Проект Розпорядження КМУ "Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року"


Тема Законы. Стандарты. Solvency II

Фориншурер

ПРОЕКТ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від ” ” _________ 2005 р. №____

Київ

Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року

Схвалити Концепцію розвитку страхового ринку України до 2010 року, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю.В. Тимошенко


__________________________________________

ПРОЕКТ

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від №


КОНЦЕПЦІЯ
розвитку страхового ринку України до 2010 року

1. Загальні положення

Формування потужного приватного сектора в результаті проведення економічних реформ і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного страхового ринку як складової частини недержавної системи фінансових гарантій, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання і забезпечує відшкодування збитків у випадках стихійних лих, аварій, катастроф та інших непередбачених подій, здатних негативно вплинути на добробут населення, діяльність суб’єктів господарювання і держави.

В сучасній економіці через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси.

Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне господарство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Міжнародна кооперація в страхуванні важлива для функціонування таких секторів економіки як міжнародна торгівля, перевезення, авіація, космонавтика, туризм.

Сучасний страховий ринок формується в умовах економічної стабільності та поступового поліпшення базових макроекономічних показників, зокрема, зростання валового внутрішнього продукту, низьких темпів інфляції, стабільності національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток. Крім позитивних макроекономічних показників, існують також інші передумови розвитку національного страхового ринку, а саме:

поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;

підвищення заінтересованості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;

збільшення кількості прибуткових підприємств;

законодавче запровадження обов’язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

розвиток ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;

запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

Однак, в Україні існують також негативні чинники, які стримують розвиток ринку страхових послуг:

недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

низький рівень проникнення страхового ринку (страхові платежі за вирахуванням страхових платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, по відношенню до ВВП) та вузька клієнтська база страховиків, а також зосередження страхового ринку переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;

нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;

надмірна кількість страхових компаній та недостатній рівень капіталізації страховиків, а також слабкий розвиток національного перестрахового ринку;

використання страхового ринку суб’єктами господарювання для оптимізації оподаткування та виведення капіталу за кордон;

недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку;

низький рівень страхової культури населення.

Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року (далі - Концепція) встановлює стратегічні підходи, які мають бути покладені в основу державної політики у сфері страхування, створення законодавчих та економічних умов для стимулювання розвитку страхового ринку.

Концепція визначає основну мету, завдання і напрями розвитку страхового ринку на період до 2010 року відповідно до головних стратегічних цілей розвитку країни, які визначені у Посланні Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки”, Стратегії економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 28 квітня 2004 року № 493/2004 та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, схваленої Постановою Верховної Ради України 4 лютого 2004 року № 2426-IV.

2. Сучасний стан страхового ринку, аналіз розвитку

Впровадження законодавчої бази щодо страхування та становлення національного страхового ринку після набуття Україною незалежності проходило в складних макроекономічних умовах на фоні знецінення заощаджень населення за договорами страхування в установах колишнього Держстраху, зменшення довіри населення до фінансових установ внаслідок їх банкрутства.

За роки ринкових перетворень змінились економічні функції держави в сфері страхування та відбулася трансформація державної страхової монополії у страховий ринок. Учасниками страхового ринку є: страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі; страховики, перестраховики; товариства взаємного страхування; страхові та перестрахові брокери; страхові агенти; актуарії, аварійні комісари, а також професійні об’єднання страховиків, страхових посередників та інших учасників страхового ринку. Станом на 1 жовтня 2004 року в Україні зареєстровано 378 страховиків, в тому числі 41 страховиків, які здійснюють страхування життя.

За обсягами наданих послуг страховий ринок значно перевищує інші сектори ринків небанківських фінансових послуг. Але при цьому, ринок страхування все ще поступається банківському сектору (станом на 01 жовтня 2004 року активи банків 7,5 разу перевищували активи страховиків).

Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про закріплення тенденції до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу, обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування та розвитку страхового ринку. Поліпшується структура і якість активів страховиків, зменшується їх кредиторська заборгованість та підвищується фінансова надійність. Законодавче встановлення вимог до мінімальних розмірів статутних капіталів страховиків сприяло концентрації страхового ринку та зростанню загального розміру сплачених статутних фондів страховиків. Проте проблеми підвищення рівня капіталізації страховиків, ліквідності їх активів та концентрації страхового ринку залишаються актуальними.

До позитивних результатів розвитку страхового ринку також належать: реальне зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування, структурні зміни на користь добровільного страхування і його довгострокових видів; зростання показників фінансової надійності страховиків, формування фінансових груп за участю страховиків. Зростає загальна сума страхових платежів, отриманих страховиками України. Збільшується кількість договорів страхування (перестрахування), укладених за сприяння страхових брокерів.

Позитивною тенденцією є зростання величини сформованих страхових резервів. Інвестування страховиками власних коштів, у тому числі коштів страхових резервів, відбувається головним чином через розміщення їх у цінні папери, грошові кошти на рахунках у банках, у банківські метали, у інвестиції в економіку України за визначеними законодавством напрямами.

Законодавче надання страховикам, створеним за участю іноземних інвесторів, національного режиму діяльності забезпечило відкритість українського страхового ринку, зростання іноземних інвестицій до страхового ринку та створення в цьому секторі фінансового ринку конкурентного середовища. Станом на 01 жовтня 2004 року понад 50 страховиків створені із залученням іноземного капіталу.

Створення центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг сприяло посиленню державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю та формуванню адекватних основ законодавчого регулювання розвитку страхового ринку. Однак існує певна недосконалість правового та організаційного забезпечення цього центрального органу виконавчої влади. Недостатнє технічне та ресурсне забезпечення, зокрема, забезпечення кваліфікованими кадрами центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, обмежені можливості використання інформаційних технологій на страховому ринку ускладнюють проведення оперативного аналізу діяльності страховиків, оперативну оцінку рівня їх ризику.

Незважаючи на позитивні зрушення, у розвитку страхового ринку зберігаються негативні тенденції.

За 9 місяців 2004 року показник проникнення страхування в Україні становить всього 3,5 відсотків, тоді як у провідних країнах цей показник становить 8-12 відсотків. В середньому на душу населення в Україні припадає всього 30 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, 1250 євро в Німеччині та 120 євро в Польщі).

Довгострокове страхування життя становило за 9 місяців 2004 року всього 0,88 відсотків від загального обсягу страхових платежів. Не врегульована діяльність страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування.

Кількість обов’язкових видів страхування значно перевищує існуючу практику розвинених країн.

Щороку рівень страхових виплат (відношення суми страхових виплат до суми страхових платежів) неухильно зменшується: з 19,1 відсотків у 2000 році до 6,65 відсотків за 9 місяців 2004 року. Це підтверджує негативні тенденції на національному страховому ринку, оскільки у світовій практиці ситуація на страховому ринку вважається незадовільною, якщо рівень виплат нижчий ніж 70 відсотків.

Значна частина сплачених страхових платежів припадає на перестрахування фінансових ризиків, схеми оптимізації оподаткування та короткострокові поліси, придбані для зменшення бази оподаткування (за даними Світового банку та МВФ, викладеними в Програмі оцінки фінансового сектора України, від 25 до 50 відсотків зібраних страхових платежів відноситься до страхування з метою вивести доходи з-під оподаткування).

Низький рівень капіталізації страховиків не дозволяє забезпечувати відповідальність по великих застрахованих ризиках, що призводить до перестрахування частини відповідальності по застрахованому ризику за кордоном та до необґрунтованого витоку грошових коштів з України. За 9 місяців 2004 року частка страхових премій, сплачених за договорами перестраховикам-нерезидентам, становила 13,0% від загальної суми зібраних премій.

Недосконалим залишається нормативно-правове регулювання діяльності страхових посередників, актуаріїв та аварійних комісарів.

Проблемою залишається доступ на національний страховий ринок філій іноземних страховиків-нерезидентів. Такий допуск має відбуватись поступово та з урахуванням його подальшого впливу на стан національного страхового ринку, оскільки це може призвести до неефективного перерозподілу акумульованих страховиками ресурсів на міжнародні фінансові ринки, придушенню національних страховиків та страхових посередників.

Наведене вище свідчить, що ринок страхових послуг набув певного рівня розвитку, але не став реальним чинником стабільності і за своїми інституційними та функціональними характеристиками не відповідає завданням випереджального розвитку української економіки та тенденціям світових страхових ринків, що зумовлює його суттєве відставання у глобальному процесі формування світової фінансової системи.

3. Мета, принципи та основні напрями розвитку страхового ринку

Основною метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, зменшення витрат держави на попередження і ліквідацію наслідків стихійних лих, катастроф, техногенних аварій, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

Подальший розвиток страхового ринку має сприяти:

захисту інтересів населення, суб’єктів господарювання і держави від можливих соціальних, техногенних, фінансових та інших ризиків;

зміцненню довіри страхувальників, у першу чергу населення, до страховиків та страхових посередників;

розвитку підприємницької діяльності та стабілізації економіки;

залученню довгострокових фінансових ресурсів, що формуються у сфері страхування, для інвестицій в економіку України;

запобіганню використання страхової галузі у зменшенні об’єкту оподаткування податку на прибуток суб’єктів господарювання;

захисту доброї репутації фінансового сектора України;

розвитку ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку);

стимулюванню розвитку економіки в цілому і, зокрема, транспорту, туризму, міжнародних перевезень, будівельної та агропромислової галузей економіки;

інтеграції страхового ринку України в міжнародні та регіональні ринки фінансових послуг.

Принципи, на яких має базуватися подальший розвиток страхового ринку, повинні враховувати інтереси споживачів страхових послуг, його професійних учасників і держави.

Основними принципами розвитку страхового ринку України є:

вільний рух капіталів та страхових послуг на території України;

захист прав споживачів страхових послуг, включаючи формування системи гарантування забезпечення виплат за договорами довгострокового страхування життя та за договорами страхування, передбачених Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”;

вільний вибір страховика споживачем страхових послуг;

прозорість діяльності учасників страхового ринку;

уніфікація процедур страхування;

використання міжнародного досвіду;

державне регулювання та нагляд у сфері страхування, а також формування системи попереджувального (пруденційного) нагляду, включаючи впровадження системи оцінки діяльності страховиків на основі застосування міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності;

невтручання з боку органів державної влади в поточну діяльність учасників страхового ринку;

узгодження напрямів розвитку страхового ринку з напрямами розвитку фінансового сектора економіки;

рівності перед законом усіх учасників страхового ринку;

функціонування страхового ринку на засадах вільної конкуренції.

Основними напрямками розвитку страхового ринку є:

удосконалення правових засад захисту прав споживачів страхових послуг;

забезпечення ефективного державного регулювання і нагляду в сфері страхування з урахуванням міжнародно визнаних принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю;

забезпечення розвитку національного страхового ринку відповідно до позитивного міжнародного досвіду;

сприяння розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та врегулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

підвищення рівня капіталізації страховиків, їх фінансової надійності та платоспроможності, зміцнення національного перестрахового ринку;

забезпечення розвитку страхового посередництва, діяльності актуаріїв та аварійних комісарів;

підвищення рівня страхової культури населення;

забезпечення захисту національних інтересів на страховому ринку;

удосконалення податкового законодавства щодо страхування;

формування системи кадрового та наукового забезпечення страхового ринку.

4. Державна політика щодо розвитку страхового ринку

Політика держави щодо розвитку страхового ринку базується на зміцненні ринкових засад діяльності його учасників та використанні переважно непрямих методів впливу на процеси, що відбуваються в сфері страхування, шляхом удосконалення нормативно-правової бази і запровадження міжнародних принципів та стандартів державного регулювання та нагляду.

Стратегічні завдання щодо підвищення конкурентоспроможності національних страхових компаній та страхових посередників мають бути спрямовані на створення стабільного страхового ринку, здатного конкурувати в умовах глобалізації та забезпечувати Україні гідне місце у світовому та європейському поділі праці. При цьому важливим є створення умов для розширення спектру страхових послуг, сприяння концентрації страхового ринку.

Удосконалення системи правового забезпечення розвитку страхового ринку та державного регулювання і нагляду за діяльністю учасників страхового ринку має створити конкурентне середовище на страховому ринку та рівні умови діяльності страховиків, що сприятиме підвищенню якості страхових послуг та зниженню їх вартості.

Одними з пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку є подальший розвиток особистого страхування, довгострокового страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження обов'язкового медичного страхування. Це сприятиме підвищенню ролі приватного сектора в соціальних програмах та зменшенню відповідних видатків державного бюджету. Держава сприятиме розвитку соціально значущих видів страхування шляхом запровадження відповідної стимулюючої податкової політики, а також зменшенню кількості обов'язкових видів страхування і посиленню державного нагляду за їх впровадженням і здійсненням.

Необхідним є нормативно-правове врегулювання проблем, пов’язаних із запровадженням обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Удосконалення правового, організаційного та ресурсного забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг спрямоване на посилення державного регулювання і нагляду за страховою діяльності.

Держава удосконалюватиме нормативно-правову базу регулювання і нагляду за учасниками страхового ринку з метою захисту інтересів споживачів страхових послуг за такими напрямами:

удосконалення системи ліцензування страхової діяльності, а також запровадження ліцензування перестрахової діяльності;

попередження неплатоспроможності (банкрутства) страховиків;

здійснення послідовного переходу центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг від встановлення формальних обмежень і регламентації до пруденційного нагляду;

впровадження нових інформаційних технологій з управління страховою діяльністю та звітності учасників страхового ринку в електронній формі;

запровадження консолідованого нагляду за діяльністю страховиків, що входять до фінансових груп;

удосконалення нормативно-правової бази з регулювання та нагляду за формуванням і розміщенням страхових резервів;

формування сприятливих умов для розвитку страхового посередництва;

розвиток систем внутрішнього контролю страховиків та сприяння становленню прозорої системи корпоративного управління.

Формування стабільного страхового ринку потребує забезпечення об’єктивного інформування всіх його учасників про основні умови, вимоги та ризики у процесі їх діяльності. Для підвищення рівня страхової культури населення необхідно забезпечити прозорість діяльності учасників страхового ринку та запровадити програми інформування населення через засоби масової інформації про стан та перспективи страхового ринку, переваги отримання страхових послуг.

Для подальшого розвитку страхового ринку та запобіганню необґрунтованому відтоку значних сум страхових платежів за межі України важливим є зміцнення національного перестрахувального ринку і удосконалення нагляду за перестраховою діяльністю.

Інтеграція страхового ринку України в міжнародні ринки фінансових послуг потребує підвищення конкурентоспроможності національних страховиків, поступового переведення національного страхового ринку на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та приведення стандартів аудиту в частині страхування у відповідність до вимог міжнародної практики. З метою захисту національного страхового ринку держава здійснюватиме заходи поетапного та зваженого допуску на ринок філій іноземних страховиків відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Україною, створюючи умови для забезпечення взаємообміну інформацією між центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших країн про діяльність страховиків, їхніх філій, страхових посередників та страхових груп (страхових холдингів).

Стимулювання розвитку страхового ринку потребуватиме удосконалення системи оподаткування страхування (перестрахування).

Стратегічний напрямок розвитку страхового ринку вимагає забезпечення фінансового сектора достатньою кількістю кваліфікованих працівників, які займатимуться страхуванням, що передбачає, зокрема, формування адекватної системи фахової підготовки і сертифікації фахівців зі страхування та системи підвищення їх кваліфікації, а також забезпечення державної підтримки науково-дослідних робіт у сфері страхування та підготовки фахівців для страхового ринку. Потребує подальшого розвитку актуарна діяльність та створення в Україні системи підготовки та сертифікації актуаріїв.

5. Основні заходи по реалізації Концепції розвитку страхового ринку на період до 2010 року

З метою реалізації Концепції необхідно:

1) для підвищення захисту інтересів споживачів страхових послуг:

удосконалити порядок ліцензування діяльності страховиків, підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу та фінансового стану засновників (учасників) страховиків і осіб, що мають істотну частку капіталу, а також до оцінки їхньої ділової репутації з метою запобігання використання страхового ринку для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

запровадити безперервний моніторинг діяльності страховиків та посилити контроль за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів і статутного капіталу;

розробити методичні рекомендації зі складання планів заходів фінансового оздоровлення страховиків, із застосуванням оцінки ринкової вартості їх активів;

удосконалити нормативно-правову базу щодо запровадження тимчасових адміністрацій з управління страховиками;

запровадити систему пруденційного нагляду, який передбачав би максимальний облік у діяльності страховиків таких параметрів, як: рівень ризиків, адекватність оцінки страховиком реального рівня ризику, якість внутрішньої системи управління і контролю за ризиками, відповідний бухгалтерський облік і фінансову звітність, виявлення недоліків у діяльності страховиків на ранніх стадіях їх виникнення;

врегулювати процедури ведення страховиками обліку (реєстру) активів, які заявлені в структурі страхових резервів;

внести зміни до законодавчих актів із метою закріплення першочерговості задоволення вимог страхувальників у загальній черзі інших кредиторів та виключення з ліквідаційної маси страхової компанії страхових резервів по всіх видах страхування;

запровадити сертифікацію програмних продуктів для здійснення страхової діяльності;

ввести електронну звітність учасників страхового ринку, використання якої надасть можливість центральному органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг оперативно отримувати достовірну інформацію та приймати відповідні рішення;

забезпечити консолідований нагляд за страховиком страхової групи (страхового холдингу) та відпрацювати порядок консолідованої оцінки всіх ризиків, прийнятих ним;

створити фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя;

сприяти утворенню фондів страхових гарантій;

удосконалити нормативно-правову базу щодо правил формування та розміщення страхових резервів, порядку купівлі валюти, доступу страховиків до ринків цінних паперів іноземних емітентів;

сприяти прийняттю законів щодо запровадження в обіг іпотечних цінних паперів;

розробити нормативно-правові акти, спрямовані на розвиток страхового посередництва, здатного забезпечити альтернативне вирішення спорів на ринку страхових послуг;

підвищити вимоги до фінансової надійності страховиків та страхових брокерів;

розробити та впровадити вимоги щодо функціонування системи внутрішнього контролю страховиків (внутрішнього аудиту);

впровадити міжнародні норми корпоративного управління для страховиків;

забезпечити удосконалення аналізу статистичної інформації з страхування та звітності страховиків і страхових посередників;

2) для забезпечення стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку:

забезпечити формування ефективного державного регулювання та нагляду у сфері страхування з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю;

забезпечити подальшу адаптацію законодавства України у сфері страхування до законодавства Європейського Союзу;

внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про страхування”, „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” щодо їх узгодження між собою, удосконалення договірних відносин у сфері страхування, класифікації ризиків та видів страхування, посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;

узгодити між собою Закони України „Про страхування” та „Про недержавне пенсійне забезпечення”;

удосконалити правове, організаційне та ресурсне забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;

сприяти захисту економічної конкуренції на страховому ринку для удосконалення умов його функціонування на конкурентних засадах;

забезпечити внесення змін до законодавства щодо розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення;

розробити концептуальні підходи та сприяти прийняттю відповідних законів щодо участі страховиків у обов'язковому медичному страхуванні;

запровадити стимулюючу податкову політику для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом віднесення внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;

врегулювати проблеми запровадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановити додаткові вимоги щодо ліцензування, власного капіталу та формування резервів за цим видом страхування;

зменшити кількість обов’язкових видів страхування та забезпечити державний контроль за впровадженням нових видів обов’язкового страхування та його проведенням;

удосконалити правові засади діяльності товариств взаємного страхування;

забезпечити розробку дієвого законодавства, яке сприятиме протидії використанню страхового ринку для проведення протиправних операцій і сумнівних правочинів, включаючи відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом;

удосконалити законодавство в частині порядку здійснення страховиками розслідувань обставин настання сумнівних страхових випадків;

удосконалити нормативно-правове забезпечення діяльності актуаріїв, створити в Україні систему підготовки та сертифікації актуаріїв з поступовою передачею цих функцій саморегулівній організації;

удосконалити нормативно-правове забезпечення діяльності страхових агентів та аварійних комісарів та запровадити реєстрацію страхових агентів;

забезпечити внесення змін до законодавства щодо поступового переведення страхування (в першу чергу страхування, іншого ніж страхування життя) з режиму оподаткування валових доходів від страхової діяльності на режим оподаткування прибутку;

3) для підвищення капіталізації страховиків та конкурентоспроможності національного страхового ринку:

сприяти концентрації страхового ринку шляхом внесення змін до законодавства в частині формування статутного капіталу, гарантійного фонду та вільних резервів;

розробити та реалізувати план заходів щодо поетапного допуску філій страховиків-нерезидентів до страхового ринку України відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Україною;

запровадити взаємний обмін інформацією між центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших країн щодо діяльності страховиків, їх філій, страхових посередників та страхових груп (страхових холдингів);

сприяти укладанню двосторонніх та багатосторонніх договорів між центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та органами страхового нагляду інших країн щодо взаємодії у сфері регулювання страхової (перестрахової) діяльності;

забезпечити переведення національного страхового ринку на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

привести стандарти аудиту в частині страхування у відповідність із вимогами міжнародної практики;

4) для запобігання використання страхової системи у виведенні капіталів за кордон та посилення державного регулювання та нагляду за перестраховою діяльністю:

запровадити ефективний нагляд за перестраховою діяльністю та ліцензування перестраховиків;

удосконалити оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів;

5) для підвищення прозорості діяльності учасників страхового ринку:

заснувати друкований засіб масової інформації Держфінпослуг, що матиме на меті висвітлення діяльності на ринках фінансових послуг України, зокрема на страховому ринку;

впровадити вимоги щодо оприлюднення інформації стосовно діяльності страховиків та страхових посередників у електронних і друкованих засобах інформації,

встановити порядок оприлюднення інформації (крім інформації з обмеженим доступом) про результати діяльності страховиків та страхових посередників, а також інформації про їх фінансовий стан;

6) для формування адекватної системи фахової підготовки і сертифікації фахівців зі страхування та забезпечення державної підтримки науково-дослідних робіт у цій сфері:

розробити і адаптувати програми з підготовки фахівців зі страхування в навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації до потреб страхового ринку та встановити відповідні вимоги до викладачів з питань страхування;

удосконалити систему фахової підготовки у сфері страхування навчальними закладами ІІІ та IV рівня акредитації, прийняти відповідні програми та стандарти навчання, а також розширити перелік спеціалізацій у цій сфері;

забезпечити навчання та сертифікацію викладачів у сфері страхування;

встановити кваліфікаційні вимоги до керівників і працівників страховиків та страхових посередників;

розробити державну програму проведення науково-дослідних робіт у сфері страхування та підготовки фахівців для страхового ринку;

створити центр розвитку страхування, який здійснюватиме наукові дослідження у сфері страхування та сприятиме подальшому розвитку системи навчання, кадрового і наукового забезпечення страхового ринку, а також запровадженню системи моніторингу та оцінки страхових ризиків.

7) для підвищення рівня страхової культури населення:

розробити державну програму інформування населення через засоби масової інформації про діяльність ринків фінансових послуг, їх стан та перспективи розвитку, переваги отримання фінансових і, зокрема, страхових послуг;

запровадити в закладах системи освіти програми з основ ринків фінансових послуг.

План виконання заходів, спрямованих на реалізацією цієї Концепції, розробляється та затверджується Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за участю Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України та об’єднань страховиків.

Голова Держфінпослуг
В.І. Суслов






ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ