Медстрах чекає свого часу

Кого найменше розчарувало неприйняття закону про обов'язкове державне медичне страхування, то це, мабуть, українських страховиків. Для них монополія держави на страхування медичних послуг не обіцяє нічого втішного. Якщо до цього часу страхова медицина, хоч і повільно, та все ж розвивалась, то в разі прийняття закону, на думку страховиків, більшості компаній, мабуть, довелося б зовсім розпрощатися з цим видом діяльності.

"Без конкуренції система обов'язкового страхування не зможе функціонувати ефективно, -- вважає начальник відділу особистого страхування ЗАТ Страхова компанія "ІНПРО" Олена Суходольська. -- Результатом спроб створити монопольну систему обов'язкового медичного страхування стане зниження якості самого медичного обслуговування. Це призведе до зростання витрат. А рівень надання допомоги пацієнтам анітрохи не поліпшиться".

Наразі пацієнтів, які добровільно страхують своє здоров'я, небагато. Хоча останнім часом, згідно зі статистикою страховиків, їхня кількість зростає. Переважно клієнтами страхових компаній є підприємства, які страхують своїх працівників. Принаймні фірми, які надають страхові послуги у медицині, вважають це вигідним бізнесом. На сьогодні тільки у Львові є 11 таких компаній. Загалом в Україні їх близько 50. Інша річ, що окремі громадяни про добровільну форму страхування мало що знають або ж не спішать витрачати гроші на підтримку свого здоров'я поки в цьому немає необхідності. До того ж, чимало людей ставляться досить обережно до передоплати за подібні послуги -- бо що, коли знову "кинуть". Адже, як пацієнту перевірити, чи працівники медицини використовують для його лікування не найдорожчі медикаменти.

До того ж, викликає побоювання, що доведеться обслуговуватися у "невідомо якого" лікаря, тоді як медики "за знайомством" виглядають надійніше.

Розцінки ж страхових компаній повністю залежать від вибору клієнта, тобто від того, який пакет послуг він вибере і до якої "групи здоров'я" належить.

Наприклад, послуги "Невідкладної медичної допомоги" на страхову суму 2000 гривень для людей, які належать до другої категорії, тобто тих, які можуть мати певні хронічні захворювання чи навіть третю групу інвалідності і при цьому курять, коштуватимуть близько 120 гривень. Тому поки лікарі "Швидкої допомоги" не "відпрацюють" на 2000 гривень, разом з медикаментами, доти пацієнт може користуватися страховим полісом. Але марно сподіватися на те, що на "застрахований" виклик працівники "швидкої" приїдуть швидше, позаяк на станції "Швидкої допомоги" не роблять різниці між застрахованими пацієнтами та всіма іншими.

До речі, заклади "Швидкої допомоги" наразі не відчувають дії медичного страхування. "Теоретично система добровільного медичного страхування повинна покращити наше фінансове становище, -- каже головний лікар Комунальної львівської станції швидкої медичної допомоги Ігор Стасюк. -- Але закон про медичне страхування і все, що з ним пов'язане, на сьогодні "буксує", і є багато деталей, які ще не працюють. Ми, "Швидка медична допомога", зобов'язані надавати пацієнту допомогу, не залежно від того, застрахований він чи ні. Ми не можемо запитувати хворого, чи застрахований він. Пацієнти також про це знають і тому не спішать сповіщати про те, що мають страховий поліс. Отже, якщо серед наших пацієнтів і є застраховані, нам такі випадки не відомі."

Інші державні медичні заклади від співпраці зі страховими компаніями дещо виграють у фінансовому плані. Принаймні за страхові випадки компанії платять справно. Але поки що це поодинокі випадки, які зовсім "не роблять погоди".

До того ж, якщо керівники лікувальних закладів не проти співпраці зі страховиками, то самі лікарі йдуть на це не охоче. Причина проста -- гроші від страхових випадків насамперед спрямовані на розвиток лікувального закладу, лікарі ж вважають за краще обслужити "своїх" постійних пацієнтів, ніж витрачати час на застрахованих. Хоча, на думку страховиків, з часом медичні працівники зрозуміють, що поліпшення умов у їхньому лікувальному закладі збільшить кількість охочих звернутися саме туди.

Отже, наразі сподівання, що державне страхування може забезпечити бюджетні заклади медицини обладнанням та ліками, не виглядають надто реальними. Але доки знову розглядатимуть закон і вирішуватимуть: затвердити чи ні, чекати, найімовірніше, доведеться довго.