Перспективи розвитку банківського страхування
Світовий досвід свідчить про наявність передумов для розвитку інтеграції банків і страхових компаній.
Концепція банківського страхування - bancassurance полягає в інтеграції банків і страхових компаній з метою отримання синергічного ефекту від координації продажів, поєднання страхових і банківських продуктів, спільного використання каналів їх розповсюдження і виходу на одну і ту ж клієнтську базу.
Найбільш багатий прикладами успішних проектів bancassurance досвід Франції, Великобританії, Іспанії, Португалії, Італії і Бельгії, а також Швейцарії.
Банківське страхування в різних формах одержало розвиток також в США, країнах Латинської Америки і Азії, зокрема в Японії і Південній Кореї.
Взаємодія банківського і страхового бізнесу обумовлена наявністю спільного інтересу в bancassurance.
Банки зацікавлені в забезпеченні максимального завантаження мережі відділень банку, диверсифікації своїх традиційних бізнес-напрямків за рахунок надання клієнтам широкого спектру фінансових, у тому числі і страхових послуг, а також в отриманні додаткової комісійної винагороди за реалізацію цих послуг.
Співпраця з банками дає можливість страховій компанії скористатися синергічними можливостями використання загальної бази клієнтів, використання бренду або репутації банку як лідера проекту bancassurance.
У страхової компанії істотно знижуються витрати на просування страхових послуг. Активне використання банківських каналів продажів істотно підвищує ефективність роботи мережі страховика в порівнянні з іншими каналами продажів страхових послуг.
До найбільш поширених форм співпраці і конвергенції страхових компаній і банків відносяться:
1. Початкова форма співпраці, яка обмежується наданням страховою компанією послуг клієнтам банку і самому банку на договірних основах. Ця форма не є по суті bancassurance, оскільки відсутня конвергенція каналів продажів і спільних продуктів.
2. Форма агентських відносин, яка припускає розповсюдження страхових послуг з угоди з банком через його агентську мережу.
3. Форма кооперації, при якій партнери утворюють договірний альянс, створюючи на договірній основі режим найбільшого сприяння у всіх галузях співпраці. Це вищий ступінь співпраці, що вимагає координації спільного бізнесу на довготривалій постійній основі.
4. Форма контролю припускає застосування механізму контролю аж до злиття і поглинання, за допомогою якого банк або страховик має намір досягти своїх стратегічних цілей.
Поглинання шляхом придбання пакету акцій достатнього для участі в управлінні страховою компанією або банком дозволяє ефективно використати канали продажів, розширити і диверсифікувати продуктовий ряд і клієнтську базу, що є найбільш поширеною і ефективною стратегією реалізації банківського страхування, що реалізовується світовими лідерами ринків фінансових послуг.
5. Форма фінансового супермаркету є вищою фазою інтеграції банку і страхової компанії. При цьому структури банку і страхової компанії повинні бути тісно інтегровані між собою не тільки на рівні фронт-офісних структурних підрозділів, що забезпечують спільне використання каналів продажів фінансових послуг, але і на рівні загального бек-офісу.
При істотних відмінностях в принципах побудови банківського і страхового бізнесу, а також відсутності керівних кадрів, побудова подібних компаній є для України справою майбутнього.
У правовому полі як України, так і Росії реальною формою найвищої стадії розвитку bancassurance є створення або спільне володіння крупним системним банком і крупною універсальною страховою компанією, які входять до однієї фінансово-промислової групи, спеціалізованої компанії банківського страхування, яка здійснює конвергенцію каналів продажів і банківсько-страхових продуктів.
Найбільші шанси успішної реалізації моделі bancassurance з'являються в тому випадку, якщо в рамках фінансово-промислової групи вирішується глобальне завдання - створення фінансового супермаркету за участю універсальних і інвестиційних банків, пенсійних та інвестиційних фондів, а також універсальної страхової компанії і спеціалізованої компанії банківського страхування, стратегія і напрями бізнесу яких доповнюють один одного.
Створення і розвиток спеціалізованих компаній банківського страхування виправдане з погляду слабкої конкуренції на цьому новому сегменті страхового ринку.
Надання комплексних страхових послуг індивідуальним і корпоративним клієнтам банків, а також самим банкам є окремим і вельми перспективним сектором страхового ринку.
У світовій практиці під час інтеграції банку і страхової компанії проводиться, всестороння процедура вибору партнера. При цьому повинні бути детально проаналізовані наявність розвиненої корпоративної культури страхової компанії, наявність і рівень підготовки кадрів, здатних ефективно працювати в умовах ведення страхового бізнесу, що динамічно змінюються.
Головною метою інтеграції банківського і страхового бізнесу є отримання додаткової вартості бізнесу, що стає можливим завдяки ефективнішому використанню потенціалів і можливостей як банку, так і страхової компанії в результаті синергії.
Актуальний рівень автоматизації бізнес-процесів банків і страхових компаній в Україні істотно відрізняється від рівня автоматизації у фінансових інститутах країн з розвиненою економікою.
До того ж, у наших умовах, рівень автоматизації бізнес-процесів в банках набагато випереджає рівень автоматизації в страхових компаніях.
Всі банки працюють в режимі «операційного дня», тобто щодня закривають баланс проведених за день банківських операцій. Більшість крупних банків володіють центральними сховищами даних і OLAP-системами, що дозволяють здійснювати управлінський облік і оперативно аналізувати стан бізнесу.
Набагато менше число банків має засоби автоматизації фронт-офісу, що дозволяє ефективно обслуговувати значне число індивідуальних клієнтів банку (рітейл).
Число банків, що володіють інтегрованими банківськими системами, ще менше. Це пояснюється високою вартістю подібних систем.
Очевидно, що успіх проекту bancassurance безпосередньо залежить від рівня автоматизації бізнес-процесів в банку.
В тому випадку, якщо бізнес-процеси у фронт-офісі банку не автоматизовані достатньою мірою, то очевидним є високе завантаження менеджерів банку і, як наслідок – дефіцит часу для участі в бізнес-процесах проекту bancassurance.
Проект bancassurance припускає продаж страхових послуг корпоративним і індивідуальним клієнтам банків разом з наданням їм банківських послуг.
У практичній площині використання каналів продажів банку полягає в оформленні менеджерами банку страхових полісів, а також проведення облікових операцій по отриманню бланків полісів і передачі страховику оформлених полісів.
Корпоративна культура банку встановлює високу планку технологічної готовності страхової компанії, яка має намір успішно брати участь в проекті bancassurance.
Корпоративна культура страховика і рівень технологічності просування страхових послуг повинні бути близькими до банківської технології обслуговування транзакцій з клієнтами.
Подібна вимога до технологічної готовності страховика є відправною точкою для вироблення критеріїв оцінки потенційного партнера банку в проекті bancassurance.
Страховик повинен володіти наступними страховими послугами і технологіями:
1. Прості страхові послуги, з яких легко можна сформувати пакети послуг для різних споживачів і різних наборів банківських послуг.
2. Страховик повинен володіти і передати банку, а банк упровадити автоматизовану технологію оформлення страхових полісів або договорів страхування.
Програмні засоби страховика повинні легко інсталюватися на робочих станціях менеджерів банку і бути повністю інтегрованими з програмним забезпеченням фронт-офісних систем банку.
Така, на перший погляд, дрібниця, як необхідність повторного введення даних про клієнта банку у фронт-офісну систему страховика, здатна стати непереборною перешкодою для успішного проекту bancassurance.
3. Банківський страховик повинен відповідати всім вимогам клієнтоорієнтованої компанії, яка пройшла тернистий шлях реінжиніринга бізнес-процесів.
Банківське страхування є окремим стратегічним напрямом розвитку страхового ринку. Клієнти банків є окремим сегментом ринку, при цьому їх рівень платоспроможності і готовність набувати фінансових послуг істотно вище за середні показники ринку. Таким чином, банки і страхові компанії, що спільно реалізовують проект bancassurance, одержують стратегічну конкурентну перевагу на ринку фінансових послуг.
Популярність Bankers Blanket Bond в Україні
На Заході самим “банківським” видом страхування є поліс комплексного банківського страхування Bankers Blanket Bond – ВВВ. Ми вирішили з’ясувати чому ж цей страховий продукт не став популярним в Україні.
Сьогодні страховики продовжують боротися з низькою культурою страхування. На жаль, страхування не стало нормою навіть для представників найактивнішої частини ділового товариства – фінансових інститутів. Українські банки готові самостійно відшкодовувати збитки, виявлені в результаті махінацій замість того, щоб забезпечити себе страховим захистом.
Недостатній попит на ВВВ-поліси можна пояснити, з одного боку, тим, що необхідними технологіями та досвідом роботи в цьому напрямку володіють далеко не всі вітчизняні компанії, - коментує Голова правління УІСК «Інвестсервіс» Анатолій Соболєв. З іншого боку, для проведення актуарних розрахунків тарифів страхування, франшиз та лімітів відповідальності банки мають заповнити анкету, в якій повинна бути представлена повна банківська інформація щодо можливих ризиків, а більшість банків не бажають відкривати таку інформацію страховику, мотивуючи це банківською таємницею або конфіденційністю інформації, що не підлягає розголошенню. Тобто існує реальна недовіра банків до страховиків.
Іншою причиною того, що технологія bancassurance не набула масового поширення є те, що фінансовий ринок в цілому не готовий до її прийняття та широкого застосування, - коментує Заступник Голови правління СК “Укрсоцстрах” Тетяна Соніна. Ефективна реалізація даної технології можлива тільки за рахунок використання передових інформаційних технологій, ефективної системи менеджменту та менеджерського складу, командної роботи всього колективу страхової компанії.
Ціна на страхування за програмою ВВВ досить висока - тому є об'єктивні і суб'єктивні причини. Суб'єктивним можна вважати те, що такий великий обсяг відповідальності, який забезпечує поліс ВВВ, підлягає передачі у перестрахування. Але знайти партнера із перестрахування (а це має бути західний партнер) для українських банків, враховуючи їх рейтинги на світовому ринку, досить важко.
Ще однією з причин низького попиту програм ВВВ, - вважає Тетяна Соніна, - є необхідність при видачі страхувальнику поліса BBB обов'язкового проведення аналізу ризикозахищенності – сюрвея. Основна мета такої перевірки - оцінити механізми управління ризиками фінансового інституту і дати рекомендації страхувальнику по поліпшенню його систем безпеки, що передбачає розкриття перед ним усіх таємниць своє фінансової діяльності, специфіки роботи та системи безпеки банку. Сюрвей проводиться як в інтересах страхової компанії, так і самого клієнта. Страховій компанії він дозволяє вірогідно оцінити ризик. Клієнту ж сюрвей дає можливість виявити і закрити слабкі місця в системах захисту.
Сюрвейєрська перевірка, що є необхідною передумовою укладання договору страхування коштує не дешево. Незалежний експерт, оцінює стан систем безпеки банку, ряд інших характеристик і виносить свій висновок про ступінь ризику шахрайства, ймовірних для конкретного банку. На підставі доповіді сюрвейера розраховується вартість страхування. Це завжди "індивідуальна робота", поставити її на потік, автоматизувати й у такий спосіб зробити дешевше неможливо. Крім того, банківські сюрвейєри майже завжди іноземці, із солідної відомої дорогої компанії - така вимога перестраховика.
Як правило, необхідність в отриманні полісу ВВВ, - вважає начальник управління по роботі з корпоративними клієнтами АСК “Енергополіс” Ірина Деревянченко, - виникає у банку в тому випадку, коли він вступає у стосунки із західними банками. Українські страхові компанії не мають достатньої ємкості для розміщення таких ризиків на внутрішньому ринку. Хоча при певній взаємодії учасників ринку та бажанні страховиків співпрацювати, значна частина таких ризиків могла б розміщуватися на внутрішньому ринку. На жаль, андрерайтери в Україні не мають достатнього досвіду роботи с таким продуктом. Активного провадження страхування BBB можна очікувати тоді, коли українські банки будуть активно співпрацювати з західними фінансовими структурами в галузі залучення та розміщення коштів.
Анатолій Соболєв:
- На сьогодні наша банківська та й страхова система не готові до введення обов’язкового страхування ВВВ по ряду суб’єктивних та об’єктивних причин. Однією з суб’єктивних причин є те, що для впровадження ВВВ необхідним є наявність економічно обгрунтованих підходів щодо ефективності для банку такого захисту.
Страховик прагне збільшити тариф, щоб сформувати більші страхові резерви, а банкір не хоче переплачувати. І поки не будуть розроблені взаємовигідні схеми покриття банківських ризиків де, можливо, повинні бути компромісно узгоджені ліміти страхування, франшизи та технології супроводження таких ризиків, введення ВВВ-страхування є передчасним.
Особливу увагу слід приділяти вивченню ризиків шахрайства з пластиковими картками та нечесності персоналу банків.
Тетяна Соніна:
- Вартість комплексної програми банківського страхування в Україні коливається від $40 до $200 тис. при ліміті відповідальності в $1 млн. та залежить від обраних лімітів, покриття, франшиз та навіть від репутації та розміру банку.
Сьогодні українські банки не готові платити за якісне реальне страхування, і введення обов’язковості страхування ВВВ призведе до “псевдо страхування”.
Ірина Деревянченко:
- Першопричиною непопулярності полісів ВВВ в Україні є відсутність традицій страхування в банківській справі. Очевидно керівництву банку дешевше утримувати в штаті ефективний відділ служби безпеки, у якого була б можливість попереджувати випадки нелояльності та шахрайства співробітників банку.
Глосарій
Крос-продаж (перехресний продаж) – це страхування, яке продається додатково до основного виду страхування (зазвичай до страхування предмету застави) клієнтам банків. Це може бути страхування від нещасних випадків, страхування на випадок хвороби, особисте страхування позичальника при кредитуванні на придбання житла; страхування від нещасного випадку на транспорті за банківською програмою “Авто в кредит”.
Рітейл-продаж – вільний продаж простих страхових продуктів індивідуальним клієнтам банків. Наприклад, обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, експрес-страхування майна (страхування житла без огляду).
Що дає крос-продаж та рітейл-продаж страхових продуктів банку? У випадках, коли у альянсу банк-страхова компанія банк є власником (або володіє часткою) страхової компанії, то прибуток страхової компанії від крос-продажу та рітейл-продажу страхових продуктів через мережу банку є також прибутком банку як акціонера.
Ризики українських банків, які мають потребу в страховому захисті
Сьогодні для банків актуальним залишається покриття ризиків при споживчому кредитуванні, тобто ризики при видачі кредитів для придбання товарів широкого вжитку, автомобілів, нерухомості. В основному банки зацікавлені у страхуванні предметів застави, яке стало обов’язковим, - вважає Ірина Деревянченко. На сьогодні розвиток фінансового страхування стримується тим, що відповідно до нормативів встановлених НБУ резервування застрахованого зобов’язання прирівнюється до незабезпеченого, що зрозуміло, не стимулює банківські установи до активного використання інструменту страхування, як елементу гарантування.
Значна кількість українських банків має свої кептивні страхові компанії, які створені для страхування всіх ризиків банку, пов’язаних з його діяльністю та страхування ризиків клієнтів банку, - коментує Тетяна Соніна. Але на даний час існує тенденція до ринкового відбору банком страхової компанії, виходячи з фінансовій надійності, позиції в рейтингу страховика, ділової репутації, якості страхових послуг та технологій їх надання.
На думку Анатолія Соболєва, сьогодні банки повинні приділяти більше уваги захисту депозитних вкладів, наприклад страхуванню вкладників від нещасних випадків.
Серед пріоритетних продуктів, що пропонуються вітчизняними страховиками для реалізації в банку було названо:
- страхування заставного майна, в тому числі автотранспорту;
- страхування сільськогосподарських ризиків при кредитуванні АПК (страхування врожаю, сільськогосподарських тварин);
- страхування фінансових ризиків власників нерухомого майна (титульне страхування);
- страхування медичних витрат тримачів пластикових карток банку від нещасних випадків та медичних витрат при подорожах як по Україні так і за кордоном;
- страхування вкладників банку від нещасних випадків;
- обов’язкове страхування відповідальності власників зброї.
Що пропонують страховики банкам:
- страхування товарних кредитів, беззаставних кредитів, недостатності застави, факторингових та форфейтингових операцій;
- страхування фінансових ризиків при споживчому кредитуванні фізичних осіб, при кредитуванні фізичних осіб на придбання нерухомості, купівлю автомобілів;
- страхування фінансових ризиків, включаючи страхування тендерних гарантій та гарантій виконання контрактів;
- страхування фінансових ризиків банку та ризиків держателів карток, пов’язаних з шахрайством з пластиковими картками;
- страхування фінансового ризику вкладника банку, пов’язаного з неповерненням банком вкладу;
- страхування будь-якого майна банку, автотранспорту, цінностей банку під час перевезення;
- страхування працівників ризикових професій банку (інкасаторів, касирів тощо);
- страхування медичних витрат працівників банку
- обов’язкове страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, зелена картка.
Продукти, які можуть продаватись через мережу банка:
- обов`язкове та добровільне страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- технічний асістанс
- страхування від нещасного випадку, у т.ч. на транспорті
- особисте страхування
- страхування майна
- добровільне страхування відповідальності мешканців житлових будинків перед третіми особами
Як банк обирає страховика для страхування банківських ризиків?
У кожного банка є індивідуальний підхід щодо вибору страхової компанії для страхування майна у заставі та банківських ризиків, - коментує Анатолій Соболєв. Підхід найчисельнішої групи банків носить особливості національного страхування. Це – страхування найбільш «ласого шматочка» - застави у вигляді нерухомості, товарів на складі та в обороті, в меншій мірі – автотранспорту виключно в своїх (кептивних) компаніях, а банківські ризики (ВВВ) – у відомих стабільних універсальних страховиків.
До речі, ВВВ-страхування в повному обсязі, як це існує на Заході, не здійснює жоден український банк.
Друга група банків – ті, що не мають прямо чи посередньо своїх страхових компаній – використовують два підходи: обирають одну-дві компанії на вигідних для себе умовах (комісійна винагорода за агентські послуги, розміщення коштів страховика на депозитному рахунку в банку) або співпрацюють з багатьма універсальними компаніями, що займають лідируючі позиції в рейтингу страхових компаній.
Третя група банків вибирає прозахідний підхід – «не тримати всі яйця в одному кошику». Це такі банки, як «Райфайзенбанк Україна», «Надра», «Кредитбанк Україна» тощо. Ця група банків проводить акредитацію страховиків, що мають право здійснювати страхування предмета застави банку та своїх банківських ризиків. Крім того, вони встановлюють кожній компанії ліміт відповідальності на певний період (місяць, квартал), який залежить від фінансового стану страхової компанії, іі репутації на страховому ринку та попередньому періоду співпраці з банком, наявності мережі філій по всій території України, рівню збитковості по видам страхування, з якого можна зробити висновок, чи займається страхова компанія класичним страхуванням.
Певно, що при виборі страховика банк повинен виходити з критеріїв платоспроможності, надійності та порядності партнера, але на практиці нерідко вибір страховика визначається розміром депозиту, який він тримає в цьому банку, - вважає Ірина Деревянченко.
На що орієнтується страховик, обираючи банк для страхування банківських ризиків?
Страховик при виборі банку для співпраці орієнтується на більш потужні та відомі банки з достатнім стажем на банківському ринку, але це не є єдиним визначним фактором, - вважає Анатолій Соболєв. Як правило, ці банки вже вирішили для себе проблему співпраці зі страховиками.
Взагалі, страхова компанія менше ризикує, співпрацюючи з невеликим банком при страхуванні предмета застави. Інша справа при страхуванні банківських ризиків, таких як ризик неповернення кредиту при споживчому кредитуванні, страхуванні фінансового ризику емітента платіжних карток. В цьому випадку страховик звертає особливу увагу на наявність у банку та його філіях професійної служби безпеки, на технологію надання кредитів, їх забезпечення заставою, на організацію моніторингу трансакцій з платіжними картками та інші аспекти організаційної роботи в банку, які суттєво впливають на ймовірність настання страхових випадків при страхуванні банківських ризиків.
Ще одним фактором, який впливає на вибір банка, - вважає Ірина Деревянченко, може стати можливості банківською установою забезпечувати страховика певними об’ємами страхових ризиків.
Перспективи продажів в Україні страхових послуг через банки в найближчі роки
Про продаж полісів через банки, як це прийнято в багатьох країнах Європи, говорять давно. Але масового застосування ця концепція не знайшла, тому що для масових продажів через банки потрібно створити цю масову потребу, - вважає Анатолій Соболєв. Потім потрібно стандартизувати такі масові продажі, розробити ряд стандартних продуктів з помірними цінами, необхідних людям. Адже банкам і страховикам не вигідно працювати з малими об’ємами. Тобто, в найкоротші строки створити в Україні мережу продажу страхових послуг на основі компаній, які приймають ризики не тимчасово, а надовго, які могли б запропонувати для продажу якісні продукти та європейський сервіс обслуговування таких послуг.
Іншим аспектом є те, що банк не бажає відволікати своїх співробітників від основної роботи пов’язаної з реалізацією банківського продукту.
Цікавим фактом є те, що в розвинутих країнах страхові компанії володіють банками, інвестуючи один в одного значні капітали. В Україні, як ми знаємо, ситуація виглядає по-іншому, і, на думку експертів поки капітали наших страховиків не стануть на порядок більшими, ніж у банків, то протягом ще 10 років банки будуть інвестувати в страхові компанії, а не навпаки.
На думку експертів, перспективи розвитку ринку bancassurance та зростання об’ємів продажів страхових продуктів через банківські учтанови залежать від стратегії, яку проводить банк щодо клієнтської політики. На сьогодні банкам дозволена законна дистрибуція страхових полісів, - вважає Анатолій Соболєв. Тому є банки, які приділяють більше уваги, а інші – менше.
Для банків продаж страхових полісів – незначні об’єми та мізерні заробітки. Тому, в багатьох випадках продаж банками полісів обумовлений іншими економічними причинами.
На думку Тетяни Соніної, з введенням в Україні обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту попит на страхування безперечно збільшиться, і банківські відділення можуть стати найпоширенішими місцями продажу страхових продуктів. Взагалі, в подальшому значно збільшиться кількість “фінансових супермаркетів”, які пропонують повний спектр банківських та страхових послуг. Такі “фінансові супермаркети” ефективно створювати на базі банків. Активність зросте, і особливо в тих банках, які стратегічно націлені на роботу з населенням. Тому оптимісти стверджують, що продаж страхових послуг через банки в найближчі роки безперечно буде зростати.
Банки, з якими працюють страховики по фізичним особам:
1. Аваль
2. Приватбанк
3. Укрсоцбанк
4. Укрсиббанк
5. Брокбизнесбанк
6. Райффайзенбанк Україна
7. Форум
8. Укргаз
9. Надра
10. ТАС-Комерцбанк
11. Правекс-банк
12. Кредитбанк Україна
13. НРБ Україна
14. Петрокомерцбанк Україна
15. Південкомбанк
16. Промінвестбанк
17. Трансбанк
Банки, з якими працюють страховики по юридичним особам:
1. Приватбанк
2. Аваль
3. Укрсоцбанк
4. Укрсиббанк
5. Надра
6. Правекс-банк
7. Брокбизнесбанк
8. Укргаз
9. Форум
10. Райффайзенбанк Україна
11. ТАС-Комерцбанк
12. Промінвестбанк
13. Трансбанк
14. Кредитбанк Україна
15. НРБ Україна
16. Петрокомерцбанк Україна
17. Південкомбанк
