У квітні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) залишилася на рівні попереднього місяця – 3,2%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України та НБУ.
Фактичні темпи зростання цін були дещо нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті за квітень 2024 року (3,6% р/р). Відхилення від прогнозу й надалі забезпечувала динаміка мало прогнозованих чинників тимчасового характеру, передусім стрімкіше падіння цін на сирі продукти харчування. Це пов'язано як з ефектами теплої цьогорічної погоди й меншим тиском на витрати бізнесу через здешевлення сировини під впливом значних минулорічних врожаїв, так і з переорієнтацією виробників на внутрішній ринок через блокаду західних кордонів.
Натомість фундаментальний інфляційний тиск, на який має найбільший вплив монетарна політика, зберігався. Базова інфляція в квітні зросла до 4,4% р/р, що загалом відповідало прогнозу НБУ. З одного боку, вторинні ефекти від здешевлення сирих продовольчих товарів та поліпшення інфляційних очікувань стримували фундаментальний інфляційний тиск. З іншого, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та здорожчання імпорту через блокаду західних кордонів тиснули на споживчі ціни в бік підвищення.
Вартість послуг не змінилася порівняно з березнем (9,7% р/р). З одного боку, й надалі повільніше дорожчали послуги закладів громадського харчування та готелів, у тому числі під впливом вторинних ефектів від здешевлення сирих продуктів харчування. З іншого, – швидше збільшувалася вартість амбулаторних та транспортних послуг, експлуатації власних транспортних засобів та послуг салонів краси.
У квітні зниження інфляції в річному вимірі призупинилося, а фундаментальний інфляційний тиск – очікувано незначно посилився. Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін помірно пришвидшиться в найближчі місяці через вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року та теплої погоди цього року, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та зростання адміністративної складової інфляції.
Водночас інфляцію стримуватимуть зниження зовнішнього цінового тиску та заходи монетарної політики, в тому числі з підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та захисту заощаджень населення від інфляційного знецінення. Монетарна політика й надалі спрямовуватиметься на збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років. | Форіншурер
