Щороку в ДТП гине понад 1,2 млн. людей у всьому світі та ще 20-50 млн. зазнають травм. До 2030 року кількість загиблих може зрости втричі, до 3,6 млн. на рік. За даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, смертність на дорогах стала п'ятою за значущістю причиною смерті, поряд з ВІЛ/СНІД, малярія, туберкульоз та ін.

Результати дослідження ВООЗ показують, що понад 90% випадків смерті внаслідок ДТП у світі трапляються у країнах з низьким та середнім рівнями доходів, на частку яких припадає менше половини всіх автотранспортних засобів. Майже половина випадків смерті внаслідок ДТП у світі припадає на частку пішоходів, велосипедистів та мотоциклістів. На жаль, лише 15% країн мають всеосяжне законодавство, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Дослідження показали, що водії, які під час їзди слухають музику, більш схильні до перевищення швидкості та частіше потрапляють у ДТП, оскільки стають неуважними.
Учасник дорожнього руху, з вини якого сталося ДТП, що спричинило заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю або смерть людини, несе кримінальну або адміністративну відповідальність, яка виникає в тих випадках, коли в діях водія є склад адміністративного правопорушення або злочину (з необережності).
Як у першому, і у другий випадок можуть бути підстави для цивільно-правової відповідальності (обов'язки з відшкодування заподіяної шкоди). Автомобіль визнається джерелом підвищеної небезпеки, а це означає, що автовласник, щоб уникнути відповідальності, повинен довести, що шкода була заподіяна за наміром потерпілого або через обставини непереборної сили.