Гарант соціальних допомог не розчаровується


Тема Авіастрахування та космос

"Робітнича газета" 2003.03.19

Київський міський голова Олександр Омельченко, підписуючи Регіональну угоду між КМДА, профспілками та роботодавцями міста, зазначив, що переважна частина зусиль державних і громадських структур має бути спрямована на розв'язання соціальних проблем. І в цьому аспекті, сказав він, повинні плідно співпрацювати як столичні підрозділи, так і загальнодержавні, розташовані у місті за київською пропискою.

Оскільки Київ створює цим, загальнодержавним, необхідні умови для ефективної праці, то вони, окрім гордості за територіальну належність до головного міста країни, покликані гідно нести ще й марку столиці. Стосується це безлічі формувань, фондів тощо. Серед них і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який на недавньому засіданні правління затвердив свій бюджет. Чому так пізно?

Про це наша розмова із заступником директора виконавчої дирекції фонду Олександром ЛЕОНОВИМ.

Михайло БАЛТЯНСЬКИЙ.

- Справді, Олександре Івановичу, чому бюджет вашого фонду затверджено так пізно?

- Слушне запитання. Згідно із Законом України "Про агальнообов'язкове
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням", робота фонду повинна здійснюватися відповідно до бюджету. Як правило, бюджет затверджувався у грудні. У 2003 році склалася досить несприятлива ситуація для фонду, яка не дала змогу прийняти бюджет на рік.

- Що саме завадило?

- Дві причини. Перша полягає в тому, що закон про розмір страхових внесків, який щорічно повинен затверджуватися Верховною Радою, був прийнятий тільки в лютому і набув чинності лише з 1 березня поточного року. А без такого закону, звісно, фонд не мав змоги сформувати доходну частину бюджету. Приймати це на підставі очікуваних показників було б не зовсім правильно, і правління б не взяло на себе функцію Верховної Ради.

Друга причина - відбулися зміни у складі громадської організації
роботодавців. З'явилася Конфедерація роботодавців України, після чого члени правління від цієї сторони були відкликані. Лише в середині лютого до складу управління ввели нових представників, а всього їх п'ятнадцять. З минулого складу від роботодавців залишилися голова правління Валентин Куліченко і член бюджетної комісії Ірина Самойлова. Вона від Асоціації банків, компетентний фахівець, ми вдячні їй за копітку і висококваліфіковану роботу.

- А що собою являють новачки від роботодавців?

- Це дуже компетентні фахівці, багато з них працюють у правліннях відділень фонду, вони в курсі нашої роботи. Тобто не випадкові люди. Це засвідчило вже перше засідання правління фонду, яке відбулося 12 березня. Вони одразу включилися в роботу, порушували слушні питання, вносили ділові пропозиції. Відчувалося - професіонали.

- І на яких же засадах фонд працював у першому кварталі, не маючи закону, про який ідеться?

- Робота фонду здійснювалася відповідно до бюджету, затвердженого тільки на перший квартал, виходячи з тарифів страхових внесків, що діяли на підставі законодавства 2002 року.

- Які були тарифи?

- На фонд оплати праці, тобто від роботодавців, 2,9 відсотка, і із заробітної плати кожен найманий працівник сплачував до фонду 0,5 або 0,25 відсотка, залежно від місячної зарплати. Якщо вона була до 150 гривень, людина сплачувала 0,25 відсотка, якщо більше 150 гривень, то 0,5 відсотка. І так - до 2000 гривень. Із зарплати, вищої від цієї суми, страхові внески не нараховувалися і не утримувалися.

- Чому? Вважалося, що люди стільки не заробляють?

- Таке рішення було прийняте свого часу Президентом України, потім воно підтверджувалось постановами Кабінету Міністрів, який тричі змінював цю планку. Ідеологія запровадження поляга

є в тому, щоб роботодавці мали змогу збільшувати заробітну плату завдяки тому, що на зарплату понад 2000 гривень страхові внески не тільки до нашого, а й до інших цільових державних фондів, у тому числі й Пенсійного, не нараховуються. Тобто це своєрідна форма зацікавленості роботодавця збільшувати заробітну плату своїм працівникам.

- Вважається, що, маючи таку високу зарплату, працівник може обходитися без допомоги фондів?

- Можлива і така логіка. А новий закон, опублікований 1 березня, запроваджує ставку лише 0,5 відсотка. Це відповідає логіці того, що мінімальна зарплата з 1 січня 2002 року становить 185 гривень. Тут є ще такий момент. У людини може бути зарплата менша. Але якщо найманий працівник, наприклад, відпрацював неповний місяць і половину місяця хворів, то для нарахування страхових
внесків застосовується 0,5 відсотка, тому що для розрахунку береться повна сума його заробітку, поділена на кількість робочих днів, які він фактично відпрацює. Тобто якщо розтягнути це на повний місяць, зарплата у нього була б більшою.

З іншого боку, якщо людина відпрацювала повний місяць і все ж отримує менше 150 гривень, їй повинна бути зроблена доплата до мінімальної зарплати, на яку також нараховуються страхові внески. Тому в даному разі Верховною Радою правомірно прийняті рішення про застосування ставки 0,5 відсотка.

У той же час при розрахунку бюджету враховані реальні показники виконання бюджету по Фонду оплати праці, які склалися минулого року. Інтегрування цих показників, тобто прогнозованих Мінекономіки і фактично досягнутих фондом з урахуванням темпів росту, який також розраховуємо на підставі чинних алгоритмів, дало нам змогу в бюджеті врахувати Фонд оплати праці для підприємств із загальною системою оподаткування близько 62 мільярдів гривень, Фонд оплати праці малих підприємств, які застосовують єдиний податок або сплачують вартість спеціальних торгових патентів - 3,3 мільярда гривень, і Фонд оплати праці працівників сільськогосподарського сектора економіки, які
застосовують у своїй діяльності фіксований сільгоспподаток,- 4,3 мільярда гривень.

Виходячи з таких показників Фонду оплати праці, розрахована доходна частина бюджету фонду, яка з урахуванням залишку на початок року становить 2,7 мільярда гривень. Для порівняння: за 2002 рік цей показник становив 2,3 мільярда гривень. Таким чином, на нинішній рік доходна частина збільшена.

- За рахунок чого?

- Передусім, за рахунок збільшення заробітної плати. Якщо торік Фонд зарплати за загальною системою становив 53 мільярди гривень, то зараз, як я сказав, 62 мільярди.

- Це прогнози. А як буде насправді?

- Життя покаже... Далі. Крім доходів від сплати страхових внесків, близько 7 відсотків доходної частини фонду становлять надходження від спрощеної системи оподаткування. У першу чергу, це доходи від єдиного податку, який сплачується малими підприємствами, що обрали таку систему оподаткування. Надходження від платників єдиного податку становлять 6,5 відсотка від загальної суми доходної частини бюджету фонду. Доходи від продажу спеціальних торгових патентів у
фонді становлять 0,03 відсотка і доходи від платників фіксованого
сільськогосподарського податку становлять 0,30 відсотка.

У той же час слід зазначити, що витрати на виплату допомоги для платників фіксованого сільськогосподарського податку перевищують надходження у 12-15 разів. Ця галузь для фонду збиткова, бо від неї у фонд у вигляді доходної частини надходить тільки 2 відсотки. Причина полягає в тому, що Закон про сільськогосподарський податок практично проігнорував загальні принципи соціального страхування, згідно з якими застрахована особа для можливості отримання допомоги в разі хвороби, вагітності, народження дитини мала б сплачувати економічно визначені розміри страхових внесків. По сільському господарству страхові внески роботодавцями не сплачуються, а ті 2 відсотки, які отримує фонд від сплати фіксованого сільськогосподарського податку, не компенсують витрат, що їх зазнає фонд для відшкодування виплат цих видів допомоги. Це спричиняє значне напруження у галузі сільського господарства.

Незадоволений такою ситуацією

і Пенсійний фонд, куди, як мені відомо, також мало надходить коштів від сільськогосподарських підприємств. Унаслідок цього недостатньо коштів для виплати пенсій громадянам, які живуть у сільській місцевості... Керівники нашого фонду неодноразово порушували питання про приведення у відповідність з нашим базовим законом усіх законів щодо спрощеної системи оподаткування. На жаль, поки що нічого не робиться.

- І це всі джерела доходної частини?

- Ні. Сюди включаються ще й доходи від часткової сплати за путівки. Ця сума планується у розмірі 33 відсотків гривень, що становить трохи більше одного відсотка доходів. Є й інші надходження - штрафи, пеня, не прийняті до заліку витрати і надходження від депозитів, на які фонд вкладає тимчасово вільні кошти, у першу чергу це резервний фонд.

- Можна назвати суму?

- Річ у тому, що досі на депозит кошти не вкладені. Торік на депозиті були кошти в розмірі резерву, тобто близько 70 мільйонів гривень. У цьому році Кабмін прийняв постанову про порядок розміщення тимчасово вільних коштів на депозитах. Відповідно до неї, кожен фонд має створити конкурсну комісію, яка б визначила кілька, але не менше трьох, банків, на чиї рахунки можна спрямувати вільні кошти фондів у вигляді депозитного внеску. Оскільки у фонді сьогодні порядок розміщення коштів, відповідно до цієї постанови, не визначено, конкурсну комісію ще не створено, то коштів на депозитних рахунках
немає.

- Але ж вони десь є? Де саме?

- На рахунках фонду, які з 2003 року відкриті у Державному казначействі України.

- Де ділись оті 70 мільйонів з минулого року?

- Вони перейшли у казначейство на наші рахунки.

- Чиї це гроші?

- Це гроші фонду - тимчасово вільні гроші, які використовуються в разі
збільшення витрат. Наприклад, у четвертому кварталі минулого року в Україні фактично була епідемія грипу. Фонд відчув її за розміром виплат допомоги з тимчасової непрацездатності. Так, перших п'ять днів оплачуються за рахунок роботодавців. Значне навантаження було на прибуток підприємства. Але за великим рахунком ці кошти відносяться на собівартість виробів... У першому кварталі нинішнього року витрати фонду будуть значно більші, ніж за такий же період минулого року. Якщо наприкінці 2001 і протягом трьох місяців 2002 року епідемії в Україні не було - і слава Богу, що так воно сталося,- то фонд мав
певну економію. За рахунок цього склалися залишки коштів, які у піковому періоді - в середині 2002 року - становили майже 350 мільйонів гривень. Це дало змогу збільшити розміри допомоги, які виплачуються за рахунок коштів фонду у фіксованих розмірах, і протягом минулого року фонд збільшив допомогу при народженні дитини з 200 до 320 гривень, що перевищило рівень прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

- Зміни розмірів допомоги передбачені статутом фонду?

- Таке право надається правлінню. Поки що політика фонду полягає в тому, щоб ці розміри збільшувалися. Протягом минулого року, наприклад, вони збільшувалися тричі й перевищили розміри прожиткового мінімуму - цей мінімум становив 300 гривень, а фонд виплачує при народженні дитини 320 гривень.

Допомога на поховання повинна бути в розмірі прожиткового мінімуму
працездатної особи - 365 гривень, а з 1 жовтня 2002 року розмір цієї допомоги збільшено до 380 гривень. Так само зросла і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Незастраховані особи отримують цю допомогу в розмірі 40 гривень, фонд її з 1 квітня 2002 року збільшив до 45 гривень, а з 1 жовтня - до 58 гривень, 12 березня 2003 року правління прийняло рішення збільшити таку допомогу до 80 гривень на місяць.

Щоправда, Закон України "Про зміни до Закону України про розмір внесків" N 492, прийнятий Верховною Радою 6 лютого 2003 року, визначає мінімальну межу цієї допомоги в розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатної особи, що становить 54 гривні 75 копійок. А правління фонду, як я вже сказав, винайшло можливість збільшити цю допомогу до 80 гривень.

- А як з іншими видами допомоги?

- Скажімо, з тимчасової непрацездатності. Якщо виконання цього показника становить близько 772 мільйони гривень, то враховуючи темпи зростання і Фонду оплати праці, і те, що показник витрат з тимчасової втрати працездатності коригується цим показником як фонд оплати праці, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності є компенсацією втраченого заробітку. Тобто чим більше у людей заробіток, фонд оплати праці, тим більше при сталому розмірі днів, втрачених внаслідок непрацездатності, тим більше будуть витрати фонду на оплату цих днів. На 2003 рік ці витрати
визначено у розмірі 1 мільярд 28 мільйонів гривень.

Так само передбачаються збільшені розміри допомог у зв'язку з вагітністю й пологами. У бюджеті фонду на 2003 рік на ці витрати закладається близько 200 мільйонів гривень. Зокрема, при народженні дитини планується витратити 77 мільйонів гривень і 12,5 мільйона гривень для виплати допомоги на поховання. Життя є життя, і про всі його випадки треба думати.

Значне збільшення витрат закладено у бюджеті фонду на виплату допомоги у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Якщо торік фактичні витрати на це становили близько 200 мільйонів гривень, то на 2003 рік закладено 483 мільйони гривень. Це пояснюється насамперед значним зростанням цього виду допомоги.

Крім того, провадиться робота щодо створення такого механізму, який би уможливлював отримання цієї допомоги матерям, які перебувають на обліку і вважаються працюючими на підприємствах, де тривалий час не виплачують зарплати. Якщо жінка народила дитину, фонд як гарант повинний виплачувати допомогу. Якби вона звільнилася з роботи або була на обліку в службі зайнятості, тоді б отримувала з інших джерел, наприклад, з того ж Державного бюджету. Таким чином, фонд виконує Указ Президента України про заохочення народжуваності. Наш фонд є практично єдиною в Україні структурою, яка збільшила розмір допомоги застрахованим особам. Це відповідає вимогам нашого базового закону щодо матеріального забезпечення.

Доречно також сказати, що фонд надає соціальні послуги, пов'язані з
виділенням путівок до санаторно-лікувальних закладів у разі, якщо людина потребує такого лікування, оздоровленням дітей у дитячих оздоровчих таборах, а також спеціалізованих дитячих, підліткових оздоровчих закладах; фінансуванням санаторіїв-профілакторіїв, у тому числі студентських; частковим фінансуванням дитячо-юнацьких спортивних шкіл і позашкільним обслуговуванням дітей, тобто придбанням новорічних подарунків. Стаття витрат називається
"Витрати на оздоровчі заходи". Якщо торік на це було використано 596
мільйонів гривень, що становило 27 відсотків від витратної частини бюджету фонду, то на нинішній рік закладено кошти у розмірі 685 мільйонів гривень - трохи більше 25 відсотків від загальної витратної суми.

- Олександре Івановичу, ви багато розповідаєте про те, що робиться для інших. Але щоб це робити, треба утримувати певний загін працівників.

- Звичайно. Державний бюджет на наші управлінські витрати визначає фіксовану суму - 4,2 відсотка від доходної частини фонду. Це досить жорсткі умови. Закон суворий, але це закон. Виходячи з нього, максимально були зняті усі витрати фонду на поточні, капітальні видатки, інформатизаційне обслуговування, на придбання приміщень. Не передбачається і підвищення зарплати працівникам фонду.

- Який же стимул для доброї роботи?

- Ентузіазм працівників, які працюють на совість,- це 4661 фахівець у межах усієї України. Не так уже й багато. Хоча обсяг роботи на їхні плечі звалено величезний.

- І все ж гарант соціальних допомог, яким є ваш фонд, не розчаровується?

- Звичайно, бо, крім нього, цією справою сьогодні займатися немає кому... Є у нас серйозні претензії і до законодавців. Але то вже інша тема.