У складних умовах повномасштабної війни банки та страховики надають послуги, підтримують роботу мережі, зберігають операційну ефективність, прибутковість та нарощують капітал. Накопичений запас міцності сприяє фінансовій стабільності, посилює стійкість банків до подальших викликів тривалої війни та готує до повноцінного відновлення кредитування.
Енергосистема встояла і, як наслідок, економічна активність пожвавилася. Цьогоріч економіка помірно зростатиме, інфляція надалі сповільнюватиметься, а валютний ринок залишатиметься стабільним. Тож Національний банк зможе перейти до зниження облікової ставки раніше, ніж очікувалося. Фінансові показники діяльності бізнесу поліпшуються, попри все ще низькі обсяги виробництва. Однак потреба у кредитних коштах підприємств помірна. Ринок праці та доходи населення поволі відновлюються, як наслідок, зростає схильність до споживання. Це підсилює попит населення на банківські кредити, передусім карткові.
Міжнародна допомога залишається критичною для України. Програма, започаткована з Міжнародним валютним фондом, сприятиме отриманню 115 млрд дол. від партнерів у наступні чотири роки та робить міжнародну фінансову підтримку системнішою. Надходження коштів від міжнародних партнерів підтримує платіжний баланс та дало змогу досягти найвищого за понад десятиліття обсягу золотовалютних резервів НБУ.
Коефіцієнти короткострокової ліквідності в середньому утричі перевищують мінімальні вимоги. Обсяги коштів населення на рахунках у банках стабільні. Зусилля Національного банку поліпшити строкову структуру вкладень населення дають результати: банки підвищили привабливість строкових гривневих депозитів, піднявши ставки за довшими вкладами та переглянувши лінійку продуктів. Як наслідок, обсяги гривневих строкових депозитів почали зростати, як і їхня частка.
Приплив коштів бізнесу триває. З огляду на свою ринкову переговорну силу підприємства досягають вищих ставок за своїми вкладами. Підвищення ставок та вищі обсяги коштів на рахунках зумовили значне зростання витрат банків на фондування від бізнесу. Частки кредитів рефінансування та зовнішніх позик у зобов’язаннях банків скоротилися до мінімальних рівнів.
Кредитний портфель бізнесу скорочується й надалі через слабкий попит: обсяги нового кредитування не покривають погашення раніше виданих позик. Попри це, банки налаштовані оптимістично та сподіваються на зростання гривневого кредитного портфеля протягом року на близько 10%, переважно завдяки кредитуванню в межах державних програм підтримки. Доступ до цих програм банків та підприємств має зберігатися, а зобов’язання перед банками ‒ вчасно виконуватися.
Банки скоротили формування резервів після відображення значних втрат від кредитного ризику. З початку повномасштабної війни банки визнали, що майже 15% портфеля, працюючого на початок російського вторгнення, втрачено. Частина реструктуризованих бізнес-кредитів можуть з часом стати непрацюючими. Ураховуючи ці потенційні збитки, сукупні втрати портфеля через війну наближатимуться до близько 20%. Песимістичний сценарій кредитних втрат, що припускався в разі тривалих негативних наслідків від дефіциту електроенергії, не реалізувався.
Попри збитки від війни, банки були прибутковими торік, а у 2023 році прибутки зросли. Основна причина – високі процентні доходи від вкладень у високоліквідні активи. Переорієнтація на менш ризикові інструменти – звична реакція банків на кризу. Крім того, стійкими залишаються і доходи від кредитування бізнесу. Висока процентна маржа створює банкам комфорт перед можливим зниження процентних ставок, тож ризики для прибутковості ‒ незначні. Операційна ефективність властива банкам усіх класичних бізнес-моделей: корпоративним, роздрібним та універсальним.
Частка державних банків на ринку зростає, що характерно для кризових періодів. Приватизація державних банків повернеться до порядку денного в післявоєнний період. Наразі ж ключове питання – оновлення їхніх стратегій з урахуванням тривалих умов безпекової невизначеності.
Висока прибутковість забезпечила зростання достатності капіталу сектору. Нині вона вдвічі перевищує мінімальні вимоги. Достовірно оцінити ймовірну потребу банків у капіталі має оцінка стійкості. Основним джерелом поповнення капіталу очікувано стануть прибутки фінустанов. За рахунок накопичених прибутків банки надалі повинні будуть виконати відтерміновані та нові вимоги до капіталу відповідно до європейських регуляцій. Крім того, за результатами оцінки стійкості Національний банк може поновити вимоги до формування банками буферів капіталу. Доки цих пріоритетних цілей не буде досягнуто, обмеження на розподіл капіталу зберігатиметься. | Форіншурер
