правильність обліку операцій з іноземною валютою.
Система внутрішнього контролю
Для уникнення можливостей суттєвих помилок або шахрайства керівництво може впровадити систему внутрішнього аудиту. Згідно визначення терміну «внутрішній аудит» - незалежна діяльність по оцінці всередині організації для перевірки господарських операцій в інтересах управління, це вид контролю, який встановлюється керівництвом.
Ефективність діяльності внутрішнього аудитора забезпечується лише при його незалежності від керівників підрозділів, роботу яких він перевіряє. Внутрішній аудитор повинен підлягати лише вищому керівництву підприємства. Система внутрішнього контролю організовується керівництвом підприємства для того, щоб:
- здійснювати діяльність підприємства впорядковано та ефективно;
- забезпечити дотримання політики керівництва;
- забезпечити збереження майна;
- досягти якісного документування операцій.
